новогоднее...вайберское)))

стырено из вайбера))

На кухне я готовлю завтрак,
Как пахнут кофе и халва!
А может быть, имеют запах
И наши чувства, и слова?

Любовь, к примеру, пахнет розой,
А детский лепет – молоком,
А слово доброе – мимозой,
Ромашкой или васильком...

Словесный мат, простите, смрадом,
И, как невидимый палач,
Он побивает, будто градом,
Росточки счастья и удач.

Какая красочная дыня!
Разрезала , а там - труха...
Наверно, пахнет так гордыня,
Родоначальница греха.

Улыбка пахнет шоколадкой,
И комплимент – конфетой сладкой,
Покой – домашним пирогом,
А гнев – горячим утюгом!

В свободе слышу запах моря,
Так пахнут ветер и цветы,
А если кто друг с другом в ссоре,
Там запах серной кислоты...

Духами пахнет благородство,
Доброжелательность и мир,
А свалкой мусорной уродство,
Обжорство, пьянство и трактир...

Унынье – как тяжёлый камень,
Всегда у мира на виду,
А нежность пахнет лепестками
Цветущей яблони в саду!

Пусть будет счастья добрый запах
И аромат красивых слов!
На кухне я готовлю завтрак –
Печенье, кофе и любовь! 


снаступающим всех!!! любите и будьте любимы!!!

голодным не смотреть))

сегодня взбесил кот.. вернее начал гад вчера, а сегодня продолжил...и чтобы его не прибить, ушла снимать стресс...
Впервые "скрутила" вот такие рогалики с черносливом и вишней из варенья "пятиминутка".


угощайтесь!!! можно поаблизуваЦа)))..
стресс снят..кот будет жить, но наказан на неделю без обнимашек)

ну што, дорогие гурманы))) мой отчёт))

Гранд мерси всем , кто не остался равнодушным к моей просьбе...kiss

Всех выслушала, фсьо взвесила, в смысле "за" и "протиф"...и единственным своим голосом - решила: быть бычкам запечеными!))
С учетом ваших пожеланий!!!!

Как оказалась бычки я купила уже очищенные и безголовые!))


потому на их подготовку ушло минут 5, это без учёта разморозки)))
Рыбку вымыла, полила лимоным соком, посолила.
Т.к. кукурузной муки не было, вынуждена была измельчить в кофемолке кукур.крупу, где то 2 ст.л.,  смешала с 1 ст.л. муки в/с, сюда же добавила разных специй и приправ, чуть посолила.
Духовку разогрела до 180°, форму смазала оливковым маслом и немного добавила сливочного.
На дно выложила "подушку"из порезанного соломкой репчатого лука, сверху бычки, предварительно обваляв их в кукурузной смеси.


Чуть сбрызнула раст. маслом, накрыла фольгой и поставила в духовку.
Через минут 40 бычки были готовы.

...Ну что вам сказать, если бы не кости, то я не поняла бы, что это была рыба)))  Больше всего понравился запеченый лук)
ПыСы: лучше скумбрии, рыбы нет)))
 
Смачного вам в праздник Св.Миколая!! bokali

гурманы тута есть?)) нужен совет!

к вам дело на мульйон)))money
купила на днях мороженных бычков, хто не в теме, это рыба такая)))
...кушала эту рыбку только в виде тараньки...мммм)) вкус помню с детства...присылали посылками из Керчи...эх)
знаю, что есть еще "бычки в томате", но это на любителя)))..я не любитель))
..вопрос к знатокам-гурманам, кАк приготовить вкусно этих бычков, и чтобы по быстрому ... котлеты, жаренные и фаршированные не предлагать!))
всем спасибо!)spasibo kiss

Имбирное печенье

 нашла рецептик Имбирного печенья....пусть здесь полежит , а может кому то пригодится)))

(с)
Такое печенье можно сделать любой формы. Хранить в закрытой таре до одного месяца.
Подборка рецептов для Рождественского и Новогоднего стола https://www.youtube.com/playlist?list...
в 100 г - 438 ккал
мука пшеничная - 230 г
масло сливочное - 85 г
мед - 90 г
сахар - 75 г
вода - 15 г
корица молотая - 3 г
имбирь молотый - 3 г
гвоздика молотая - 1 г
цедра лимона - 4 г
сода - 2 г
миндальные орехи - 80-100 г
Выпекать в разогретой до 180 С духовке - 10-12 минут.


сніжного йумору вам зранку))

... знову від Татусі Бо

І про сніг...
В селі погода - це всігда способ випустить пар, розказать шо жизнь погана і вообще.
От на кутку жив колись дядько Василь, було йдеш у грудні, погода весняна, сонеко, горобці.
- Драстуйте. Як діла?
- Та які воно в сраку діла. Давлєніє. І хіба воно зіма? Ніхуя пшениці не буде, попріє все к свиням. От раньше було в жовтні буряк з переметів тягаєш. А щас гамно якесь.
Іншого разу йдеш навколо як у казці - біле. Морозець порипує під ногами, щоки пашіють.
- Драсті. Як діла?
- Та які діла? Оце другий день з лопатою та з ломом лажу. Ти бач шо понасипало. Гамно якесь. Уже спину не розігну.
В березні перші відлиги. Сонечко, з даху капотить. Дядько Василь змінив ушанку на картуза.
- Драсті, як воно?
- Та блядь, отак. Ти бач яку гнидь розвезло. І тече і тече. І коли йому вже конєц? Га?
Весна, після зливи, все аж сміється зеленню:
- та всьо, пиздець, гарбузів не буде.
Літо тепло, біжим на річку.
- ну все висушить все к хуям.
Задощило, виблискують калюжки.
- І куди воно оце лило? Куди воно, питаєцця, його в сраку, лило? Картоплі хана. Згниє. Цибулі хана- згниє тоже.
І так всю жизнь. Сміялася було з дядька Василя. А сама оце стала біля вікна, дивлюся і...
- Куди воно сипе? Ну нашо воно сипе? Як я завтра машину одгребу? От гамно таке.

.. немножко доброты вам в ленту))

від Татуси Бо

Киць-киць
Першого кота Алла знайшла біля під’їзду. Сірий брудний клубочок пищав і безнадійно дивився у цей світ одним оком. Сьогодні Аллі лікар-окуліст сказав, що падає зір на одному оці. І вона вирішила, що вже зовсім скоро осліпне геть на те око і увесь день ходила, примружувала хворе око, ніби звикала, жити з монобаченням. А тут це кошеня.
Алла вийшла заміж за Ігоря менше року тому. І тільки тут перед дверима, з цим кошеням в руках зрозуміла, що навіть не знає чи любить він котів. А може собак? А може рептилій? А може він і людей не дуже любить? Зайшла в квартиру, Ігор вийшов зустрічати. А вона стоїть в коридорі, і не може очі підняти. Їй здавалося, що в ту ж мить Ігор голосом Аллиної мами заверещить «убєрі етого блохастого ублюдка із моєго дома».
Ігор зазирнув їй в долоні.
- Де найближча ветклініка? Я за кермо, а ти шукай в інтернеті. Ось коробка…
На дно коробки він кинув шарф, його привезла Ігорова мама з Норвегії. Але кого це хвилювало цієї миті?!

Майже півроку вони боролися за Марка. Марк виріс статечним котом, здавалося, навіть нявчати не вмів, мудро роззирався у світі одним оком, мужньо зносив усі операції і процедури, і ніжно вмощувався на коліна, коли Алла сідала вечеряти.

Другого кота Адольфа приніс Ігор. Він знайшов його виснаженим і ледь живим під колесом машини на парковці. Вигодовував його з піпетки. І казав, що як тільки воно підросте, віддасть його в хороші руки. Не віддав. Не зміг. Адольф був справжнім нашестям, за кілька місяців встиг пошматувати і подерти все до чого міг добратися в цій квартирі. Ігор його сварив, навіть замахувався згортком газети, щоб хоч якось показати, хто в хаті господар.

Ігорева мама повернулася з Італії, там вона місяць гостювала у давньої подруги, прийшла в гості до сина, щоб як і завжди розказати йому який він лох, що не оженився на тій француженці, що не поїхав жити в Ліон, але з порогу побачила Адольфа і заверещала. На її вереск вийшов Марк і повернувши, мов курка, голову набік, роздивлявся Надію Георгіївну, професора філософії.
В той вечір вона пила заспокійливий чай, плакала і розказувала Аллі та Ігорю, що люди в їх віці дітей заводять, а вони тут котячу ферму. І «Алла, ну ти же женщіна, ти должна понімать». І «Животниє нє должни жить в домє». І «Ігорь, я етого нє пєрєживу, что б в мойом домє..». Ігор поправляв маму, нагадував, що «дом» цей він викупив у неї за ринковою ціною. Алла мила по третьому колу посуд і уявляла, як вона відкриває настіж двері і каже «Знаєте шо, тьотя Надя, валіть отсюда!» і слідом Адольф, кидається на її ніжно-блакитне пальто усіма своїми всюдисущими кигтями, а Марк сцить на її італійські чобітки.
Але цього всього не було. В кінці вечора, коли Надія Георгіївна почала говорити про політику Путіна, Ігор подав їй пальто. Вона тяжко сопіла, закутуючись в шаль, а Адольф рясно настяв їй на сумку. Це було у нього вперше, і Алла мала б гримнути на нього, але не могла.

Якоїсь миті Адолф змінився. Може тоді коли Аллу привезли додому після викидня і вона сиділа і боялась поворухнутися. Їй здавалося, що якщо вона поворухнеться, то це означатиме, що вона жива, а оживати їй не хотілося. Тому вона сиділа на ліжку годинами, гарячі сльози без схлипувань і без голосу текли за комір піжами. Адольф приліз вперше до неї на руки і вперше замурчав. Дуже голосно замурчав. І тоді Алла заплакала в голос. Тоді почала оживати.

Дуже уважний лікар переглядав їхні аналізи і результати обстеження і казав, що не бачить нічого, що могло б стати на заваді вагітності. Але вагітність не наступала. Алла слухала, кивала головою і думала, що вже давно змирилася з тим що в їхньому домі уже не буде дітей. Люди добре живуть і без дітей, і вона зможе.

На парковці, уже в машині, Ігор запитав, як вона. І Алла з подивом зрозуміла, що їй нормально, навіть добре. І почала Ігореві говорити, що їй і справді добре. Він увімкнув світло, почав їхати, і раптом вони обоє в один голос закричали. Ігор різко зупинив машину. Майже перед самим бампером у світлі фар сиділа кицька, біла, пухнаста і дуже гарна кицька. Ігор і Алла вийшли до неї, вона не тікала, видно було що кицька домашня, але без нашийника. Ще годину, Алла і Ігор з кицькою на руках шукали її господарів, заходили в усі офіси поблизу, щоб розказати, що ось, знайшли кицьку, шукають її господаря.
Цілий місяць Алла розклеювала в тому районі оголошення, писала в інтернеті і навіть в газету. Але Касю (Касандру) ніхто не шукав. Так вона і лишилася в них, смішна, вертлява кицька, яка передбачала зміну погоди, гріла капці, перед тим як Ігор і Алла прийдуть додому.

Алла дивилася на монітор і боялася дихати. Молоденька лікар водила пальчиком і казала, «ось ця крапочка – це плід, а ось ця дрібненька, яка моргає, це серце, зараз я порахую серцебиття».
Алла думала, як вона скаже Ігореві цю новину, як вона подарує йому цю надію, як вона зможе ще раз повірити в себе.
Ввечері, Ігоря в коридорі зустрічали усі коти і Алла.
- Ти знаєш, нас мабуть стане більше...
- Котик чи кішечка? Якої масті?

...він наближається!!!! серия друга))

  • 04.12.17, 22:09
ну не могла я пройти мимо этой красоты...зависла на полчаса , помацала, повертела со всех сторон и сфотала)))









а вот эту игрАшку хочу себе подарить...и вот нечего тута сметься))))

 ...и вот еще "передбачення"))) ..гиги)))


всем новогоднего настроения))

чашки разные нужны, чашки разные важны)) типа флеш))

у меня нет любимой чашки, потому что люблю разнообразие))))

маленькая чашечка для кофе, остальные для воды, чая, коктейлей...серая керамическая - сына, кто то ему подарил и видимо от чистого сердца, потому что ей уже ни один год)))

большая синяя керамическая была подарена мне, но пользоваться не удобно - тяжеловата, отдала сыну , ему в самый раз по утрам ест коктейль с хлопьями))) люблю керамику и прозрачное стекло, пользуюсь от настроения)))
доброго вечера пятницы!)

новенькое о покушать))) молОчка на закваске!

Ходят слухи, что здоровье , красота и долголетие начинаются с жкт) 
и молочные продукты здесь играют чуть ли не ключевую роль ...
это было вступление))
На днях в супермаркете попала на дегустацию йогурта, приготовленного из закваски vivo..попробовала, позадавала вопросы, подумала и...купила на пробу,

 это вторая моя попытка сделать йогурт в домашних условиях без йогуртницы...первая попытка провалилась с треском)
Вчера поздно вечером сделала все по инструкции, с учетом замечаний девочек-консультантов, укутала, поставила поближе к батарее...и вот! ура! получилось!
Первым сделала симбилакт, очень понравился вкус, приятный не кислый, воздушный...


приготовила из него в блендере первый коктейль с вишневым соком ( сок из размороженной вишни) и протеиновой шоколадной смеси...

оч вкусно!
второй - с ягодами черной рябины и прот.смеси с ванильным и шоколадным вкусом...

попробовала, тоже оч вкусно)
...о  пользе пока говорить рано, время покажет))
вот информация о свойствах симбилакта:

зоровья всем! и успешной трудовой недели!