Обама вшанував пам`ять жертв Голодомору 1932-1933 Голос Америки Вашингтон - 10:36 EST 14/11/2009 Текст заяви, виданої Білим домом 13 листопада 2009 року: Сімдесят шість років тому, мільйони українців – чоловіки, жінки і діти – були заморені голодом, який був результатом свідомої політики режиму Йосипа Сталіна. Завтра ми всі разом, американці українського походження та всі американці, згадаємо ці трагічні події та віддамо шану їх численним жертвам...

Читати далі...

Ігор Качуровський Із збірки «СЕЛО» ПЕРША РОЗПОВІДЬ Тоді над краєм крильми грізними Віяв жорстоко тридцятий рік. Ганна лишилась з дітьми дрібними, Дмитра забрали, Іван – утік. І знов надвечір прийшли з сільради, Веліли дітям до діда йти, У льох спустились, розбили ляди, «– Давай драбину! Грицько, світи!» Будуть, як завше, бити й питати, Питати в неї: де чоловік? Ніхто не сміє прийти до хати, Хоч і почує нелюдський крик. Перевернули в клуні все чисто – Нема...

Читати далі...

Всі, хто хоч трохи обізнаний з подіями створення 1914 р. в австрійській армії виключно українського за національністю Легіону Січових Стрільців, той зрозуміє важливість цієї події у подальшій історії боротьби за незалежність України. Частина цього Легіону Січових Стрільців, що під час боїв в Карпатах попала в російський полон, стала одною з найорганізованих бойових частин у Києві під орудою уряду Української Народної Республіки, а на чолі цього корпусу Січових Стрільців постав полковник Євген...

Читати далі...

Трагічний ювілей: 15 жовтня 2009 р. - 50 років загибелі Степана Бандери Він загинув як воїн - на полі бою, бо поле те було без визначеного фронту і флангів, а комуністичний ворог був настільки підступний, що не знав жодних норм моралі і закону: вбивця чатував на Степана Бандеру коло дверей його дому і застрелив його з підступної зброї отрутою-ціанідом. Про Степана Бандеру вже сказано багато і можна ще багато додати, але цього дня вважаю, що найкраще буде навести два документи епохи: 1...

Читати далі...

Треба знати, щоб зрозуміти Відколи в інформаційному просторі України нарешті, почалось відверте обговорення теми Української Повстанської Армії (УПА), особливо з нагоди відзначення 60-ліття Перемоги у війні з нацистською Німеччиною і проголошеною Президентом України Віктором Ющенком потребою взаємопримирення ветеранів війни Радянської Армії з усіма іншими борцями за визволення України, що їх уособлюють ветеранів УПА та дивізії...

Читати далі...

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909р. на Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич. У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. У 1919р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, якого невдовзі режим Пілсудського скарав на смерть за домагання прав для галицької Лемківщини. Україна в цей час переживала...

Читати далі...

Загальновідомий невідомий класик андеграунду Жорж Дикий має об’явитись на Форумі видавців у Львові з 11 по 13 вересні, де представить повне видання своїх поезій у альбомі "МОТЛОХ" - ШУКАЙТЕ І ЗНАЙДЕТЕ! ХТО НЕ ЗНАЙШОВ, ПРОШУ СЮДИ http://together.lviv.ua/index.php?id=739#c714Приєднатися до події

Сьогодні я б мав привітати свого віртуального дуга та однодумця з молодої генерації українців "Друга Шелеста", але вчора несподівано виявив, що він зник з цього співтовариства "i.ua". Я дуже прикро вражений! Часом людина тривалий час відсутня, але є її блог і матеріали, а тут просто все зникло в один момент. Чому? Для чого? Якщо це його особисте рішення знищити образ "Друга Шелеста" - не розумію навіщо? Якщо це модератори сайту вчинили - не розумію, для чого...

Читати далі...

Завтра одна з найкращих дат в житті батьків і їх дітей: 1 вересня - початок нового навчального року. Щиро вітаю усіх з цим святом, у тому числі й себе,- і бажаю всього самого доброго! Проте 1 вересня світ буде відзначати одну з найтрагічніших річниць в світовій історії: 70-річчя Другої світової війни. Не маю бажання розписувати, що таке війна і яке це зло, а скажу простіше: колись в молодості я навіть хотів стати військовим, але після служби в Радянській Армій взірця 1980-1982 років у...

Читати далі...

ІВАН ФРАНКО Із збірки «Мій Ізмарагд» І. Поет мовить: Вниз котиться мій віз. Пов’яли квіти, Літа на душу накладають пута. Вже не мені в нові світи летіти! Війну з життям програв я, любі діти! Cosa perduta! З яким же запалом я йшов до бою! Як рвалася вперед душа вітхнута! Горіло серце чистою любвою!.. І що ж здобув? Лишив що за собою? Cosa perduta! Не дав мороз моїм листкам розвиться, Квітки мої побила буря люта! Не довелось геройським боєм биться...

Читати далі...