Державний і гарантований державою борг на 30 червня 2011 року склав 479, 755 мільярдів гривень або 60, 177 мільярдів доларів. А ще на 31 травня 2011 року він становив 460, 576 мільярдів гривень або 57, 784 мільярдів доларів. Таким чином, за 30 днів червня борги України зросли на 19,179 мільярди гривень (!). Виходить по 639 мільйонів зростання на добу.

І це при доходах усього державного бюджету 2011 року за всі 12 місяців цього року в розмірі 299 мільярдів гривень (приблизно по 25 мільярдів на місяць). Не важко побачити, що в червні країна позичила більше, ніж заробила. Адже в заплановані бюджетом доходи 2011 року входять і заплановані на 2011 рік позики.

[ Читати далі ]

 Біографічна довідка:
 
Сірий Микола Іванович народився 20 лютого 1962 року в місті Воркуті в сім’ї шахтаря.
 
Навчався у Харківському юридичному інституті (нині це Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого). Після здобуття вищої освіти працював на посаді помічника прокурора міста Вознесенська Миколаївської області.
 
Микола Сірий з листопада 1987 року й донині працює в Інституті держави і права імені Корецького Національної академії наук України. Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до вченого секретаря інституту та старшого наукового співробітника, яким є сьогодні.
 
Напрямки його наукової діяльності – судова система, правоохоронні органи, адвокатура, кримінальний процес, теорія доказів, конституційні права та свободи людини.
 
Микола Сірий – кандидат юридичних наук, член Спілки юристів України, член Ради правничих об’єднань України, заступник редактора щорічника «Держава і право», а також наразі є адвокатом колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.


В обвинувачувальному висновку в «газовій справі» проти колишнього Прем’єр-міністра немає головного – події злочину, складу злочину, – а отже, цей процес не юридичний, а політичний, заявив Радіо Свобода адвокат Юлії Тимошенко в цій справі Микола Сірий.

[ Читати далі ]

 

 

Поговорим об иске Юлии Тимошенко против Дмитрия Фирташа в суд города Нью-Йорка. Сие следует расценивать как контратаку на международном фланге, в то время как здесь, в Украине, Юлию Владимировну пытаются засудить за якобы поддельные директивы? Нечто вроде «ответа Чемберлену»?

Знаете, это – не единственный международный суд, в который мы будем обращаться.

Это новость! Однако, обсудим нюансы подготовки упомянутого иска. Меня интересуют подробности…

Понимаю, они многих интересуют. В первую очередь – Дмитрия Фирташа.

На какой стадии сейчас дело?

На стадии вручения повестки. Как именно это будет происходить – пусть станет сюрпризом для лиц, которые эту повестку получат. Единственное, что мне хотелось бы напомнить: некому гражданину Абрамовичу некий гражданин Березовский судебную повестку вручил в лондонском бутике Gucci

За нее еще расписываться нужно.

Американские законы к этому не обязывают. Просто сам факт вручения должен быть зафиксирован в определенной форме и предоставлен суду.

Конкретно как зафиксирован, на видео, фото?

Это может быть по разному. Возможен и соответствующий «афидевит» от юрфирмы. Я знаю несколько юрфирм, которые имеют соответствующий опыт.

Повестку следует ожидать только Фирташу или еще кому-то?

Узнаете со временем. Давайте не будем опережать события.

Для того, чтобы реализовать решение Стокгольма в Киеве, РУЭ вынужденно было получать подтверждение в украинских судах. Они прошли все инстанции – от районного до Верховного. В мотивировочной части соответствующего своего вердикта, ВСУ отмечает: «ни в стокгольмском арбитраже, ни в украинских судах Нефтегаз не использовал все средства защиты» (как известно, стороны по сути заключили мировую).

Почему? Потому, что обе компании де-факто контролируются людьми, которых СМИ называют близкими бизнес партнерами. То есть, имел место сговор. Истец сказал ответчику: «вы у меня забрали то-то». Ответчик – подтвердил: «да, забрал». Что оставалось арбитражу, кроме как согласиться? Решением Стокгольма известные граждане просто прикрыли свои договоренности. Благодаря чему - получили из бюджета Нефтегаза 12,1 миллиарда кубических метров природного газа, за которые три года назад Нефтегаз заплатил живыми деньгами. И что, нам молчать об этом?!

[ Читати далі ]