Інвестування по-українські

Окружний адміністративний суд Києва скасував дію наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 30 березня 2010 року про заборону розробки британською компанією Regal Petroleum plc Мехедівсько-Голотовщинського і Свиридівського газоконденсатних родовищ у Полтавській області.

"Окружний адміністративний суд Києва за підсумками нового розгляду ухвалив, що наказ міністерства був виданий незаконно, і скасував його дію. Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів, інакше воно набуде чинності 6 серпня", - ідеться у повідомленні.

Як повідомлялося, 7 липня Окружний адміністративний суд Києва почав розгляд позову Regal до Мінекології та Державної геологічної служби за нововиявленими обставинами.  Як запобіжний захід дія наказу Мінекології була призупинена. Regal Petroleum в 2010 році припинила видобуток на українських родовищах у зв'язку з тим, що Мінекології призупинило дію її ліцензій, посилаючись на порушення природоохоронного законодавства.

Пізніше підконтрольна українському "Смарт-холдингу" бізнесмена Вадима Новинського компанія Energees Management викупила контрольний пакет акцій Regal Petroleum.

==========

І саме після цього, з"являється рішення Окружного адмінсуду Києва, яке скасовує дію указу Мінекології. У яку саме суму обішлося це рішення суду олігарху Новинському можно тільки уявляти, маючи на увазі які прибутки принесе розробка газоконденсатного родовища при економії на екології та сірій зарплатні.

Влада і дефіцити ліберального мислення

Наш співрозмовник — Анатолій Гальчинський — був одним із головних ідеологів ліберальних реформ, що проводилися в Україні з 1994-го по 2004 рік (у цей період він обіймав посаду радника президента Кучми з питань макроекономіки (1994—2005), очолюючи також раду Національного банку України (2000—2005) і Національний інститут стратегічних досліджень (2002—2005)).

Крім іншого, у розмові з експертом ми спробували з’ясувати, наскільки реальною є загроза встановлення жорсткого авторитаризму в Україні, з огляду на очевидну нинішню кризу ліберальних доктрин, що панували раніше, навіть у розвинених демократичних державах і, м’яко кажучи, не надто вражаючі успіхи відповідних реформ у нашій країні.

— Анатолію Степановичу, чи погоджуєтеся ви з тим, що ліберальні підходи в макроекономічній політиці розвинених держав, які повністю домінували раніше, нині переживають далеко не найкращі часи? Де причиною, а де наслідком і свідченням цього стала світова економічна криза 2008—2009 років, яка досі так і не завершилася. Питання не пусте, з огляду на далеко неоднозначне ставлення українського політикуму до ліберальної перспективи нашої держави.

 — Ви праві в тому, що є прямий взаємозв’язок між кризою 2008—2009 років і кризою лібералізму. Але йдеться в цьому випадку не про кризу лібералізму взагалі, а про кризу його конкретної історичної форми — неолібералізму, за лекалами якого в останні десятиліття вибудовувалася світова економіка. Неолібералізм справді вже відпрацював свій конструктивний ресурс, і нині на Заході крок за кроком демонтуються його підвалини. Криза 2008—2009 років істотно активізувала цей процес.

Та зміна функціональної форми — це завжди відображення не спаду, а, навпаки, життєвої сили відповідного процесу. Нині поступово затверджуються принципово нові, ще системно не сформовані постнеоліберальні фрагменти лібералізму.

Що ж до фундаментальних принципів лібералізму, які визначають його історичну значущість як «глобальної геокультури», то вони залишаються незмінними. Це насамперед визначення особистості як найвищої цінності, що має природну свободу, право свободи вибору, яке поєднується з особистою відповідальністю людини за себе та свої дії.

Лібералізм — це також право кожної людини на свою індивідуальність, право завжди залишатися самим собою і, нарешті, це рівність кожного з нас перед законом, суспільством і державою, якщо хочете, перед Богом. Протягом кількох століть західне суспільство розвивається цією траєкторією. Саме в цьому запорука його привабливості.

[ Читати далі ]

Суддівство в Україні. Від батька до сина

Вища кваліфікаційна комісія суддів відібрала 687 кандидатів на вакантні посади. Спостерігачі наголошують, що в їх числі багато дітей чинних керівників судів.

Тестування майбутніх суддів
Цього року кандидатів на посади суддів вперше обирали за новими правилами: на

основі анонімного тестування та кваліфікаційного іспиту.

Перший етап відбору пройшов у травні в чотирьох українських містах, участь в

ньому взяло майже три з половиною тисячі юристів. Наступний відбір відбувся 19 червня в Одесі - на базі вишу, почесним ректором якого є член Партії регіонів Сергій Ківалов.

Попри проголошену анонімність відбору, учасники та спостерігачі за процесом

тестування заявляють про його заангажованість, а деякі депутати взагалі почали говорити про підкуп.

А судді хто?

Серед тих, хто стежив за процесом відбору кандидатів, була і журналістка бюро "Свідомо" Олександра Веснич. Вона розповіла Бі-Бі-Сі, що перехід на систему анонімного тестування справді вніс певні хороші зміни, до того ж до процесу долучився американський проект "Україна: верховенство права", надавши необхідне обладнання.

Найвища оцінка, яку могли набрати учасники іспиту - 100 балів. 64 за

відповідну кількість тестових завдань, а решту - за практичне завдання, в ході якого, як розповідають спостерігачі, кандидатам фактично запропонували ухвалити рішення у запропонованій справі. "Але як скористались цими можливостями при перевірці тестів? До комісії з перевірки практичного завдання включили більшість одеситів - суддів і науковців з команди регіонала Сергія Ківалова. Практичне завдання давало 36 відсотків оцінки! Але чи не розсекретили ці роботи до комп'ютерної перевірки? Виглядає так, що це був непрозорий процес, в якому нас просять довіритись державній комісії".[ Читати далі ]

За три дні неможливо прочитати всі матеріали справи

Інтервью адвокатів Тимошенко, яке вони давали на минулому тижні. Зверніть увагу та об"єм справи!

Державний борг України сягнув історичного максимуму



Історичного максимуму досягнув державний борг України. Він перетнув позначку у 60 мільярдів доларів. 

Про це повідомляють у вітчизняному Мінфіні. У червні сукупний державний та гарантований борг зріс на більш ніж 4 відсотки. Внутрішній державний борг у січні-червні цього року збільшився на трохи більше ніж 12 відсотків і сягнув 22 мільярдів доларів, тоді як зовнішній становить 38 мільярдів. Нагадаємо, на кінець минулого року уряд оцінив державний борг у майже 40 відсотків від валового внутішнього продукту, а зростання боргу цього року прогнозує до 44-х відсотків. 
             

В ЮНЕСКО занепокоєні забудовою схилів Дніпра

Панорама вздовж Дніпра лякає. В ЮНЕСКО вкотре висловили занепокоєння стрімкою забудовою зелених схилів столиці України.