Колокольня Киево-Софийского собора - XVIII век

Со стороны Софийской площади высится колокольня с триумфальным парадным въездом на подворье собора .Была возведена в 1699-1706 гг., во времена гетьмана Ивана Мазепы и митрополита Варлаама Ясинского.Этому чудесному сооружению украинского барокко,   одниму из символов Киева, присущие праздничность, гармония форм с природой,  выразительный  национальный характер.

.Она встроена в высокую монастырскую стену. Высота колокольни 76 м. Во втором ярусе сохранился колокол, отлитый в 1705 г. киевским мастером Афанасием Петровичем.

Колокол носит имя своего заказчика - гетьмана Ивана Мазепы.

Это самый большой и самый богатый за орнаментикой из сохранившихси старинных бронзовых колоколов Украины. Его диаметр - 1 м 55 см, высота - 1,25 м.  Высота самой короны - 28 см.

Широко распахнуты ворота,  Липы нищенски обнажены,  И темна сухая позолота  Нерушимой вогнутой стены.  Гулом полны алтари и склепы,  И за Днепр широкий звон летит.  Так тяжелый колокол Мазепы  Над Софийской площадью гудит.  Все грозней бушует, непреклонный,  Словно здесь еретиков казнят,  А в лесах заречных, примиренный,  Веселит пушистых лисенят.  Анна Ахматова, 1921 г.

Український оперний співак - відомий у світі баритон ,маловідомий в Україні, але широковідомий у світі.         

        

. Його запрошували виступати на своїй сцені такі театри, як Опера де Бастіль (Париж), Земперопер (Дрезден), Дойче Опер і Штаатсопер (Берлін), Метрополітен-опера (Нью-Йорк), Штаатсопер (Відень), Королівський оперний театр Ковент-Гарден (Лондон), Театр Ла Феніче (Венеція), Канадська національна опера (Торонто), Театр Колон (Буенос-Айрес), Театр Сан-Паоло (Бразилія), Опера Сантьяго де Чілі, Ла Скала (Мілан).

            

  ....і ні разу не виступав  в Україні.

           

Спокійно йди серед галасу і поспіху - пам'ятай який спокій може бути в тиші. Так далеко, як можна бути в добрих стосунках з іншими людьми не відрікаючись себе. Власну правду говори спокійно і ясно, одночасно слухай те, що говорять інші, навіть якщо вони глупі та егоїстичні, адже вони теж мають свою історію.

Якщо порівнюєш себе з іншими, то можеш стати пустим, або протухлим, бо завжди будуть кращі і гірші від тебе. Радій з того, що зробив, але одночасно з того, що плануєш. Завжди роби всю працю з серцем, не дивлячись на те, яка вона маленька, непомітна або щоденна. Вона є тривалою вартістю на шляху Твоєї змінної долі. Збережи обережність у своїх початках - бо світ є повний обману. Але нехай це не закриє Тобі правдивих чеснот, багато людей прагнуло до високих ідеалів і повсюду життя є повне героїзму. Будь собою, а особливо не знищуй почуття: не будь циніком по відношенню до кохання, бо хоч має обличчя сухості і розчарування, все одно вона є вічна як трава. Спокійно приймай те, що роки несуть - без жалості втікаючі ознаки молодості - з віком приходить мудрість. Розвивай в собі силу духа, щоб в несподіваному нещасті могло стати для Тебе підтримкою. Але не переймайся тим, що придумує твоя фантазія. Більшість страхів родяться з фантазії та самотності. Поруч зі здоровою наукою будь лагідним до себе. Ти є дитиною Всесвіту, не менше ніж зірки і дерева маєш право бути тут, і чи для Тебе це ясно чи ні, не сумнівайся, що Всесвіт є такий яким має бути.

Отож будь в мирі з Богом, що б Ти не думав про Його існування і чим би Ти не займався, і які б не були Твої прагнення: в гомоні вулиці, в сум'ятті життя зберігай мир зі своєю душею. З цілим собою, з таким собою яким Ти є, з Твоєю важкою працею і розвіяними мріями, цей світ все одно є прекрасний. Будь уважний, намагайся бути щасливим.

                          Знайдена в старій церкві св. Павла в Балтіморі, датується 1692 роком

               

Тарас ШЕВЧЕНКО 

Розрита могила  Світе тихий, краю милий,  Моя Україно,  За що тебе сплюндровано,  За що, мамо, гинеш?  Чи ти рано до схід сонця  Богу не молилась,  Чи ти діточок непевних  Звичаю не вчила?  «Молилася, турбувалась,  День і ніч не спала,  Малих діток доглядала,  Звичаю навчала.  Виростали мої квіти,  Мої добрі діти,  Панувала і я колись  На широкім світі,  Панувала… Ой Богдане!  Нерозумний сину!  Подивись тепер на матір,  На свою Вкраїну,  Що, колишучи, співала  Про свою недолю,  Що, співаючи, ридала,  Виглядала волю.  Ой Богдане, Богданочку,  Якби була знала,  У колисці б задушила,  Під серцем приспала.  Степи мої запродані  Жидові, німоті,  Сини мої на чужині,  На чужій роботі.  Дніпро, брат мій, висихає,  Мене покидає,  І могили мої милі  Москаль розриває...  Нехай риє, розкопує,  Не своє шукає,  А тим часом перевертні  Нехай підростають  Та поможуть москалеві  Господарювати,  Та з матері полатану  Сорочку знімати.  Помагайте, недолюдки,  Матір катувати».  Начетверо розкопана,  Розрита могила.  Чого вони там шукали?  Що там схоронили  Старі батьки? Ех, якби-то,  Якби-то найшли те, що там схоронили,  Не плакали б діти, мати не журилась.  9 октября 1843, 

Березань

"Да, Приходько – украинская певица, музыку к ее песне написал грузин, текст – наполовину сочинила эстонка. Я за дружбу русских, украинцев и грузин и всех остальных" – заявил Константин Меладзе продюсер Анастасии Приходько.                      

Российские продюссеры пытаются отменить результаты голосования

  Червона рута - символ чистоти української естради.

           Обычно считают, что комплекс Наполеона - это комплекс жажды власти у мужчины маленького роста.  
    Однако, немного поразмыслив, придем к выводу, что комплекс этот гораздо шире.   
Это комплекс, заставляющий искать власть как спасение от неполноценности.



     
Николя Саркози уличили в стремлении казаться повыше

Комплекс Наполеоna Читать далее ...Новости от Students.ru

Ти втретє цього літа зацвітеш Такою квіткою тендітною п'янкою. Кімната втратить риси супокою, Бо речі увійдуть у твій кортеж. Обернеш пил на срібло і кришталь, Наділиш тіні здатністю до тліну. Одна із пелюсток розсуне стіни. Ти – даль, і подолаєш іншу даль. В людей уже нема своїх святинь – Ти можеш стати першою, одначе Знай, біля тебе жоден не заплаче, І пам'ятай два дні всього цвісти.

        Летом в сильную жару Ветерок нежно обдувал Цветок своим дыханием. И ему становилось прохладно и хорошо под знойным летнем солнышком. Цветок же дарил Ветру всю свою красоту, он отдавал ему весь свой аромат, который Ветер мог уносить с собой на дальние расстояния и ещё долго наслаждаться неповторимым запахом.
       Так в любви и согласии прожили Ветер и Цветок всю весну и всё лето. Все окружающие удивлялись и завидовали их нежной любви друг к другу.
        Но однажды Ветру показалось этого мало. Ему захотелось такой любви, какой ещё никогда ни у кого не было. Он подумал: "Если я отдам Цветку всю свою любовь, всю свою страсть, на какую я только способен, то он одарит меня взамен ещё большей любовью!"
И Ветер дунул на Цветок со всей своей мощью, с такой силой, какую никто ещё никогда не видел.
          Цветок не вынес такого порыва Ветра, сломался под его напором и безжизненно упал на землю.
         Ветер попытался оживить Цветок, нежно  подувая на него своим дыханием любви, но всё было тщетно.
         Тогда Ветер обезумев от горя, закричал Цветку:
- Я подарил тебе любовь ,  на которую был только способен! Такой любви никто никогда не знал. А ты не   ответил мне тем же! Ты меня не любишь и никогда не любил!
         Ветер кружил и завывал вокруг лежащего на земле цветка. На поляне поднялся настоящий ураган. Но Цветок уже не мог ничего ответить. Он просто продолжал безжизненно лежать на земле.


Нежность и терпение помогают любви жить дольше. Лучше сто раз сдержаться, чем один раз сломать.
"Сказать "Я тебя люблю" займет несколько секунд, показать как - всю жизнь."
Притча.