ПОРТРЕТ Любите живопись, поэты! Лишь ей, единственной, дано Души изменчивой приметы Переносить на полотно. Ты помнишь, как из тьмы былого, Едва закутана в атлас, С портрета Рокотова снова Смотрела Струйская на нас?

Ф.Рокотов (1735 - 1808)  Портрет А.П.Струйской 1772, холст, масло, 59,8х47,5cм  Государственная Третьяковская галерея, Москва

Ее глаза - как два тумана, Полуулыбка, полуплач, Ее глаза - как два обмана, Покрытых мглою неудач. Соединенье двух загадок, Полувосторг, полуиспуг, Безумной нежности припадок, Предвосхищенье смертных мук. Когда потемки наступают И приближается гроза, Со дна души моей мерцают Ее прекрасные глаза.

                                                                               ( Николай Заболоцкий ) 

НІЧ

Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі, ляга на серце ржа думок. На стінах тіні в’яжуть круглі петлі в чудний і нерозплутаний клубок.

Мов чорний кіт, сів череватий чайник, годинник, наче джміль, гуде. Яка ж солодка ця принада тайни та слово, що, мов з каменю, тверде!

Бляшане небо, олив’яний місяць і ночі попелястий дим. Невже ж нема на цьому світі місця поривам нездійсненним та палким?

ПІСЕНЬКА ДО СНУ

Не думай! Спи! Думки – отрута щастю. Цвітуть дві тіні – дві лілеї чорні. Не думай! Спи! До всіх скорбот причасний і так усього в думці не обгорнеш.

Прощаючись із спомином останнім, що тінню вихиливсь з-за яви краю, в солодкім марнотратстві почуваннів кохання вицвіле знов прикликаеш.

Це справді зле, що покохав занадто, заміцно, зарозтратно. Захват ясний в екстазу чорну ночі не міняти!

Засни! Чи це життя, чи лампа гасне?

( Богдан-Ігор Антонич )    

Ты веришь, ты ищешь любви большой, Сверкающей, как родник,  Любви настоящей, любви такой, Как в строчках любимых книг.  Когда повисает вокруг тишина И в комнате полутемно, Ты часто любишь сидеть одна, Молчать и смотреть в окно Молчать и видеть,как в синей дали За звездами, за морями Плывут навстречу тебе корабли Под алыми парусами...

                     То рыцарь Айвенго, врагов рубя, Мчится под топот конский, А то приглашает на вальс тебя Печальный Андрей Болконский. Вот шпагой клянется д'Артаньян, Влюбленный в тебя навеки, А вот преподносит тебе тюльпан Пылкий Ромео Монтекки. Проносится множество глаз и лиц, Улыбки, одежды, краски... Вот видишь: красивый и добрый принц Выходит к тебе из сказки.

Сейчас он с улыбкой наденет тебе Волшебный браслет на запястье. И с этой минуты в его судьбе Ты станешь судьбой и счастьем! Когда повисает вокруг тишина И в комнате полутемно, Ты часто любишь сидеть одна, Молчать и смотреть в окно...

Слышны далекие голоса, Плывут корабли во мгле... А все-таки алые паруса Бывают и на земле! И может быть, возле судьбы твоей  Где-нибудь рядом, здесь, Есть гордый, хотя неприметный Грей  И принц настоящий есть! И хоть он не с книжных сойдет страниц, Взгляни! Обернись вокруг: Пусть скромный, но очень хороший друг, Самый простой, но надежный друг, Может, и есть тот принц?! ( Эдуард Асадоа )

Травою ніжною я огорну твій легкий крок, Росою чистою впаду в прим"ятий слід. Світанок - це рапсодія для двох, Хмільними чарами повитий білий світ. Заграє перший промінь у саду, Замерехтить в рясній росі світання. Світанок - я туманом припаду В обійми милого, у трепетне чекання.

В його долоні покладу чоло І зашаріюсь, як мала дитина. Світанок - о незміряне тепло, Цілунками голубить нас невинно! І я сльозою щастя затремчу, Маленький страх душі омию. Світанок сонцесяйную свічу Дарує нам, як трепетну надію.

Я помолюсь: хай оминає нас жура, Вогонь кохання грає в кожнім слові. Світанок - вічна музика добра. Світанок - це Елегія Любові. ( Марія Морозенко)

Пробуджена запахом квітів .... їх ароматом, літнім сонцем, що світить на блакитному небі , щебетанням пташок і шумом струмочка. Запахом полів і лугів - різнобарв"ям насичених, запахом дерев і шумом листя, запахом трав, ранньою росою зрошених.....побажання  приємного, теплого, сонячного  дня !!!

Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949 – 22.05.1979)— відомий український поет і композитор. Один із основоположників української і радянської естрадної музики. Автор 107  пісень, музики до кількох спектаклів, 53 інструментальних творів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. Був неординарним художником. Загинув при нез’ясованих обставинах у Брюховицькому лісі під Львовом.

Богдан Стельмах – поет, драматург, перекладач, автор численних книжок, лауреат літературних премій імені Котляревського, Шашкевича, Лесі Українки, «Благовіст» – гість Радіо Свобода.

Богдан Стельмах: «Якби Івасюк жив, він не потерпів би знущання з поетичного слова»

http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1503372.html

– Звідки він черпав оту енергію добра і світла для своїх мелодій, адже світ доволі жорсткий і злий?  – Це виховання. Він жив світло. .. до пісні ставився дуже серйозно....був чоловік життєрадісний. Володя мені завжди казав, що пісні мають бути оптимістичні.... Хоча був молодший від мене, але казав: «Як Ти міг таке слово написати, є краще». Я знав, що інший композитор це пропустив би, мав такий досвід, а Івасюк – ні. Він до пісні ставився дуже серйозно ... Коли я почав працювати з Білозором, то пам’ятав слова Івасюка, що текст має бути до пісні майже досконалий.

– Варто лишень згадати сучасні тексти пісень… Якби Івасюк жив сьогодні, як Ви гадаєте, чи був би він оцінений, потрібний, якби він реагував на ті часто немічні тексти, які чуємо щодня з етерів, які далекі від поезії?

– Важко мені сказати. Але якби Івасюк жив сьогодні, може, це звучить оптимістично, але мені видається, що пісенного сміття було б значно менше. ... Уявіть, 10 років уже звучить сміття.  Мені здається, що так звана наша демократія, кажу так звана, тому що її використовують різні такі вершники. Сідають на неї, як на таку собі кандибу, розгнуздану, без вудил і сідла і витворяють усякі штуки, які хочуть. Сучасна естрада – це теж викривлені гарцювання, на огляд, на тій нашій демократії. Бо коли ректор одного з вузів стає народним артистом України… Не здивуюсь, що невдовзі таке звання ще нададуть київському мерові, бо вже щось там записує… Це ті моменти, які Володя Івасюк не потерпів би. Він спершу реготав би з цього, а потім почав виступати. Нині є люди, які обурюються, і я теж, але, може, я не маю такого впливу, не є войовничим, але є люди войовничі і не можуть нічого зробити.

– Не треба себе у житті губити - і не треба буде себе шукати. Так як ніколи собі не зраджував Івасюк і не губився у світі. Його немає в живих, але він і далі промовляє до нас своїми мелодіями і піснями.                                                      

Цим фільмом (1999р)  польський  ресисер Єжи Гоффман завершив свою тридцятирічну працю — екранізацію  трилогії Генріка Сенкевича.

Перші два фільми — «Пан Володийовський» і «Потоп» вийшли відповідно у 60-ті і 70-ті роки.     

Сюжет фільму розвивається на тлі визвольної війни українців проти польської шляхти 1648 року. Роман  Генрика  Сенкевича оспівує відвагу і благородство поляків, подаючи українців у досить чорних барвах. Фільм, за оцінками істориків, об’єктивніший за роман. Принаймні Хмельницького трактують не як людину, яка заради приватних міркувань зрадила свою «батьківщину» — Річ Посполиту, а як видатного полководця і державного діяча.

Як свідчить обговорення фільму на польському телеканалі «Полонія», фільм Єжи Гоффмана спричинив у Польщі  сплеск зацікавленості Україною, історією і сьогоденням зв’язків двох слов’янських народів-сусідів.

        Колокола звенят с небес .    

ХРИСТОС ВОСКРЕС !!!

Как сообщение чудес .

       ВОСКРЕС !!!  ВОИСТИНУ ВОСКРЕС !!! 

Ангел вопіюще Благодатній:

Чистая Діво , радуйся !

І паки реку :

Радуйся ! Твой Син воскресе тридневен от гроба, і мертвия воздвигнувий ,людіє , веселітеся !  Світися , світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на Тебі   возсія; ликуй нині і веселися, сіоне ; Ти же Чистая красуйся , Богородице, о востанії Рождества Твоєго.                  

"Христос Воскресе із мертвих,смертію смерть поправ і сущим во гробіх живот дарував!"

Се і є остаточна істина - побачити, який у кожному ділі гніздиться дух: чи благий, а чи злий. Не судити за обличчям, як облудники. Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяєво і блаженне серце, в обличчі ж світлім, ангельськім - сатана  [...]

Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.

Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби

На Благовіщення птиця гнізда не в’є, дівчина косу не  заплітає. За переказами, зозуля — єдина птиця, яка вила гніздо у цей день...      Добрий ранок!