Лейба-Іцик Добровський. Фото, зроблене після арешту.

Добровський Лейба-Іцик Йосифович. Народився 1910 року в с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області. Єврей. Жив у Києві. Мав вищу освіту. Мобілізований до Червоної армії 22 червня 1941 року. В жовтні 1941 року під Полтавою потрапив до німецького полону. Вибрався з полону й дістався Рівненщини. В листопаді 1941 року став членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). Вступив до лав Української Повстанської Армії (УПА). Псевдо — «Валерій». В липні 1943 року Лейба-Іцик Добровський став політичним консультантом у політичному відділі при командуванні УПА-Північ. Перебував у підпіллі з 1941 до 1944 року. Був автором відомих звернень УПА, зокрема — звернень до представників народів Азії та Кавказу, а також публіцистичної роботи «Як московський царат підкоряв народи». У лютому 1944 року був заарештований СМЕРШем. Військовий трибунал Київського гарнізону засудив вояка УПА Лейбу-Іцика Добровського до 10 років ув'язнення.

Повстанська листівка, що її написав Лейба-Іцик Добровський. 

Місце зберігання документів: Галузевий державний архів СБУ – фонд 6, справа № 75134 ФП.

Джерело: Сайт Мойсея Фішбейна

Звернення до кандидатів на пост президента України: Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Юрія Костенка.

Шановні добродії! Звертаюся до Вас як до кандидатів у президенти від українського національно-демократичного спектра політики. Решта кандидатів ще не досягли української сутності, для них Україна – це лише територіально-економічний простір. Тому духовно-культурні та національні надбання українського народу, наша мова, наша героїчно-трагічна історія для них не є вищими цінностями, а лише звичайною абстракцією. Читати далі>>>

Відкрився сайт, на якому можна публічно висловити свою думку про реєстрацію національного кириличного домену .укр, а також отримати вичерпну інформацію про цей процес.


Сайт dotukr.com розповідає про переваги домену .укр, процесі його реєстрації, який дозволяє ознайомитися з публікаціями з цієї теми і думками фахівців.

"Україна має всі шанси, щоб отримати національний домен серед перших країн, які подали заявки. З появою домену .УКР кожен українець зможе зареєструвати для себе доменне ім'я та відчути переваги використання Інтернету рідною мовою!", - свідчить повідомлення на сайті.

З посиланням на слова директора Українського мережевого інформаційного центру Юрія Гончарука, реєстрації домену .укр можна очікувати вже в першому кварталі 2010 року.

Нагадаємо, Україна подала заявку на реєстрацію домену .укр 16 листопада під час Всесвітнього форуму з питань управління Інтернетом. Це стало можливим завдяки рішенню ICAAN від 30 жовтня про можливість реєстрації інтернет-адрес кирилицею та іншими абетками світу.

Тим часом 1 грудня домену .ua виповнилося 17 років. З 1992 року головний домен УАнету адмініструється громадянином України Дмитром Кохманюком, проте зараз на нього претендує заснований у 2003 році Український мережевий інформаційний центр.

Акція
звісно викликала резонанс, тим паче, що кількість робітників міліції
була доволі вражаючою, що рішуче охороняли наметове містечко бютівців
від розпалених учасників ходи. Біля пам’ятника Т.Г.Шевченку хода
зупинилась, виступили представники деяких організацій націоналістичної
орієнтації, завершилось усе виконанням Гімну України. Бійцями
Організації була проведена агітаційна робота. Відразу ж знайшлось два
десятки зацікавлених. Бійці почули багато компліментів від учасників за
дисциплінованість та гідну українського націоналіста виправку. 

Що
ще раз каже про те, що ми набираємо популярності серед Українців, що
люди розчаровані у всіх політиках та шукають принципову Силу, що не
номінально, а фактично стоятиме на варті Nації! Тому ще раз скажемо –
не спинити Ідею, час якої прийшов! Майбутнє належить нам!

http://sna.in.ua/action/41-akcija/531-2009-12-08-11-12-07.html

7 грудня православні відзначають свято Св.
Катерини. В Чернігові знаходиться чудовий храм Св.Катерини, навколо
якого вже декілька років продовжується конфлікт між УПЦ КП і УПЦ МП. Як
відомо, ще 2006 року за наказом місцевого губернатора церква була
передана громаді УПЦ КП.

    Настінна мапа “УПА” випущена до 50-річчя славної пам’яті Степана Бандери і з нагоди чергової річниці створення Української Повстанської Армії.     Карта призначена донести до широкого загалу в яскравій доступній і лаконічній формі найнеобхіднішу інформацію про діяльність УПА. Досі подібних карт не існувало. [ повніший опис ] duhvoli.com.ua/resource/files/1255354944.rar

    Випуск карти присвячено 90-й річниці Великої Злуки ( об'єднання УНР та ЗУНР в єдину державу) 22 січня 1919р.     Карту розроблено фахівцями Фонду у співпраці з істориками та науковцями. Підготовку до друку та видання здійснено видавничою фірмою "Карти і атласи". Наклад - 1тис. примірників (1-а черга).     Окремої настінної карти соборної УНР раніше не існувало. Існуючі історичні карти УНР в різноманітних атласах часто заперечують одна одну, є неповними і не дають цілісної картини державного будівництва 1918-1919рр. [ повніший опис ] duhvoli.com.ua/resource/files/1254225864.rar

Протягом останніх років з’явилося багато досліджень, які свідчать про існування в минулому на території України потужного цивілізаційного ядра, яке дало початок кільком іншим культурам. При цьому, як правило, дослідники звертаються до прадавніх джерел (Геродот, Йордан тощо). Проте не менш переконливо свідчать про правдивість цієї гіпотези й пізніші джерела — географічні карти 16-18 сторіч.[ ПРОДОВЖЕННЯ ]

На сьогодні Українці як Нація вимирають темпами найшвидшими в Європі. Через Україну проходять мільйони іммігрантів, сотні тисяч яких щороку осідають в Україні. Українці втрачають робочі та житлові місця завдяки міграції. 

6-ого грудня у Луганську відбудеться акція проти імміграції. Збір о 13-00 біля Драмтеатру.

Прийди та покажи свою позицію! Луганськ має особливий статус, тому що саме через кордон із РФ у Луганській області проходить багато іммігрантів. Прийди, та висловись, Українець!

http://www.sna.in.ua/action/41-akcija/526-2009-12-02-16-55-58.html

http://www.sna.in.ua/news/1-ua/525-2009-11-30-02-14-15.html

Перелам у душі Юрія Щербака стався 2004-го… Жив чоловік собі, жив – класний інженер-будівельник, неодноразовий лідер різних престижних конкурсів, на кшталт «Гвардія бренду», авторитетний спеціаліст і топ-менеджер, керував собі підприємством, робив улюблену роботу, мав кохану родину – і ось почав ставити собі незручні питання: 

- маємо гасло «Відбудуємо Україну!» - а чи усі осягають, який глибокий зміст у цьому? 

- кажемо, що торгівельна марка «БудМайстер» гарантує відбудову України, - а чи всі саме так розуміють зміст нашої гарантії? 

- а чому не всі? а що треба зробити, аби «всіх» - побільшало? 

- а хто ми є? якщо українці – то які вони, ці українці – і якими мають бути, аби відповідати цьому високому імені? 

- і що таке Україна: Богом дана вільним людям вільна земля, а чи простір для полювання зграй антиукраїнських, антидержавних хижаків? 

Почав шукати відповідей, і чим більше знаходив, тим очевиднішими ставали прості істини: хочеш покращити світ – почни із себе; хочеш стати українцем – живи по правді, живи у чистоті, не допускай компромісу, насамперед, із власним сумлінням, а далі – і з цілим світом… 

Друга в Україні компанія з виробництва будівельних матеріалів почала на очах набувати українських форми і змісту… Провідні споживачі продукту ТМ «БудМайстер» - на Донбасі, тож менеджери компанії з продажу питалися, чи розуміють співрозмовники українську мову? Мовляв, бізнес є бізнес, як треба – поступимося, перейдемо на російську… 

Аж жодної потреби! – казали донеччани. Навпаки, чим «україннішим» ставав «БудМайстер», тим більше це подобалося контр-агентам від Криму, Харківщини і Донеччини - до Волині і Галичини… 

З’ясувалося, що українськість компаній «БудМайстер» є ще й напрочуд потужною рекламою! Змінені упаковка, спецодяг, стиль спілкування, навіть самого корпоративного буття поширили про ВАТ «Павлограджилстрой», ТОВ «Фабрика будівельних сумішей» та ТОВ «Фабрика дверей» славу не тільки надійного, але потужного й шляхетного партнера у справах. 

Змінювалися й люди. По підприємствах дедалі впевненіше лунала українська мова, і не кострубата, калькована з московської, «канцелярита», а вишукана, питома, правильна! Оновлювалася і приживалася було вже зовсім затоптана у небуття термінологія, власними силами готувалися посібники з виробничого навчання для робітників: «Основи економіки», «Українське ділове мовлення і термінологія виробництва будівельних матеріалів та будівництва», технологічні регламенти, інструкції, тощо… 

Українськими ставали і будні, коли дрескодом компанії став саме національний стиль, запроваджений і заохочуваний Юрієм Щербаком, і корпоративні та державні свята… 

Люди стали цікавитися історією, шукати правдивих джерел інформації про свій рід та народ, про себе і свою Україну… Люди почали ставати вільними, щирими, чесними… Це важкий душевний труд – і не кожному під силу щомиті «вичавлювати із себе раба»… 

Найменше процеси, що відбувалися на підприємствах «БудМайстер» подобалися наглядовій раді на чолі з Ігорем Слюнковим, сином окупанта і окупантом України; та у складі акціонерів Олександра Бутенка і Олександра Пашковського… Настільки не подобалося, що з е-майл дебатів І. Слюнкова та Юрія Щербака можна написати ще один чотиритомник «Війна за українську мову на «БудМайстрі» - миру не буде!» – і Лев Толстой позаздрить обсягам цих томів! 

Страшенно не хотілося наглядовій раді, аби люди на «БудМайстрі» ставали вільними людьми, які, в решті решт, не дозволять тягти зароблені ними гроші або як позичку «бєз атдачі», або як незаплановані бюджетом компанії «дивіденди»… 

Не дозволяв цього, стоячи на сторожі інтересів розвитку компанії, і Юрій Щербак. Саме його вимога повернути неправедно, незаконно забрані акціонерами кошти підприємствам, що мають вберегти своїх людей і виробництво в умовах економічної кризи, і стала правдивою причиною війни, що триває вже кілька днів. Юрія Щербака, Володимира Піпу знято. Неугодних, здатних організувати щонайменший опір сваволі наглядової ради, звільнено, і силоміць видворено з підприємства. Спроба створити Раду трудового колективу для організації опору, не вдалася. Перелякана більшість принишкла. Блоковані зв’язок, комп’ютерна мережа… 

Все це триває під снодійно-демократичні співи Ігоря Слюнкова перед робітниками про те, що «нікому нічого не буде»… Так воно і є! Скоро зима, а отже, робітників розженуть, в кращому випадку, за свій кошт; в гіршому – просто скоротять. Так що нікому нічого й не буде… 

Що найпікантніше у цій ситуації: Ігор Слюнков – лідер фракції БЮТ у міській раді, більше того, один з провідників ідей Юлії Тимошенко, один з найбільших спекулянтів землею в Західному Донбасі. 

То ж сваволя «гаспадіна Слюнкова» не тільки від того, що він крутий мільйонер, але й від опіки над ним та іншими окупантами України мадам Тимошенко?! Це така нас очікує попереду «щаслива доля», коли українців за українське, за своє, будуть переслідувати різні чужинці з-під «криши женщини з косою»? 

Є і ще одна – дуже цікава версія! Лібералам страшенно не хочеться відходити від влади, а рейтинги, які не є надуто-великі, а все-таки малуваті для повної певності! То ж схоже на те, що біло-сердечні та малиново-біло-голубі регіонали мусять знайти спільну мову, перемогти єдиною шоблою народ, і подерибанити доконечно вже усе – і землю, і люд сердешний, голодом і холодом зморений! 

Леонід РОМАНЮК, 

керівник навчального пункту ВАТ «Павлограджилстрой», 

очевидець і учасник подій.