хочу сюда!
 

Вика

36 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «2008»

Вспомнить все (Абхазия)

Между Москвой и Тбилиси вспыхнул очередной кризис. И вновь из-за Абхазии. Грузинские власти назвали ввод в республику российских железнодорожных войск "актом агрессии и аннексии". В Москве же уверяют, что речь идет исключительно о гуманитарной операции, цель которой - восстановить железнодорожное сообщение и тем самым облегчить жизнь тем самым людям, которых Михаил Саакашвили считает своими согражданами и о благе которых теоретически должен бы заботиться.

А началось все с того, что 31 мая ( 2008 г) в Абхазию вошли подразделения российских железнодорожных войск. По официальным данным, 400 невооруженных военнослужащих. Перед солдатами поставлена задача: всего за два месяца они должны восстановить железнодорожное полотно от Сухуми до Очамчира, отремонтировать мосты через горные реки Кодор и Моква. Работы выполняются в соответствии с распоряжением президента России Владимира Путина об оказании гуманитарной помощи непризнанной республике, которое он сделал незадолго до истечения срока своих полномочий.

Однако у госминистра Грузии по вопросам реинтеграции Темура Якобашвили другое мнение: "Мы рассматриваем это как незаконное перемещение иностранных войск на территории грузинского государства и как незаконные действия России. Военнослужащие немедленно должны быть выведены. Всякие гуманитарные объяснения здесь неуместны". 


Читайте далее: http://izvestia.ru/news/337147#ixzz2vsI3UBdn

На ремонт дороги, которую руководство нашей страны (Абхазии) отдавало в управление РЖД на 10 лет, Абхазии был выделен кредит в размере 2 млрд. рублей. Но получала эти 2 миллиарда не Абхазия, а РЖД России, которая осуществляла ремонт дороги", - напоминает издание.

Подробности: http://www.regnum.ru/news/1538982.html#ixzz2vsO5vcSu 

Железная дорога Абхазии : лет спустя после войны:







Обнаженные звезды для календаря 2008 года



В декабрьском номере журнала «Караван историй» уже который год подряд появляется необычный календарь: в нем представлены 12 месяцев будущего года в образах героинь с картин известных художников. В декабрьском календаре (2008 год)  все героини представлены обнаженными. Среди них такие известные актрисы,певицы, телеведущие, спортсменки, как Анна Снаткина, Лена Ленина, Светлана Мастеркова, Лика Кремер, Лена Перова, Эвелина Бледанс, Марика, Слава.





 

76%, 19 голосов

24%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

волшебная харда

я уже и забыла шо это такое....
но нарыла шрансятину у мальчика, у которого вообще не ожидала найти что-либо подобное....
слушала, офигевала.... и это мне напомнило лето 2008... "Мостик", Иришечка, белые WY, DnB, Techno,их ответвления.... и этот трек....


ПС я бы сюда ещё добавила " morison vs damoks - alpha against omega "....
трек МЕГА!!!!

перегляд кадрів майбутнього фільму?!. можна, це не піратство ;-)

сам фільм має вийти в другій половині 2009 року... ось фрагменти...

переглядав уже десятки разів... реально хлопці відіграли на сто! ...

основна проблема - незнав за що, як кажуть, хапатися... відеокамеру і фотика одночасно не застосуєш, прийшлось фотоапаратом пожертвувати... а й на каву тоді мав сходити... е-х...   

матеріал "сирий"...  таке от АМА-ХХХ: video ...

***                  ***                    ***

P.S.

можна ще фінальні двобої за сам меч луцького замку показати ...

---

Ю-Питер - Скажи мне птица

Скажи мне, птица, что такое счастье, Как далеко отсюда до него, Как отличить мне целое от части, Когда вокруг полным полно всего. Скажи мне, птица, что такое вечность, К чему она, коль нас с тобой не станет, Что будет, если времени беспечность Устроит на моих ладонях танец. Скажи мне, птица, что такое счастье, И далеко ли отсюда до него. Скажи мне, птица, что такое горе, Что есть добро, которое мы ищем, И сколько зим мы потеряли в споре - Давать иль не давать монету нищим. Скажи мне, птица, что такое звёзды, Зачем ты хочешь с этим небом слиться, О, право, мерея крылами версты, Всё, если будет, - ответила мне птица. Скажи мне, птица, что такое счастье, И далеко ли отсюда до него. Скажи мне, птица, что такое счастье, И далеко ли отсюда до него.

2008 "Богомол" © Ю-Питер (Вячеслав Бутусов) - Скажи мне птица

http://www.karaoke.ru/catalog/song/29851


0%, 0 голосов

100%, 4 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Про Людину року 2008

http://www.ludinaroku.com.ua/ - це сайт, де начеб то має висвітлюватися визначення осіб, які номінуються називатися Людиною року-2008 в певних номінаціях.
Походила по сайту вздовж і впоперек і не знайшла там ні списку претендентів на це звання, ні системи, за якою визначається переможець, знайшла лише інформацію, що в цьогорічному експертному визначенні претендентів на здобуття лауреатських звань тринадцятої загальнонаціональної програми "ЛЮДИНА РОКУ - 2008" беруть участь понад 800 експертів, делегованих 200 організаціями, установами, закладами, асоціаціями, спілками, фондами та засобами масової інформації, серед яких: 10 Інститутів Національної Академії Наук України; 14 міністерств та відомств України; 10 академій; 27 інститутів та університетів; 14 асоціацій; 14 спілок; 5 фондів; 17 федерацій; 44 засоби масової інформації; 45 спеціалізованих центрів та установ.

І в мене виникло питання: навіщо ця акцыя проходить, за якими критеріями люди стають претендентами, як визначається переможець. Тобто процес визначення Людей року є непрозорим.

Навіщо взагалі влаштовувати подібні акції (номінації, нагородження)? Щоб підняти певних людей? Щоб їх попіарити?

От наприклад минулого (чи позаминулого) року у номінації  «Міський
голова року»  переміг мер Полтави Андрій Матковський (невідомо з яких
міркувань, бо на той час він нічогошеньки не зробив для розвитку міста).

Нудить вже від подібних акцій, від нагородження орденами-медалями певного кола лояльних до влади політиків, від продажного обрання подібних лауреатів...

77%, 10 голосов

23%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Найважливіші зміни за минулий 2008 рік

Прикольно подивитись на зміни в собі за один рік:
Зовсім перестав гратись в комп'ютерні ігри та чати в інтернеті. Частково через те, що на це нема часу, але в основному через освідомлення того, наскільки це безглуздо - витрачати своє життя на здобуття віртуальних перемог, коли так само можна займатись своїм реальним життям. До речі, зв'язок зі своїми віртуальними друзями я зовсім не втратив, і продовжую із ними спілкуватись по асьці, по телефону, і навіть в гості до них заїзджаю іноді. Віртуальні друзі стали мені реальними як тільки я вирішив відмовитись від життя в інтернет-іграх.

Став частіше вдягатись в ділові костюми - піджаки, брюки, рубахи, краватки, туфлі. Чомусь, все моє життя мені такий стиль не дуже подобається. Але рівно до того момента, як вдягнусь "по формі". Тоді відношення до костюма змінюється на протилежне - я почуваюсь зручно та комфортно і ношу його із задоволенням. Цього року обов'язково куплю собі новий костюм. І цього разу це точно буде костюм, пошитий мені на замовлення, і саме по моїх розмірах! Краса має бути зручною! (-:

Перестав гризти нігті... Здається, це втретє в моєму житті, коли я перестаю їх гризти. Вперше - коли закохався, вдруге - коли так забруднив руки, що тягнути пальці до рота декілька днів було боязно, а втретє - зараз... зараз перестав гризти їх просто тому що думка про вигляд погризаних нігтів на моїх пальцях відбиває всяке бажання робити цю справу. Не розуію, чому раніше ніколи ця думка не була для мене такою переконливою та приоритетною? Я ж чув тисячі разів про те, що на нігті завжди звертають увагу при знайомстві, і ухожені нігті викликають повагу, та і дивитись на них приємно. Доки всі навколо це мені казали - гриз собі і нікого не слухав... Соромився своїх пальців, намагався нікому не демонструвати руки, але наполегливо гриз нігті. А як перестали казати та наказувати що мені робити з нігтями - так сам і збагнув що до чого, і тепер гризти не хочеться (-;

Став багато читати. В основному - літературу по власному розвитку. Якщо порівняти із минулими роками, то в 2008 році я прочитав в 7 разів більше друкованих книжок, ніж за період з 2004 по 2007. Про читання в інтернеті я нічого не кажу - цього завжди було достатньо. зпочатку - чати, потім форуми, розсилки... зараз переважно блоги. Технології еволюціонують, намагаюсь встигати за часом. Але все-одно дуже добре, що в світі залишились старі добрі книжки! Обожнюю читання!

Про те, що я перестав палити, пити та близько підходити до наркотичних та підозрілих речовин, я вже писав. Можу лише додати, що вдало продовжую в тому ж напрямку. До гідоти зовсім не тягне. Нажаль, поки-що ніхто окрім мами мене не підтримує - всі навколо палять, бухають і все інше, кому що хочеться. Кажуть, що радіють за мене, але не розуміють, навіщо від цього кайфу відмовлятись... знаходять мільйон причин того, чому вбивати свій організм це круто та корисно... А що я їм скажу? Вони самі собі хозяїва. Лише їм самім вирішувати, як до себе ставитись.

Звільнився з роботи, організував свою справу, і ще маю декілька проектів на найближче майбутнє. Навколо - КРИЗА, ЖАХ, холод, голод, масові звільнення... а я з роботи звільняюсь... з такої роботи, про яку більшість населення України навіть мріяти не можуть, бо не можуть собі уявити, що така шара існує, і за неї ще близька 5000 грн в місяць платять... (ну, не всім, звісно, платять, але я стабільно на цю суму виходив, особливо легко це вдавалось, коли зовсім-зовсім не працював і нічого не робив...) ггг. Коротче кажучи, в цьому моєму вчинку у мене теж нема ані прихильників, ані підтримки - всі кажуть що я довбанутий безглуздий збочинець, якому життя надто солодке... Але я не спорю з ними. І скоріш за все вони праві. Але саме таке життя мені надає найбільшого задоволення! І саме так я і буду жити - щоб подобалось мені, і було на користь для всіх інших!

Став більше добра та любові віддавати в навколишній світ. Хмм... Став розмовляти з водою та повітрям так, начебто вони - живі істоти... Коли прокидаюсь - дякую їм за те, що вони дарують мені ще один день життя, який я зможу прожити щасливо та із користю. І саме так і намагаюсь жити - відкидаю зайве і займаюсь найголовнішим, найважливішим та найпотрібнішим. Іноді - для себе, іноді для інших людей, але завжди намагаюсь робити свої справи із любов`ю та вдячністю за те, що маю таку можливість - зробити себе та весь світ набагато кращим та приємнішим. Таким чином будь-яка робота, будь-яке спілкування - завжди приносять радість та задоволення!

За 2008 рік я став набагато відвертішим із людьми. Став казати більше правди, та практично перестав брехати (зовсім перестати казати неправду чомусь і досі не виходить, але я працюю над цим моментом!) Також, здобув собі нових друзів, нових знайомих, і взагалі, весь рік був для мене саме таким, яким мені бажали, щоб він був, мої друзі та знайомі! Прикольно! Мабуть не даремно я був Дідом Морозом? Можливо, всеж-таки чуда трапляються, а бажання здійснюються? Подивимось та з`ясуємо все це в році, що вже настав!

Життя прекрасне!

Прогноз на вибори 2008

Спробую зробити прогноз на вибори до ВР, просто заради "спортивного інтересу".

Ітак, перше місце займе БЮТ (33-36%)  

                                далі ПР (30-34%) 

                       Блок Литвина  (6-9%)  

                     Блок Ющенка  (5-7%)

                                   КПУ  (5-6%) 

                             Свобода  (2-4%)  

          Блок Черновецького  (2-3%) 

                                  СПУ  (2-3%)

  Інші проекти за такий короткий час розкрутитись не встигнуть.                    


38%, 9 голосов

63%, 15 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Троллей 2008 отчёт!

Вот, 20.09.2008 собрались мы с друзяками – музыкантами и поехали на фестиваль «Тролей 2008»!

Было нас несколько групп: Спецпроект, Мы100, Крем брюле и знакомцы всякие....

В 12.00 все собрались на автовокзале «Выдубичи» и с нетерпением ожидали микроавтобуса, который в будущем нас доставил к пункту назначения…..

Ожидая автобус и поднимая общением  друг другу настроение, каждый из нас употреблял свой любимый, разогревающий душу, напиток. Ожидания наши были недолгими, всего лишь два часа, ведь ни для кого не секрет, что под общение и разогревающие напитки время пролетает быстро. Вот и сами можете представить, какое у каждого из нас, к приходу микроавтобуса, было состояние и настроение!!! И вот, наконец, запаковавшись в микробус, мы отправились в путь.

Не скажу вам, что в салоне было тихо. Да такого и не бывает, когда в микробусе нет ни одного постороннего человека! Пелись песни, пилось пиво, рассказывались анекдоты. Всем было весело но, как оказалось, кроме……

Микроавтобус мягко притормозил у обочины…. Обернувшись к салону, водитель с полу-воплем произнёс:

«Д…Да… Да что вы!!!  Д.. да сколько-ж..ж… можно!!! В.. Вы-же з… звери, прям, какие-то!!! Ра… Разве-ж так делается??? Э… Эт-то-ж не возможно!!!»

Тут прорезался голос ответственного:

«Так! Ехать нам ещё полчаса. Ребята, можно немножечко тише!»

Понятное дело – Тише было только первых три минуты дальнейшего следования в микробусе….. И наконец-то в Ржичеве водитель с облегчением остановил автобусик, из которого высыпались ещё более весёлые мы.

Проход через поля к месту фестиваля занял времени не много. По ходу движения, я сорвал небольшую тыкву и отрезая ножом небольшие кусочки, стал всех угощать.  Тыква оказалась вкусная. По крайней мере, она показалась мне вкуснее варённой.

Поскальзываясь на размытой дождём грязи, и падая в неё же, мы ознакамливались с аттракционами, троллеями и людьми….

Стало вечереть и дело подошло к самой музыке….

Слушая коллег, мы ели бутерброды, пили водку и танцевали…..

Вот пришёл и наш черёд…. Отыграли мы  как всегда и не очень плохо, так что описывать игру я не буду. По завершению концерта всем нам было предложено остаться на ночь в общежитии для того, чтобы на следующий день покататься на троллее. Все музыканты и их друзья единогласно закричали «Да!»

И тут всё началось!

Заходя в комнату общежития мы понимали, что мы вернулись во времена Великого, Могучего Советского союза!

Да, мы были счастливы, так как мы знали, что в этом общежитии мы проведём всего одну ночь, но не более! И нам это понравилось!

Собравшись в одной комнате нами было съедено ведро гречневой каши и два литра водки!

После чего все стали ещё более счастливее и по тихоньку стали расходиться по комнатам….

Кто-то на обблёваном кем-то полу танцевал Майкла Джексона (танцором был я), кто-то пел на гитаре, кто-то искуривая все имевшиеся сигареты ссорился на общей кухне…..

Проснувшись утром, все увидели на улице дождь, благодаря которому, на троллею никто из нас не попал…

Вскипятив воду в единственном чайнике на единственной работающей плите,

я умудрился переборщить с заваркой…. Попивая первый стакан «чая», всем нам он показался слишком крепким и некоторым пришлось запивать этот «чай» соком! Мне и моему товарищу  по счастью SpecProject(у) сок не понадобился, и уже второй стакан нам показался намного вкуснее…..Несколько раз перезаваривая эту-же заварку мы угощали чаем друзей, которые подтягивались позже…..

И вот, вскоре автобус был загружен аппаратурой и мы двинулись в путь….. Домой!

Все были довольны настроением.

Огорчало лишь то, что мы так и не смогли ощутить скорость спуска на троллее длинной более 600 метров…..

В следующий раз обязательно присоединяйтесь к нам!!!

Более полный фотоотчёт!

Событие!

З.Ы. Я не знал, что в Ржичеве есть памятник Юле

83%, 20 голосов

17%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая