[Приєднана картинка] Моя квіточка, моє сонечко,Моя ніжність - маленька донечка!Моя радісна, моя мрія, Моє чудо, моя надія!Мій горобчик, моя маленька,Ти любов моя, ти серденько!Я люблю тебе! Слів багато...Ты жадана є, схожа з татом...Твоя посмішка, мій ти котику,Найдорожча є за все золото!...Підростай лишень, втіха мамина,Радість татова, Богом дана є...

Стать свободной от ожиданийНе единого чтоб «Когда же?»Мысль о «future» в ажиотажеЭто всё фундамент страданийДень вчерашний, что будет завтра?О сегодня, сейчас – ни слова…Все эти рамки – мои оковыЗабыв про ужин, я брежу: «Завтрак» Надоело жить по сценариюХоть театром больна немыслимоЯ желаю плыть по ГольфстримуИ от мыслей быть независимойCarpe Diem – Лови мгновенье!Я хочу ощущать секунды…Драгоценные, словно фунты«Здесь», «Сейчас» - вот моё спасенье! * - с лат. – Лови мгновенье![Приєднана...

Читати далі...

Як же тільки набридло ховатися…За картинками-аватаркамиТа бракує щось сил відкритисяЯк курила б, була б з цигарками..Закривалась завісою диму бХоча якась тобі огорожаА допоки знайти мені риму бЩоб на віршик було це схоже.. Я пишу..як же часто «пишеться»Все питання якісь вирішую..Та набридла мені вже тиша цяЩо до неї думки домішую Я у себе питаю вкотре«Як же можеш отак ти жити?»-Повернись бо, скажи щось, МотреТреба з кимось поговорити.. А не знаю ж я Мотрю зовсімЗабиваю думки...

Читати далі...

Лиш слід від щастя, - то гасне свічка І віск, мов плаче, стікає вниз.. Немов червона, гірка порічка Каталізатор пекучих сліз.. Та візерунок якийсь красивий - Глазур цукровий на тістечку Або дідусь такий сивий-сивий Що промовляє цю вісточку.. «Життя іде, і не знає часу Йому, байдуже, знаєш, на час.. І все одно до якого класу На соц.драбині стоїш в анфас.. Ти просто маєш запам’ятати Життя Твоє – не для болі й мук! Хоч так і...

Читати далі...

Нехай Тобі стане краще.. Єдине, що зараз прошу!!! Думки нехай стануть ледащі Про це їм в листі напишу.. Пробач, якщо раптом занадто Я силюсь тобі помогти Та й, зрештою, «help» мій не надто Своєї сягає мети.. Здається, себе ж запевняю? Та це так, здається, повір! Свідомість свою полишаю І дах мій торкається гір.. Я просто попрошу у Бога Для Тебе спокою й тепла Нехай би оця допомога До тебе як сонце прийшла..*

[Приєднана картинка]Нехай Тобі стане краще.. Єдине, що зараз прошу!!! Думки нехай стануть ледащі Про це їм в листі напишу.. [ Читать дальше ]

Відірвалась душа й полетіла..І немає шляху зворотньогоВіддаляючись,мерехтілаЗалишивши в мені самотнього.. Чоловічка зовсім маленького..Він сидів,підігнувши ніжки І з розсудливістю старенькогоСпоглядав втікачі-доріжки Він не плакав, і не сміявсяВін не знав ані щастя, ні смуткуСтрун душі ніхто не торкавсяБо пішла та увічну відпустку.. Вже б здавалось,немає надіїВін приречений на байдужістьІ ніколи..ніколи вії..Не відчують від сліз вологість.. «Відібрало назавжди мовуІ ні пари...

Читати далі...

Cебе репрезентують й прославляють,Не думаючи за майбутнє і дітей,Поїздки закордонні. за наші гроші мають,А там … брешуть, - вимагаючи грошей,Які транжирять марнославно …І думають, які ж ми молодці ...Душа ж людська, … благає жити славно,Цього ж немає … і … не буде,Пріоритети, … ж бо не ті.Країну золоту&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]....нiч минає....**********************************так буває в життi, так буває.але в тому нiхто не повинен!пiсня, також, у просторi лине,а кохання, до тебе, минає...© Copyright: Агния Ом, 2012Свидетельство о публикации №11210179840/ под впечатлением прочитанных строк /.......

Читати далі...

[Приєднана картинка]Пріоритети зовсім не розставлені Мети нема, не знаю чого хочу Лиш тільки дві мене в мені зіставлені І це..майбутнє зовсім не пророчить Куди іти?! Навіщо?! – ось питання Які хотіла б з часом розгадать Але в душі моїй поки лише мовчання І я не в силах тишу запитать Сиджу у парку де червоні квіти Холодний вітер часом обдува І спогад про таке чудове літо Душу мов ковдрою миттєво зігріва Єдине що я маю це надію.. Я...

Читати далі...