....нiч минає....

наче  марево  зникло  з  очей.

зрозумiла: слова  є слова....

та  Любов  чи  була? - не  була.

сни  зникають  кохання  ночей.

обiцяв  менi  зiрочку  з  неба!

про  кохання,  солодкi  слова

ти  казав! а  Любов  де  була?!

зрозумiла:  такоi  не  треба!

нiч  минає, та  сонячне  сяйво

увiрвалося  в  мою  кiмнату....

я  дивлюся  на  тебе: занадто! -

поряд  тiло  твоє  зараз  зайве.

геть  бридке  i  огидло   дивитись! -

що  лежить  зараз  поряд  зi  мною?!

як  ранiш,  вже  не  буду  з  тобою!

у  джерела  б  пiрнуть, щоб  умитись.

що   лишилося   з   ночi   "кохання"?

змити  б  всi   поцiлунки, та   дотики!

та  чекаю, проснешся  тож  поки  ти,

щоб  сказати: "ти  був  тут  в  останнє"!

так буває в життi, так буває.

але  в  тому  нiхто не повинен!

пiсня,  також,  у  просторi лине,

а  кохання,  до  тебе,  немає...!

*******   / 17.10.2012 р. /