КАЛИНА ЧЕРВОНА . 2.

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

оооооооооооооооооооооооооооо

               / продовження /......

2.

Їх країна процвiтає .

Кожен там можливicть має :

I навчатись, i творити ;

Вiльно працювати й жити !

ПТАШИНI КАЗКИ.

**********************

ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

3.

….... / завершення /

Та доти квiточки цвiтуть,

Поки дощi тi всe iдуть.

Цi квiточки такi чудовi !

Вони всi рiзнокольоровi .

I форми дивовижнi в них.

Як тiльки дощiк той затих,

Довкiлля дивним ароматом

Наповнюється....Треба знати

Той аромат,вiн має силу

Впливати на людину милу,

Що з серцем щiрим та вiдкритим,

Щоби наповнювати Свiтлом.....

Коли людина ця вдихає

Той дивний аромат,що має

Та кожна квiточка чудова,

Насiннячко де є основа ---

Небесної Лелеки Дар,--

Вона вiдтодi є господар

Життю своєму ТАМ i тут.

Людину ту Святою звуть.

От та людина набуває

Найбльшу силу;щастя має

Навiки! Та в усi вiки!---

Дар є Небес Лелеки ....

Той Дар не кожен набуває

А лише той, хто серце має

Вiдкрите,щiре;добру душу».....

Заколихав той Птах Танюшу.

Все буркотiв та бубонiв......

Тетянцi надихав вiн снiв......

******* / 8. 06. 2010 рiк /

                                                                                          / далi  буде /......

ПТАШИНI КАЗКИ.

*********************

ЧАРIВНА ЛЕЛЕКА.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

1.

Маленька дiвчинка Тетянка

З самого вечора до ранку

Мiцненько так,гарненько спить.

Час увiснi скорiш летить.....

Але ж,щоб краще засинала,

Їй казочку розповiдала

Її бабуся,чi  дiдусь,

Чi  матiнка,або татусь.

А iнколи,на пiдвiконцi

З”являвся Птах,як сяде Сонце.

Вiн бубонiв та буркотiв.--

Роpповiсти,мабуть,хотiв

Тєтянцi,що не засинала:

Що  бачiла,  куди   лiтала

Пташина.Танця прислухалась,

Пташинiй казцi дивувалась.

Сьогоднi теж,як сiло Сонце,

З”явився Птах на пiдвiконцi .

У лiжку добре примостилась

Тетянка.Довго так дивилась,

Чекала казку вiд Пташини.

Ось засинає вже дитина.....

Аж ,раптом чує крiзь сон свiй :

“Лiтав далеко я за обрiй

Одного разу,як мав силу,

На крилах що моїх носила

У Небi :високо- за хмари....

(Зiмною що зробили чари,

Приваблюючi душу мою

До Неба?!!  З силою такою!...).

Так от,колись лiтав далеко--

У тi края - з вiдкiль Лелека

Коханим дитинча приносить,

Якщо подружжя дуже просить.

Той край чарiвний, дуже гарний!

Його дiстатись мрiє марно

Той,в кого в Чашi серця пусто.--

Немає Свiтла!--Дуже густо

Зiбралась темрява. I морок

Свiдомiстю заволодiв . Днiв з сорок

Туди летiти, кожен день......

******* / 8 . 06 . 2010 року /

                                                                                                    / далi  буде / .........

ПТАШИНI КАЗКИ.

***********************

****************************

4.

ЛЮДИ, ЩО ЛIТАЮТЬ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

Птах знову завiтав пiд вечiр,

Тодi вкладали спать малечу.

Коли до Танцi прилiтав,

Казковi сни їй надихав.....

I оченятка прикривала

Тэтянка й швидко засинала.

Ось тихо сiв на пiдвiконце,

Коли лягало спати Сонце.

Та ледве-ледве Птах присiв,

Вiдразу ж тихо забубнiв.....

«Якщо заплющиш оченятка,

То розповiм тобi й маляткам :

Що далi трапилось тодi ,

Коли на гiлочцi сидiв,

Дивуючись от тiй Лелекi .

Так от, в країнi тiй далекiй

Я бачив там такi дива !

Знайти не можу я слова,

Щоби красу ту передати!

Я маю так про те сказати :

Там люди,як птахи лiтали.

Та дуже гарний вигляд мали

В них за плечiма —два крила.

I постать гарна в них була.

А пiр”ячко не як в птахi в!

Я роздивитись їх хотiв.

Але ж не пiр”ячко побачив,

А стрiли Свiтла рясно,наче...

Тi люди мали гарне личко,

Бо в них вiдсутнi дурнi звички.

Немали злостi !-- Були добрi

В країнi ,де краса —за обрiй!

Русяво-золоте волосся

Неначе хвильками лилося,

Спадаючи на мужнi плечi .

Багато дуже там малечi....

А очка в них : лазурнi хвилi !

Та посмiшки такiї милi !...

Вiршами,наче,розмовляли--

Не говорили,а спiвали.....

Та кожне слово,або рух

Гармонiєю проявляв їх дух!....»

******* / 14.06. 2010 рiк /

                                                                                                        / далi буде /........

 ПТАШИНI   КАЗКИ.

*****************************

*********************************

5.

ЛЮДИ, ЩО ЛIТАЮТЬ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

                   …..../ завершення/

Вiршами наче розмовляли:

Не говорили,а спiвали....

Та кожне слово,або рух

Гармонiєю проявляв їх дух.

Навколо кожного:як сяйво!

Тому i одежина зайва.....

Як тут : у кожної людини

Вся одежина iз ряднини.

Машин нiякиx там немає ,

Тому що кожен з них лiтає

Так швидко--в мить,куди захоче.

I Бачуть очi : вдень та вночi .

Сади постiйно там цвiтуть.

Всi люди гарно так живуть!

В полях,лугах там повно квiтiв!

Таких не знайдеш в цiлiм свiтi !

Тi квiти- форми дивовижної !

ЇХ кольори,та запах нiжний !

Нектар з тих квiточкiв збируть-

Бажання їсти ним насичують.

А з пелюсткiв тих квiтiв напiй

З джерельної водички всякий

Так дуже файно виробляють!

Джерела дуже чистi мають!

Єнергiю життя вiд Сонця

Вони приймають у серця.....

Суспiльство в них то є РодИна:

Велика,дружна та Едина !

Тому й життю вони радiють,

В Гармонiї бо жити вмiють

З Природою та мiж собою.....

Ти засинаєшь?-- От такої !”.....

Птах довго-довго буркотiв.....

Тетянцi надихав вiн снiв......

******* / 14.06.2010 рiк /

Поміж жовтим золотом колосся

Розцвітуть волошки, мов частинки неба.

Сонця промені вплітаючи в волосся,

Українське літо вже спішить до тебе.

Пристрасним вогнем червоних маків,

Сніжно-білою цнотливістю ромашок,

Ніжністю розквітлої фіалки

Зачарує літо серце ваше.

Незабудки, наче зоряні краплинки,

Рідну землю синім кИлимом покриють.

І малюючи у душах радості картинки,

У країну мрій небесних двері вам відчинять.

Не знайти краси такої більше в світі –

Знають істину цю навіть малі діти.

Світлом сонячним й теплом сердець зігріті

Подарунки Бога-Українські квіти.

ПТАШИНI КАЗКИ.

************************

*****************************

6.

ЗОРЯНI ДIТИ.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

/ Українська казка /.

Тетянка в лiжечко лягає …..

Пташину дивну ту чекає,

Що тихо, лагiдно бубнить,

Коли до Танцi прилетить;

Та  вмоститься  на  пiдвiконцi

У вечорi ,як  сяде  Сонце......

За обрiй--- десь-кудись далеко;

Небеснi  де  живуть  Лелеки.....

Нема  Пташини  у  свiй  час !....

Тетянка  дуже  просить  вас,

Мої   маленькi   дiточки:

Заплющуйте,будьласка,очки!

Вiдразу ж Птах той прилетить,

Почне   казки   вам   гомонить....

Заплющили? --То  ж  молодцi !

А ось i Птах присiв на гiлочцi .

На  пiдвiконце   лише   сiв,

Вiдразу ж знов забуркотiв :

«Я бачив в тiм чудовiм краї ,

Де темряви геть не буває !

Яскравий  день,а  замiсть ночi

Неначє  ранок  пестить  очi !

Живуть  там  Дiтки  чарiвнi .

Побачить  можеш  їх  вi  снi .

Малеча — та  обов”язково

Дивитиметься  сон  казковий

Сьогоднi ! Та  лише  тi  дiти,

Життю  умiють  що  радiти !

Ото  ж  бо, слухайте,маленькi :

Мої казки — не  теревеньки !

Кмiтливим буде в них пiдказка:

Життя  зробити- як  тУ  казку.

Так  от, тi   дiтки   3орянi

Є надзвичайнi — чарiвнi !

Серця  їх  сяють  так  яскраво!

Побачити  тобi  цiкаво ?--

То  ж  у  вiконце   зазерни :

Все  Небо  у  зiрках!- То  є  вони !

То  Свiтло  їх  сердець  нам  сяє

Помiж   3iркових — злих   немає!

Бо злiсть та ненавiсть вiд темряви.

Зiрковi   дiтки   свiтяться !... А ви ?

А ви,маленькi ,хочете   свiтити ?

Тодi навчайтесь  все  живе   Любити!

Людей  усих: чорненьких,та   бiленьких,

Червоно-шкiрих... Рiзних!Хоч  жовтеньких!

Рiзноманiтних,також, всих   комах

Любiть! Хай  буде  звiр  якийсь, чи птах.

Нехай  на  iншiй  хтось  говорить  мовi ,

Але  ж  i  очi ,личка в них такi  ж  чудовi !....»

******* / 16.06.2010 рк /

                                                                                                 / далi буде /......