хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «поезія»

З новим роком

Снігу нема, але завтра він буде,

Новий, пухнастий... а може не буде.

Я, як людина, би міг помилятись,

Та це ж не важливо...

Треба просто всміхатись,

Новому року й новому життю,

Хай воно буде як в літнім гаю.

 

Старих ВАМ гараздів,

Й нових відчуттів.

Ялинка у центрі.

Гоп, і рік пролетів.

До неї, ялинки

приходьте скоріш.

Не тішитись нині

ціною ВАМ гріш.

 

Новий рік - св'ято,

Ніби новий листок,

Де можна писати

мільони казок.

Забувши мазюкання

Старого {Того} листка,

Полинути в мрії

майбутнього дня.

Й величні конструкції живої уяви

{Щоб ВАС оживили, й реальними стали}

Бажаю для ВАС щоб реальністю стали

60%, 3 голоса

40%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Дзьобу

Доброму другу Дзобу, який помітив дивну тенденцію до важчання музики,  що слухає...

 

Щораз стає важче бути привітним,

Усім посміхатись і світу радіти.

Життя наступає, і з ним треба битись,

Щоб не лишитись життям тим побитим.

Важенні процеси сірих клітин

Поважчують музику, що чую один.

Внутрішні бійки моїх різних людей

Скидають на купи гори ідей.

Голова генерує багато таких,

Дуже абсурдинх, абстрактних якихсь.

 

Хотів би сприймати я легку попсу

За нею так просто будується всьо,

Впиваючись ліричними буквами слів

Відчути кохання, яскравих струмків.

Радіти усьому і чути людей,

Тих, що співають багато пісень,

Співають не голосом збитим життям,

Співають душею відкритим серцям.

І так не за складно і просто світам

Звільняють народи від невидимих ярм.

50%, 3 голоса

17%, 1 голос

0%, 0 голосов

33%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Говори Українською

Говори українською мовою висловлюй нею думки,

Мовою калиновою вкраїнське у світ ти неси

Не плюндруй українського звичаю

Вкраїнське ти все бережи.

Бережи Українську історію,

І кращу її сотвори.

Хай країна твоя розростається,

Хай добробут в нас повстає

 

*****

 

Говори Українською мовою

Говори, говори,говори.

Ти не суржиком завжди висловлюйся,

Чи мовою інших людей.

В тебе мова є пречудовая,

І світ прикольний такий.

Малюй світи Українською,

І мова буде цвісти.

53%, 8 голосов

47%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Перерва в універі

Аморфні танці

Краплинок води,

Демонструють калюжі

Куди не піди.

Це дощик грайливий

По місту іде,

Йому дуже весело

І він щиро паде.

Вмиваються вулиці

Потоками сліз,

Щоб стати привітними

В подощовій порі.

 

Ось сонце проблискує

В щілинах хмарок,

Та дощик стрибає,

І топче танок.

І це заворожує

Картина, краса.

Довкола світлішає

Благородна пора.

 

Й веселка засяяла

Німбом землі.

І посмішки Львовом

Вусібіч попливли.

Минаючи озерця,

Минулих баталій.

Танці, вже посмішок,

Споглядаємо далі.

 

Маленькі компанії

Усіх субкультур,

Створюють натовп,

А може і тлум.

Тепер ця вся велич

Торкається нас.

Пара закінчилась-

Та цеж просто клас.

75%, 3 голоса

25%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Вірш про осінь

* * *

Муляє ногу тісний черевик.

Серце стрибає, мов сонце у хмарах.

Бабине літо торкає повік.

Скиглять трамваї, та ходять по парах.

 

Рейтинг блогов

Ліричне

Микола Вінграновський


Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і, небавом,
З плеча на груди, із грудей до ніг ...

Коли твоя рука, солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину поверне темна слада.

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо ... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться ...

 

 

П.С. Мені завжди більше подобалася проза, але тепер тягне до віршових творів

 

Діалог на тему : глобальні проблеми людства

- Хтось сказав, а ти повірив.
- Хто сказав?
- Та не важливо.
- Що сказав?
- А ти послухай, та зберися тільки з духом.
- „Наркотичний кайф дурманить,
З кожним днем все більше манить.
Крила виростуть у тебе,
Будеш ти літать у небі.”
- „Взагалі ти тільки знай:
Жити бридко – в цьому кайф!”
-Хтось сказав, а ти й повірив,
А про наслідки спитати?
Треба ж думати і знати,
І сказати вчасно ”STOP!
Ні! Не хочу і не буду!”
Та коли вже ти повірив,
Не подумав та послухав,
Май же волю, май же розум,
До лікарні – шлях бо твій.
Запустити цю хворобу
Навіть думати не смій!
- Духовність падає в країні
І замість церкви йдуть у бар,
Щоб показать свої манери „гарні”
І випить з друзями сто грам.
Робити можна це, звичайно,
Та як же будеш ти надалі жить,
Якщо не дбатимеш про себе
Й не збагатиш духовний світ?
Не буде в нас майбутнього,
Ні в нас, ні у наступного
З прийдешніх поколінь.
Та щоб не сталося цього
І щоб життя було прекрасне,
Духовний світ свій збагати,
Забуть про злість, ненависть, гордість
І світлий промінь визнай ти!
- Ми стоїмо на роздоріжжі:
Як бути нам і далі що робить?
Бо час іде, час не стоїть на місці,
Із часом змінюємось й ми.
І може, наше покоління
Прийшло для того,
Щоби щось зробить!
- Щоби у світі не було такого,
Коли комусь нема де жить,
Що їсти, пити і вдягати,
І де на це все гроші взяти!
- „Колись були часи,-
- Все згадують батьки минуле,-
-Була робота, дах над головою,
Ніхто не бідував тоді,
Не бомжував і не просив грошей.
Був хліб, було й до хліба вдосталь всього...
А що ж тепер?”
- Перед нами питання стоїть:
Як проблему трудову розрішить?
Як влаштуватись на роботу,
Коли немає де робить?
- В одного у кишенях євро
Й долари, рублі...
А в іншого гуляє вітер,
Ще може, інколи копійка забряжчить.
- То якже нам проблему бідності рішить?
- Ми думали-гадали довго
І вирішили, Ось як треба нам зробить:
- Побудувать притулки для ночівлі,
Не відвертатись від людей таких!
- Допомагайте, хто чим може!
- І якось вийдемо із криз оцих!
- Багато ще проблем ми не розкрили,
- Одна із них Чорнобильська АЕС,
Де стався вибух нелюдської сили,
- І досі відчуваєм вибух цей!
- Укрила хмара всю Європу.
- Радіаційна зона навкруги,
Дерева сохнуть і тварини гинуть,
- Квітки схиляються до хворої землі.
- Імунітет слабкий стає,
Болячка всюди дістає!
- Та поки наш народ сидить, сумує,
Проблема вирішення потребує!
- Поменше атомних гігантів,
Побільше сонячних та повітряних станцій!
- За мирним атомом посилити контроль:
У цьому полягає наша роль!
- І головне, щоб йшли ми всі юрбою
За наші ці права своєю боротьбою.
- Багато проблем існує у світі:
Війни, Чорнобилю і бідності,
Наркотиків, води забруднення,
Але ж є проблем цих вирішення.
- Щоб не сталося війни,
Другу руку протягни.
Ти скажи, кричи щосили:
„Ні війні!”
- Та „Геть війні!”
Треба знищити всю зброю,
Хай палає у вогні!
- Мир панує на землі
І здорові люди всі,
- Лише там живеться добре,
Де тече прозора річка
Без мазути, без відходів,
- Де стоять фільтри заводів.
- То ж давайте усі дружно
По будуєм світ новий,
- У якому панував би
Дух краси
- І добрих дій!

Лаура Браток, Ірина Отінова, Юрій Бржечко
Страницы:
1
53
54
55
56
57
58
59
60
предыдущая
следующая