Сучасна українська поезія[Приєднана картинка]Пропоную ознайомитися:http://md-eksperiment.org/post/20180430-olga-balandyuh-olviya-virshi

Дні як ночі – невпинні, Порожні та кволі, Репетиція ніби Невблаганного страшного суду, І вагається мить Й запитання горить: Як побачити сни, Що не снились ніколи-ніколи, Як побачити те, Ким та з ким Я ніколи не буду? Як побачити те, що панує роками? Як побачити те, Що існує в моїй голові І на волю лише Виповзає рядками? 30.03.2016

Доба спливає вередлива, Ще трохи – і вона мине, І лине смуток чорнобривий, Володар грішного мене. Він мій й… не мій. Таке буває, Але чомусь мені болить, Тому зову до небокраю Його з собою. Хоч на мить.29.03.2016

Коли дивлюсь я на свої долоні, То бачу там не лінії життя, Я бачу мрії, чисті, безборонні, Та щире за ті мрії каяття. Щось стукає всередині тривожно, Мабуть, думки, а, може, просто кров. Кажу собі – «Не можна так, не можна!» І роблю, як не можна, знов і знов.29.03.2016

[Приєднана картинка]

Чудові лики – все забути, Та де їх взяти – я не знаю, Я сплутав березень та лютий, Тепер за це відповідаю, І хрест несу незграбних почуттів.28.03.2016

Ми є не перші й не останні, Чому ж так важко зрозуміти: Нема дорослих у коханні, У ньому всі – неначе діти. У ньому всі такі сміливі, Думки – бурхливі й хворобливі, Що буде завтра – неважливо, Аби сьогодні було диво.28.03.2016

Коли кладе на плечі руки втома, Коли нема бажання та азарту, Коли життя – суцільна аксіома, Доводити комусь і щось – не варто. І, якщо порох є в порохівницях, То хоч танцюй, хоч кланяйся зі сцени, Та розуміння навіть не насниться, А просто скажуть: «Ще один скажений».27.03.2016

Нібито все Сниться: Лютий зіграв Ролі, Пахне весна Небом, Пахне весна Полем. Коло, іще Коло, З кожним новим Роком, Ллється весна Світлом, Ллється весна Соком. І почуття Свіжі Я їй віддам Знову, Чує весна Мене, Чує весна Слово.25.03.2016

Порядок звичного нам світу, Дарунок світла та пітьми: У вихідні – панує світло, У буднях – бенефіс зими. І люди, грішні та блаженні, Сприймають це як не чуже, У мене ж осінь є щоденно, І я до цього звик уже.23.03.2016