Вот наступил Николаев день! Проснувшись утром и шаря под подушкой обнаруживаешь какой-то подарок. Вот всплеск эмоций, радость, позитив! Значит он существует! Сразу настроение на весь день! Так иногда хочется побыть хоть чуть чуть ребенком! Жаль что под подушку не поместился подарок который заказывал! Но думаю что Николай принесет когда-то то что ты давно просил! Может на НГ! И ты ждешь веришь! Ну не может же он забыть о тебе! Он же все-таки существует! P.S. Вечером на кануне праздника ты сам ...

Читати далі...

Вот снова ночь! А я хочу что бы ты уснула спокойно! Пишу что то, жду ответа, даже тогда когда понимаю что ты уже спишь. Так хочется прикоснуться к тебе, но не понимаешь на сколько это реально? Нужно что то делать что бы быть ближе, но без ответов не возникают вопросы, и вот ты уже спокойно спишь. И вот понимаешь что неважно что и как, важно то что есть! Порою птицы улетают. А мы остаемся. Но они обязательно вернуться! Но уже будет другое время и другие мысли...

Читати далі...

Ты далеко и я далеко, мы едем каждый в своей маршрутке слушая музыку, но вдруг так захотелось ощутить тепло твое дыхания, запах твоих волос, прикоснуться к ним, сказать простые слова, а может просто посмотреть в глаза, и уже не нужно ничего говорить! Холодно! Я хочу уметь верить! Верить тебе! Верить людям! Наконец-то услышать твою душу, не говорить бред, а говорить то что думаешь. Возьми меня за руку! Если это наш мир, наша любовь, наша судьба и будущее! Милая моя! Как тяжело порой...

Читати далі...

Мои случайные мысли, В стихах,возможно... Это лишь проза жизни, Читай осторожно... Семя брошенное в землю приносит жизнь?... Плод дурмана разум туманит... Клочек мысли вырванной из контекста, не всегда раскрывает смысла текста, а скорее наоборот - вырванная мысль искажает смысл... Истинное лицо человека, нельзя определить одной лишь сказанной им фразой, нельзя увидеть его сразу, мгновенно,с первого раза и выразить свое суждение, будь-то похвала ему, или...

Читати далі...

[Приєднана картинка] 13. - Де ти живеш? - У гуртожитку. Це на Смолянках. А ти додому хочеш? - А ти можеш щось запропонувати? - Можна гуляти всю ніч, наприклад. - Ти ненормальна. Чого б це я з тобою гуляв усю ніч? Ти не уявляєш як я хочу до своєї Оленки. Ми не бачились усього три дні, а наче рік пройшов уже. - Я не намагаюся замінити тобі Оленку. Яка вона? – розкажи. - Хороша. Хвилинку. Алло.. Я прогуляюся трохи.. Усе буде нормально.. Бувай.. Це тато. Я не вдома зараз, вони переймаються, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]12. - Привіт, - посміхалася Світлана, - ти ще більше розгублений по життю, ніж я думала. Як ти міг забути про мене? Я чекаю вже півгодини. - Нічого немає. Тобто є щось, але не те. - Ти темніший за смерть. Що таке? - До чого тут смерть? Навіщо ти це сказала? - Та що з тобою? - Купа проблем. У мене дід помер. Дівчина в лікарні. А в тата ювілей. Світлана потупилася кудись вдалечінь. - Співчуваю. Коли похорони? - &nbsp...

Читати далі...

11. - Мамо, що сталося? Чого ти плачеш? Зі святом, тату. Це тобі від мене. Я там підписав на обкладинці. Ну, як завжди. Мамо, що таке? - Олексію, дід помер, - промовив тато сумним голосом. - Він не встав сьогодні вночі, я ж там готувала ще в такий час, як він встає звичайно. Думаю, ладно. Зранку принесла йому чаю з бутербродами до спальні, а він уже холодний. Оце так свято. У мене, мабуть, тупішого вигляду зроду не було. Я стояв, стояв час, стояли меблі в залі. Усе стояло, ніякого руху...

Читати далі...

10. - Обміняємося мобільними? - У мене є візитка, - вона простягла картонку салатового кольору. Я навіть не заглянув у неї, сунув у портмоне. - Мені вже час. Завтра в нас субота. Тоді неділя. І аж потім ми зустрінемося. - Не поспішай говорити так. Невідомо, що ми робитимемо сьогодні ввечері, а ти вже й про понеділок думаєш. - Ні про що я не думаю. І коли ви, дівчата, зрозумієте, що хлопці не обов’язково говорять те, про що думають. Знову балачки. Я пішов. - Бувай. Удома пахло булочками з ...

Читати далі...

(пиес2) - І не треба. Тільки не криви лоба. – Я відвернувся від неї й завернув у двір, там у цокольному приміщенні звичайного жилого дому знаходиться моя улюблена книгарня. Там завжди повно нових надходжень, усе впорядковано до ладу, привітні консультанти й музика приємна грає. Світлана йшла за мною крок за кроком. І я подумав, чи не запросити її як фотографа на святкування татового дня народження, непогана пам'ять залишиться, до речі, у нього...

Читати далі...

9. Класна назва предмету і цікаві художні твори – ще не велика радість: посидівши на такій парі, починаєш втрачати будь-які дитячі мрії про ідеали. І куди я спускаю свій час? Як люди можуть в мене викрадати дорогоцінні хвилини життя? Я б використав ці хвилини, які плавно й не дуже плавно переростають у години, а потім не встигаєш опам’ятатися, як втрачено роки, так от, я б їх використав на багато продуктивніше, навчаючись самостійно, але спробуй це поясни батькам. Уявляю розгублені ...

Читати далі...