хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «волкер»

Президентські вибори: як українських виборців опустили до рівня

Президентські вибори для будь-якої європейської держави - знакова політична подія. І Україна не є винятком. 31 березня ми брали участь в головному торжестві свободи і демократії - вибори президента.

Результати першого туру голосування ні для кого не стали несподіванкою - жоден з кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів виборців, зате визначилися лідери президентських перегонів: ними стали шоумен Володимир Зеленський і діючий глава держави Петро Порошенко. 21 квітня має відбутися другий тур виборів, який ознаменує собою закінчення української президентської гонки 2019 року. Тільки от чи вдасться видихнути і чи принесе він полегшення українським громадянам?

При всій значимості в Україні історичної події, з самого початку старту президентської кампанії з безпрецедентною кількістю кандидатів на участь в ній (44!) І до сьогоднішнього моменту - оголошення дебатів між двома лідерами президентських перегонів на стадіоні - мене не покидає якесь дивне почуття - відчуття підступу або навіть, якщо хочете, політичного шоу і фарсу ...

Складається враження, що нас з вами, українських виборців, наполегливо і уміло ведуть кудись в сторону від глобального дійства, змушують загострювати увагу на абсолютно непотрібних і несуттєвих деталях. Без перебільшення можна сказати, що вся країна з чиєїсь легкої руки із завмиранням серця і непідробним інтересом залучена в майбутні баталії, які розпочалися з процедури здачі аналізів і принизливих онлайн медичних експертиз ... Чи відбудеться "дуель" в дійсності (чи то на стадіоні, то чи на громадському ТБ) - стверджувати навряд чи хто зможе, але ефект залученості в це грандіозне шоу, думаю, буде зберігатися до 21 квітня...

Коли ж в Мережі натрапляєш на такі документи, як лист регіонального директора по Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахконен спеціальному представникові державного департаменту США з питань України Курту Волкеру, окремі пазли відбувається в країні складаються в єдину картину. Стає зрозуміло, навіщо весь цей фарс і що насправді приховують за "баттлів Порошенко і Зеленського" від простого народу, втюхівая йому помилкове відчуття причетності до найважливішим політичним процесам в Україні. Насправді все вже давно вирішено і аж ніяк не нами.

https://beforeitsnews.com/v3/politics/2019/3085083.html

Не потрібно бути досвідченим в політичних справах і питаннях, щоб зрозуміти суть листа. Мова в ньому йде про реформу державного устрою в Україні та досягнуті домовленості з Заходом на цей рахунок ні багато ні мало міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Правду кажуть, що немає межі досконалості. Наш "сірий кардинал", мабуть, засидівся в міністерському кріслі і приміряє на себе вже іншу посаду - прем'єр-міністра в парламентській республіці Україна. Даний сценарій втілити в життя йому вдасться лише в разі перемоги на виборах Володимира Зеленського, який практично відразу після обрання буде позбавлений всієї влади, а реальним керівником України стане Аваков.

Тепер для мене чітко прояснюється сенс недавніх дифірамбів Авакова на адресу Зеленського, його "порядності" і в той же час "некомпетентності", а також його готовність "делегувати свої повноваження"...

Какой невиданный позор…

Какой невиданный позор –
Для экзекуции и порки
К нам, в Киев – едет ревизор
Посланник Трампа, ковбой Волкер.


Какой клинический позор
Ржут кони и от смеха дохнут куры
Услышав агентурный вздор
Из уст орденоносной дуры.


Какой безнравственный позор
В судах Фемида гробит право
На воле – и бандит, и вор,
А добровольца – прокурор
Отдаёт судьям на расправу.


Какой классический позор
Заради нищенского транша
Страна спешит, потупив взор
Занимать место у параши.


Какой законченный позор
В стране от рук чванливой власти
Идёт невиданный разор
Неся бесчестье и несчастья.


Какой этнический позор 
Бомбометание по павшим
Четвёртый год в любой сезон
Ведут наш пан с вампиром Раши…
-----------------------------------------


Но есть надежда – смыть позор
Тот, что не в силах нашей власти
Поможет Трамп – пришлёт дозор
И всё державное ворьё
Вмиг покрошит на атомные части)))

14.05.18

А пощечины летят по щечкам Украины

Последнее время в Украину приходят ну очень плохие новости. Каждая из них не только бьет по лицу страны, но и по имиджу Петра Алексеевича. А он от них совершенно мастерски не уворачивается.

Самая громкая – поездка Порошенко в Давос.

Всем уже известно, что никаких прорывных решений, договоров, либо других вкусных плюшечек для Украины президент с поездки не привез, более того – не за тем он туда (по всей видимости) ехал.

Поехал он туда со своими целями: повстречаться со знаковыми политическими фигурами, чтобы поднять свой имидж внутри страны, попросить очередной траншик, да и просто – поторговать лицом в светском обществе, коего в Украине нет.

Ну а важнейшим событием должна была быть встреча с Дональдом Трампом (кто бы сомневался). Однако, несмотря на все «усилия», встреча все-таки не состоялась (а вот это уже интересно), в связи с плотностью графика американского президента.

И вроде все нормально – у Трампа действительно загруженный график. Но встретиться с президентом нашей страны Трамп все же не удосужился, а с Полем Кагаме, президентом Руанды – смог. А у Руанды, между прочим, тоже желто-голубой флаг.

То есть, на президента Руанды, страны третьего мира, у Трампа время есть, а на президента Украины, «передовой страны, защищающий последние рубежи безопасности и стабильности западных ценностей перед российской угрозой» - времени нет. Внимание вопрос: что хотел этим сказать президент США Петру Алексеевичу и что это говорит о международной «значимости» Украины?! Вопрос риторический!

Более того, Трамп еще назвал Кагаме своим «другом», чего Порошенко из уст американского президента еще не слышал!

Вторая новость по очереди, но не по важности,прилетела откуда никто не ожидал – прямиком из Варшавы. «Антибандеровский закон», который приняла соседняя республика больно ударил по позициям украинских политиков. Не хуже Джавелинов по донбасским сепаратистам: извиниться за преступления украинских националистов против поляков, да еще и отказаться от героизации УПА на официальном уровне (на это я бы посмотрел с пивом и чипсами). Более того, этот документ был принят в идеальное для Дуды время – Украина потеряла место непостоянного члена Совбеза ООН, а Польша его как раз получила. Ощущение, будто поляки собралась тыкать украинцев в события прошлых лет как бесстыжих щенков, пока они совсем не заскулят, и, в конце концов, стребовать с них материальную компенсацию за Волынскую резню! Вот что бывает, когда в качестве государственной идеологии выбирают спорные исторические события и персонажей.

А заключительная пощечина по лицу Украины и лично Петру Порошенко – это прогресс на дубайских переговорах между Сурковым и Волкером, что стало большой неожиданностью для всех.

По заявлению Суркова, Волкер по сути согласился на российское предложение согласования поэтапного ввода миротворцев в Украину и поэтапного выполнения минских соглашений, что для президента Украины станет огромным кошмаром, т.к. до этого момента Порошенко всеми силами и способами старался от них отнекиваться.

В итоге имеем провалы по всем  внешнеполитическим направлениям. И за что мы платим зарплаты Порошенко и Климкину?!