хочу сюда!
 

Маша

44 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 33-57 лет

Заметки с меткой «ваніль»

Котощастя (с)

...Старая мудрая кошка лежала на травке и грелась на солнышке. Тут мимо нее пронёсся маленький шустрый котёнок. Он кувырком прокатился мимо кошки, потом резво подскочил и снова начал бегать кругами.

— Что ты делаешь? – лениво поинтересовалась кошка.
— Я пытаюсь поймать свой хвост! – запыхавшись, ответил котёнок.
— Но зачем? – засмеялась кошка.
— Мне сказали, что хвост – моё счастье. Если я поймаю свой хвост, то поймаю и своё счастье. Вот я и бегаю уже третий день за своим хвостом. Но он всё время ускользает от меня.

Старая кошка улыбнулась так, как это умеют делать только старые кошки и сказала:
— Когда я была молодой, мне тоже сказали, что в моём хвосте – моё счастье. Я много дней бегала за своим хвостом и пыталась схватить его. Я не ела, не пила, а только бегала за хвостом. Я падала без сил, вставала и опять пыталась поймать свой хвост. В какой-то момент я отчаялась. И просто пошла, куда глаза глядят. И знаешь, что я вдруг заметила?

— Что? – с удивлением спросил котёнок.
— Я заметила, что куда бы я ни шла, мой хвост везде идёт за мной. За счастьем не надо бежать. Надо выбрать свою дорогу, и счастье будет идти вместе с тобой.

Коротко про те, як все полетіло коту під хвіст

В першу чергу,я хочу сказати ,що я не є майстром слова,тому вибачаюся за помилки
Це історія про юнацьку наївність і дурість.Почалася вона літом перед випускним класом.
На початку літа я била байдики і думала як мені його провести ,та все склалося дуже вдало.Я та декілька моїх подруг знайшли спільну мову з нашими однокласниками (яких я терпіти не могла,особливо Санька)і , звичайно, ми всі разом ходили гуляти.Ну ,думаю тут слід всіх познайомити з цією компанією.Вона спочатку складалася з трьох дівчат(Я, Соломія і Маргарита) і чотирьох хлопців(брати Микола і Андрій,Саша,якого ми кликали Саньок і Іван)всі вони ,крім Івана,були нашими однокласниками.
Віднисини в компанії теплішали ,ми влаштовулали вечірки на березі річки і веселилися.Все почалося з нашої першої вечірки,яку організував Іван.
А, тут, думаю, слід відступити і розповісти про нього.Він був дорошліший від нас на рік і старим другом Миколи і Андрія.Чесно кажучи,я не пам'ятаю ,коли ми познайомилися,але першим знайомством з ним я вважаю його випускний. Чомусь я з самого початку хотіла туди піти і вмовляла всіх своїх подруг,які туди йти ,звичайно ,не мали бажання.Тоді моїми найближчими подругами були Марго і Марія(Мері).Остання їхала на море ,тому не пішла,а Марго я ,зі сльозами на очах ,вмовила.З Соломією я тоді не спілкувалвся, хоча в минулому довіряла їй.І ось випускний вечір ,Іван запросив нас під випускний.Я йшла з твердою метою його споїти,бо почула ,що йому дуже нудно(м-мотивація).І мушу зізнатися мені це вдалося.Саме тому Іван вирішив організувати вечірку ,щоб помститися мені...

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.