хочу сюда!
 

Наталия

44 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Заметки с меткой «fleur»

Концерт Fleur, 7 декабря, Киев

Концерт Fleur, 7 декабря, Киев

Седьмого декабря в Киеве выступит группа Fleur. Музыканты подготовили программу лучших песен под названием "Кислород".
Подробнее

Fleur, 20 апреля, Киев

Fleur, 20 апреля, Киев

20 апреля в Киеве с единичным концертом выступит группа Fleur. Группа представит обширную программу, которая составлена из лучших произведений группы, а также из материала, взятого из сольных проектов её участников.
Fleur, 20 апреля, Киев

Музыкальная шкатулка

Пожалуйста будь моим смыслом...Мы одни на этой Земле...

Концерт Fleur в Киеве, 1 июня

Концерт Fleur в Киеве, 1 июня

1 июня в киевском клубе Sullivan Room Kiev пройдет концерт одесской группы Fleur.
Концерт Fleur в Киеве, 1 июня

Теплые коты




Зима так холодна, так бесприютна и бела.
Скоро будет неизбежный дефицит тепла.
Начнём спасаться мы от этой теплонищеты,
Значит, снова будут в моде тёплые коты.

Будем гладить всех мурчащих,
Тёплых, сонных, настоящих,
Запуская руки в меховые животы.
Переменчивы все вещи
В странном мире человечьем.
Постоянны мягкие мурчащие коты.

Все бегут домой с холодных улиц и пустых,
Значит, снова будут в моде тёплые коты.
Тёплые коты летят по небу облаками.
Мысли переполнены мурчащими котами.

Когти могут впиться в ногу,
Но нога-то ведь, — не сердце.
Кошки так не ранят, как людишки иногда.
Тёплый кот меня утешит,
Ляжет на больное место,
И усну я, обнимая тёплого кота.[ Читать дальше ]

Flёur - Кома

Есть в близости каждой предвестники смерти:
Увядшие листья, поникшие ветви 
Погасшие взгляды, безвольно упавшие в руки 
Ты ещё говоришь, но теряется ясность 
И меня поглощает тяжёлый и вязкий 
Туман, сквозь который с трудом пробиваются звуки 

Всюду пепел и дым, я не вижу уже ничего 
Лишь щемящие кадры того, что уже не вернётся 
И надо мною в небе парит не спеша 
Белый гигантский шар, что когда-то был Солнцем 

Плывут облака ядовитого дыма, 
Машины проносятся с грохотом мимо 
Скрипят тормоза, колёса всё ближе и ближе 
Огни карнавалов и факельных шествий 
Пожары и взрывы, стихийные бедствия 
Ты говоришь мне о чём-то, но я не слышу 

Северный ветер не может меня отпустить 
Да и нужно ли дальше идти? Раз я дороги не помню 
Вращаются стрелки, но я не могу очнуться 
Не в силах пошелохнуться и выйти из комы 

А люди кричат мне и машут руками, 
Но мне не понятны их странные жесты. 
Меж нами стена из холодного оцепенения 
И нет больше слов достаточно важных 
И нет больше жестов достаточно резких 
Ни грубость, ни нежность уже не имеют значения 

И я остаюсь на перекрёстке, пока 
В моих неподвижных зрачках отражается вечность 
Окаменев, в бездну свой взгляд устремив 
И даже если взорвётся весь мир, я не замечу 

Сменяют друг друга шторма и штили, 
Безумствуют вихри космической пыли, 
Меняется мир и лишь я остаюсь неподвижной. 
Лежат в руинах пирамиды 
Уходит под воду Атлантида 
И ты говоришь, но я ничего не слышу 

Горит вавилон и дым застилает луну 
Идут корабли ко дну, исполняя пророчество 
Сходят с орбиты сотни небесных светил 
И у меня впереди сто лет одиночества…

Flёur - Пустота

По инерции в облаке света
Неживые шагают тела
Выдыхаю воздух согретый
Но я слабый источник тепла

Холодею у светофора
Выпуская пар изо рта
Отвернись потому что скоро
Разорвет меня пустота

Сохрани мое фото на книжной полке
Там я в старом пальто с сигаретой во рту
Через миг разорвусь на осколки
И наполню собой пустоту

Замерзают в улыбке губы
Видишь до смерти извелась
Видишь движущиеся трупы
Коченеть продолжают кружась

В небе знаков для нас нет больше.
Облака примерзли ко льду.
Все маршруты ведут замерших в
Вечный холод и пустоту....

Сохрани мое фото на книжной полке
Там я в старом пальто с сигаретой во рту
Через миг разорвусь на осколки
И наполню собой пустоту

Сохрани мое фото на книжной полке
Там я в старом пальто с сигаретой во рту
Через миг разорвусь на осколки
И наполню собой пустоту

Пустота...
Пустота...
Пустота...
Пустота...
Пустота...
Пустота...
Пустота...

Похолодало - запасайтесь котами :)

 

Желаю всем душевного и телесного тепла hug 

Fleur дарувало серце киянам




Сердце Fleur

8 листопаду 2008 року в „Будинку офіцерів” знову приймали одеський російськомовний гурт Fleur з новою програмою "Сердце Fleur", який включив в себе презентацію 2х перших не офіціальних альбомів „Почти живой”(2000ріку), а також „Сердце” (2001рік). Заздалегідь всі квитки ціною 80-200 гривень прибрані, а зустріч була назначена на 19:00.

Кількість бажаючих бути присутніми, зовсім не дивна, адже пропонувався шанс поринути в атмосферу ранньої творчості Fleur.

Сам гурт був оснований в лютому 2000 року Ольгою Пулатовой, та Оленою Войнаровською, але кількість учасників зараз набагато більша.

Ольга Пулатова — фортепіано, вокал, автор пісень

Олена Войнаровська — гітара, вокал, автор пісень

Алла Лужецька — флейта

Олексій Ткачевський — ударні

Віталій Дідик — контрабас, бас-гітара

Катерина Котельникова — синтезатор

Анастасія Кузьміна — скрипка

Олександра Дідик — віолончель

Владислав Міцовський — перкусія

 

Колишні учасники:

Юлія Земляная — флейта

Катерина Сербина — віолончель

Олексій Довгалев — синтезатор, акустична гітара

Численні намагання вписати Fleur в якісь рамки „неокласики”, "dream-pop", "готика", "etheral", завершилися тим, що музиканти самі дали назву своєму стилю - "cardio-wave”

За час свого видано п’ять альбомів, записи яких проводилися в Україні, Росії і Франції, також дві збірки та три не офіціальних альбоми, підкорено мільйони сердець.

Взагалі термін „серце” став провідною темою концерту. Окрім назви програми, одного з альбомів, що презентувався, символом гурту є чотири серця, зображені у вигляді пелюстків квітки; талановитими і гарячими серцями написана і виконана кожна пісня і вони проникали в до грудей присутніх, вертаючи час назад. Музика вела в роки заснування цього дивовижного гурту, рання творчість якого звичайно відмінна від останніх альбомів, проте голос, просто магічна музика, глибокий зміст текстів пісень залишається візитною карткою Fleur.

Порядок виконання пісень у солісток особлива, всі парні номери пісень виконує Олена, а от непарні навпаки Ольга.

Погасло світло, на сцену впали перше важкі промені прожекторів, прозвучали перші акорди, і зал просто вибухнув гулом і нестримними оваціями! Всі присутні здогадалися., що в дивний світ образів, їх введе чудова пісня „Сині тіні”:

„В мире двусмысленном ангел двуликий

Стал сводным братом моим.

Солнечный ветер и лунные блики

Застит от нас едкий дым.

 

Где же я это видела, где?

Синие тени на синей воде.

Медленно синие лодки скользят,

Синее небо в синих глазах”


 А душа співала у відповідь, хотіла поринути назустріч звуку, підхопити і танцювати, танцювати, кружляючи допоки вистачить сил. Час зупинився, завмер, головним залишилося музика. Разом раділи чомсь прекрасному, разом стаждали , сумували приходи зими, і гнали геть її:

"Теплым ветром дышит ночная даль,

Здесь тебя не ждут, уходи, февраль.

Уходи, февраль, ты не нужен здесь,

Бурями не хмурь синь моих небес"

("Уходи февраль")

Дванадцять професіональних музикантів водночас на сцені, це вам не жарти, і свідчить лише про високий рівень гурту, складно навіть перелічити ту кількість музичних інструментів, що була задіяна,бо точно упущу деякі: фортепіано, гітара, флейта, віолончель, скрипка, синтезатор, ударні, перкусія, бандура...та інше

 Не обійшлося без „ляпів”. Минула перша частина концерту, всі учасники гурту мовчки піднялися, і покинули сцену. Що трапилося? Невже час закінчувати? Проте за декілька хвилин сумніви поспішила розвіяти солістка гурту Ольга Пулатова(солістка), за її словами вони домовилися, що серед виступу відпочинуть, а хтось в той час залишиться і буде грати приємну музику, але забули обговорити, хто саме. Також попрохала не хвилюватися, попереду друга половина вечору. Ось так жарт згладив всі непорозуміння, тай не можливо на них ображатися.

Непомітно пронеслися години відведені для виступу, коротка подяка за увагу і обіцянка зберегти всі подарунки та квіти фанів не змогли ввести в оману. Всі присутні плескати довго в долоні і вимагали повернення на біс, звичайно очікування їх не були марними. Прощання відтяглося ще на декілька пісень, але це все рівно не змогло його відвернути. Прокручуючи знову і знову про себе улюблені пісні, глядачі неохоче та навмисне повільно покидали зал.

Покидали зал, щоб повернутися при наступному виступі. Чомусь, в цьому я не сумніваюся.

Ваша Лю.

http://h.ua/story/150462/