Щоб не зів’яли
Квіти на могилі.
Хай ідуть зливи…
Тільки не плачуть хай очі.
Приходьте друзі до мене в день.
Я прийду до вас в ночі.
Дмитро Дідківський.
1998 рік.
Версію цього вірша на російській мові читайте тут http://blog.i.ua/user/730468/113843/
Любка.
Де ти моя любка.
Мила, рідненька.
Добра, хороша.
Дівчина чепурненька.
Згадай як в дитинстві,
Нас всі ображали.
«Жених й наречена» :
Нам всі кричали.
Як на горищі
Спідниця в тебе спала.
Я тебе поцілував.
«Не чіпай» : сказала.
Облиш моя Любка.
Стосунки платонічні.
Зараз будуть в нас з тобою,
Заняття практичні.
Ти зразу з переляку,
Як хом’як тремтіла.
Зрозуміла потім : «кайф»
Та й ще захотіла.
І з тієї пори,
Розсудливішою стала.
І морозиво тебе,
Не задовольняло.
Став я тоді красти.
Й ніченьки не спати.
Щоб подарунки носити.
І тебе кохати.
І тепер сиджу в суді.
Сиджу й ледь не плачу,
Чужих людей й рідних,
Я обличчя бачу.
Лиш тебе в залі,
На диво не має.
З ким ти моя Любка?
Хто тебе кохає?
11 грудня 1997 рік.
Дмитро Дідківський.
Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/113747/
Л.О.
Відстань в сотні миль.
Нас з тобою, рідненька розділяє.
Чи будемо разом іти ми по життю.
Цього з нас ніхто не знає.
Ми говоримо слова кохання.
Серця наші, як свічки палають.
Від заходу сонця, й до світання.
Про нову зустріч вони благають.
Та не суджено завжди бути разом.
Перешкоди різні на заваді.
Й чим довшу розлуку нам доля дасть.
Тим більше зустрічі своїй, будемо раді.
Дмитро Дідківський.
31 січня 1998 рік.
Російська версія цього вірша звучить так http://blog.i.ua/user/730468/113713/
Сьогодні листаючи свій старенький блокнотик натрапив на свої переклади та варіації своїх же віршів. Трішки замислившись вирішив їх всіх виложити для Вас. Читайте й не судіть строго.
Серце.
Серце в тебе,
Як троянди квіти.
Що кохання в світі є,
Йому не зрозуміти.
7 грудня 1997 рік.
P.S. Російска версія цього вірша звучить так: http://blog.i.ua/user/730468/113482/
Щиро Ваш Дмитро Дідківський.
Іноді вони кусаються.
Ранена царівна.
Біля річки побачив жабення з раненою лапкою. Відразу промайнула думка що поранила дітвора. Але не подалік побачив втікаючого вужа. Ось і не знаю хто міг поранити вуж,чи діти?
Я туж участник дорожнього руху.
Сів за скутер плати гроші.
З першого серпня цього року за рішенням Житомирської обласної ради власники скутерів повинні зареєструвати свої транспортні засоби. Й звісно не без коштовно.
Порядок реєстрації передбачає видачу талона про реєстрацію та видачу картки водія.
Щоб отримати картку водія потрібно прослухати курс лекцій з Правил дорожнього руху в підрозділах УДАЇ УМВС України за місцем реєстрації, та успішно скласти іспити.
А щоб зареєструвати скутер потрібно представити його до огляду до відділення РЕР УДАЇ. Для цього потрібно пред’явити: паспорт власника, документ який підтверджує придбання скутера, квитанції за оплату номерного знаку та реєстраційного талона.
Й за це все потрібно буде сплатити не мало, не багато а саме 234 гривні й 32 копійки.
З них: 117 гривні 16 копійок – послуги реєстрації, 15 гривень за талон, 43 гривні 62 копійки за державний номерний знак, 58 гривень 54 копійки коштують послуги ДАЇ.
Реєстрацію скутерів пов’язують із збільшенням аварій на дорогах із вини скутеристів. Але чи сама реєстрація покращить ситуацію на дорогах? Бо не тільки скутеристи порушують правила дорожнього руху, але й власники автомобілів, які чомусь не завжди помічають скутер який повертає з головної в лівий бік, чи на перехресті. Можливо разом з реєстрацією скутерів потрібно й визнавати їх повноправними членами руху не лише з боку ДАЇ, але й автомобілістів.
Джерело: http://mistomala.ucoz.ua
