800x600

Майже чотири тисячі працівників ДП «Артемсіль» звернулись з проханням до Арсенія Петровича Яценюка! Сподіваємось що це прохання, буде максимально розглянуте. За розповсюдження окрема подяка, до небайдужих людей, які так само переймаються за майбутні України!

Колективом Державного підприємства «Артемсіль», була виражена стурбованість і Серйозний протест, про «подарунок» підприємства у руки Міністерства інфраструктури України.

На даний момент ДП "Артемсіль" у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства України. І навіть при нинішньому скрутному становищі та ситуації в Україні, підприємство продовжує працювати, і що найважливіше Вчасно виконує такі важливі функції як:

-          Повна виплата заробітних плат всім працівникам.

-          Перераховує податки до бюджету, вчасно і повністю.

-          Збільшує обсяги відвантаження продукції, не тільки на території нашої країни, а й у понад двадцяти країнах світу!

-          Вперше за всю історію існування підприємства, у нас налагоджена робота відповідно до усіх вимог Міністерства аграрної політики та продовольства і законів України

Щоб достягти таких стабільних показників, підприємство пройшло довгий і важкий шлях.

Саме за допомоги Ігоря Олександровича Швайки, та спільними зусиллями працівників був покладений кінець всім корупційним схемам. Раніше під управлінням Клюєва з підприємства «Артемсіль», тільки за приблизними підрахунками було безнаказанно вивезено понад 200 мільйонів гривень!!! Що задало підприємству масштабних збитків.

 

Всі працівники переконані що ДП «Артемсіль» має належати виключно до Міністерства аграрної політики та продовольства України, бо наша продукція є переважно харчовою. І крім цього передача ДП "Артемсіль" до сфери управління Міністерства інфраструктури крок недоцільний і може мати загрозливі наслідки які зруйнують підприємство. Також, є підстави підозрювати, що за даною ініціативою криються корисні інтереси окремих осіб, а саме - представників колишньої влади. Це зокрема пояснюється і тим, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не ініціювало питання передачі ДП "Артемсіль" до Міністерства інфраструктури України. 

Як аргумент, у минулому році підприємством було видобуто понад 3500 мільйонів т. солі за рік, в той час як на облавтодори України, які підпорядковані Міністерству інфраструктури України, було відвантажено лише 150 тис. тонн, що становить не більше 4% від усього об'єму видобутої солі.

Зміну керівництва, на підприємстві не підтримує ніхто з працівників! Нинішній директор Олександр Миколайович Степаненко, влаштовує всіх працівників повністю, так як за його допомоги, за дуже короткий термін, підприємство наростило показники і продовжує розвиватись.  Саме за допомоги Степаненка О. М. були зруйновані всі корупційні схеми

роботи дилерських контрактів реалізації солі по Україні, країнам СНД та дальнього зарубіжжя, шляхом ліквідації посередницьких ланок, що може принести підприємству економію до кінця 2014 року більше ніж на 22 мільйони гривень. Під час становлення Безкорупційного керівництва, директору загрожували, навіть смертельною розправою!

Степаненко О.М. 38 років пропрацював на підприємстві ДП «Артемсіль», останні 4 роки на посаді заступника генерального директора, з 2006 по 2010 рік був обраний на посаду міського голови міста Соледар, являється Почесним громадянином міста. Під його керівництвом  підприємство вийшло на новий рівень роботи за рахунок підвищення якості та конкурентоспроможності шляхом впровадження нових технологій, розширення асортименту продукції та оптимізації виробничих процесів.

 

В завершення, акцентуємо увагу, на тому, якщо не буде почута наше переживання і у разі переведення ДП «Артемсіль» з підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України у порядкування Міністерства інфраструктури України, згідно ст. 44 Конституції України, ми  залишаємо за собою право вийти на страйк, що відбудеться на підприємстві 14.08.2014 р. Також буде створений страйк під Кабінетом Міністрів, для того щоб наші побажання та вимоги були почуті.

Це повідомлення направлено в першу чергу до Арсенія Петровича Яценюка, який, будемо сподіватись не залишить без уваги прохання великої кількості людей, і не дасть перевести підприємство у підпорядкування іншого Міністерства.

 

Люди на підприємстві, навіть у такі скрутні часи бажають кращого для нашої країни, зробіть все можливе щоб їм допомогти!

uanews

 

                                                                                                       

Влада в Україні належить Народу. 

І Народ викликає своїх слуг на допит.
Народ має законне право вимагати від своїх слуг звіт про їх діяльність. 
Тому що Влада в Україні належить Народу. 
Тернопільське Народне Віче чекає 15.12.2013 на звіт своїх слуг на Майдані о 12:00 в Тернополі. 
Повістки від Тернопільського Народного Віче були ВСІМ тим слугам народу вручені. 
Ви би бачили очі тих слуг народу, хто звик тільки свої "повістки" роздавати народу, а не отримувати.... 
Сьогодні Тернополяни зможуть побачити та переконатись, як ті слуги народу ставляться до Народу, та як ті слуги виконують Волю Народу. 

Якщо наша Нація Українців хоче вижити, їй залишається один шлях - революційний!
Вони не дають нам жити - ми не дамо їм владарювати!
На правовий "бєспрєдєл" кримінально-олігархічної диктатури януковичів відповімо революційною диктатурою Української Нації!
Нас більше і нам вже нічого втрачати!

Воля або смерть !

 

«Навіщо платити археологам?»

Свою попередню статтю в «2000», яка дає коментар «наїзду» волинського губернатора Б. Климчука на луцьких археологів, я закінчив словами: «Не хотілося б думати, що ставлення волинського губернатора до національно-культурної спадщини і людей, що її охороняють, є офіційною політичною лінією нинішньої влади. Очевидно, маємо справу з винятком, котрий, проте, кидає на неї зловісну тінь».

Сьогодні я не можу повторити сказане вище. Створюється враження, що негативне ставлення до пам'яток історії і культури таки й справді є тенденцією нової влади. У цьому переконує, зокрема, публікація в «Урядовому кур'єрі» прес-конференції першого віце-прем'єр-міністра А. П. Клюєва під промовистим заголовком «Навіщо платити археологам за початок будівництва?»

На жаль, загальний інтелектуальний рівень прем'єрського інтерв'ю не надто відрізняється від губернаторського. Той сплутав археологів з архітекторами, цей назвав Інститут археології Національної академії наук «Інститутом археологічної спадщини», якого в системі академічної науки ніколи не було. Єднає їх і неприязне ставлення до археологів, котрі начебто «правлять економічно необґрунтовані розцінки при початку будівництва».

Виходить, що головною перешкодою на переможному шляху реформ і економічного процвітання на Україні, заявленому «регіоналами», є...археологи. Це вони не дають стати на міцні економічні ноги не лише Волинській губернії, про що говорить Б. Климчук, але й усій Україні, що стверджує А. Клюєв. Причому ці антиархеологічні ескапади виголошуються без будь-яких попередніх консультацій із людьми, котрі у цій справі розбираються краще, аніж високі владні посадовці.

До речі, я й досі числюся у складі Гуманітарної ради при Президенті України, але ні з цього питання, ні з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини», на який президент В. Янукович наклав вето, радитися зі мною ніхто й не думав. У зв'язку з цим у мене з'явилося стійке переконання в недоцільності мого перебування в складі означеної ради, про що я зробив відповідне подання президенту.

Але повернемося до прес-конференції віце-прем'єра. Виявляється, її темою було «проведення реформи системи адміністративних послуг у державі» з метою скорочення їх. Над цим реформуванням працює відповідна робоча група, і саме її напрацювання оприлюднив А. Клюєв. Яким чином археологічні дослідження потрапили до сфери адміністративних послуг, відомо тільки цим горе-реформаторам. Навіть пересічний громадянин ніколи не скаже, що археологічні розкопки — це адміністративна послуга. Віце-прем'єру це, виявляється, недосяжно.

Щоправда, він не гуманітарій, і сфера охорони національної історико-культурної спадщини йому не близька. Впевнений, що його колега, віце-прем'єр з гуманітарних питань, такої дурниці ніколи б не сказав. Проте посада ця була ліквідована «регіоналами» за непотрібністю, що, безперечно, є однією з їхніх суттєвих системних помилок. Неувага до питань ідеології і культури обернеться для них значимими втратами.

Не знаю, як в інших, а в мене створилося враження, що Україна продовжує жити в ідеологічних координатах «помаранчевого» періоду. Одіозні укази В. Ющенка про присвоєння звання Героїв України прислужникам німецьких фашистів не скасовані, про надання офіційного статусу російській мові, практично забули, вулиці і площі Києва й інших міст і досі прикрашають заклики Ющенка «Любіть Україну». Більше того, їх взяв на озброєння президент В. Янукович, що свідчить фактично про ідеологічну спадкоємність нового режиму.

До речі, і в ставленні до археології «регіонали» продовжують лінію попереднього уряду. Це Ю. Тимошенко належить ексклюзивне право на авторство того, щоб ліквідувати археологічну експертизу або провадити її безкоштовно.

А. Клюєву і очолюваній ним групі реформаторів хочу пояснити, що Інститут археології НАНУ є не управлінсько-чиновницькою, а науково-дослідною установою, і за своєю природою не наділений правом (зобов'язанням) надавати адміністративні послуги. Він здійснює, у тому числі, і пам'яткоохоронні розкопки, причому строго згідно з чинним законодавством. Останнє ж вибудоване у повній відповідності з Європейською конвенцією «Про охорону археологічної спадщини», ратифікованою Україною у 2000 р.

У своїй пам'яткоохоронній роботі археологи керуються Законами України «Про охорону археологічної спадщини» (ст. 6, 7, 9, 12), «Про охорону культурної спадщини» (ст. 17, 37), Земельним кодексом (ст. 19, 53, гл. 31), а також законом «Про наукову і науково-технічну експертизу» (ст. 33).

Метою вітчизняних, як і міжнародних, актів у сфері охорони пам'яток історії та культури є, зокрема, і збереження археологічної спадщини України. Вона все ще становить вагому частку загальнонаціонального надбання, але, на жаль, руйнується з катастрофічною швидкістю через господарську діяльність, прокладання транспортних комунікацій, меліоративні роботи, плантажне розорювання земель, велике індустріальне будівництво...

Проведення попередніх археологічних досліджень у місцях великих будівельних робіт — це не примха археологів, що хочуть задовольнити свою професійну допитливість, це їхній обов'язок. З точки зору державного мужа, лаяти їх слід швидше за те, що не повною мірою справляються із цим своїм обов'язком. Що є правдою, оскільки, як казали в старовину, «нива большая, а делателей мало».

Згідно з законом «Про охорону культурної спадщини» археологічні дослідження проводяться за рахунок коштів замовника. Тобто тієї організації, яка отримала дозвіл на будівельні роботи в зоні археологічного культурного шару. Цінова вартість робіт обумовлена відповідними державними документами і в жодному разі не встановлюється Інститутом археології НАНУ. Головним із них є Тимчасовий збірник цін на науково-проектні роботи по нерухомих пам'ятках історії та культури Української РСР (ТЗЦНПР-91), затверджений наказом Державного комітету у справах будівництва та архітектури УРСР № 75 від 24.06.1991 р. Дієвість цих цінових норм підтверджена посиланням на нього в додатку № 2 до Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва на території України, затверджених наказом Державного комітету у справах будівництва, архітектури та житлової політики України № 285 від 14.12.2000 р., а також наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 517 від 18.11.2008 р.

Звичайно, норми ці вже давно застаріли. Вони вимагають коригування, щоправда, не в бік зменшення, чого б хотілося будівельникам, а в бік збільшення, що зумовлюється зростанням цін на оренду механізмів, експедиційне спорядження, зарплату тощо. Але ж це не питання Інституту археології. Змініть норми відповідним законодавчим актом Кабінету Міністрів, і археологи будуть послуговуватися ними.

Сподіваюсь, я відповів на запитання віце-прем'єр-міністра А. Клюєва «Навіщо платити археологам?» Йому, як й іншим його колегам по управлінню країною, мусила б бути відома біблійна мудрість: не хлібом єдиним... Як, зрештою, і те, що за рахунок скорочення археологічних досліджень і навіть повного їх згортання «хліба» в Україні не прибуде. Для цього не треба бути великим економістом. Не там шукаєте, панове-«регіонали», резерви економічного зростання.

На завершення, користуючись нагодою, хочу нагадати моїм опонентам вислів Т. Г. Шевченка про археологію і археологів, який він залишив у своєму щоденнику після повернення з розкопок: «Я люблю археологию, я уважаю людей, посвятивших себя этой таинственной матери истории». Може, варто до нього прислухатися і припинити нападки на археологів?

Директор Інституту археології НАНУ, академік НАНУ, голова Українського товариства охорони пам'яток історії та культури

Петро ТОЛОЧКО

Из  интервью с Клюевым. Да уже, прогресс огромный

Вы с Януковичем много лет рядом. Как он изменился за эти четыре года, которые прошли после Майдана?


– Он очень хорошо прогрессирует, развивается мировоззрение, расширяется круг общения. Он очень хорошо знает страну, очень хорошо разбирается в международной политике, у него есть связи в серьезных зарубежных кругах. Все это приходит с опытом.