хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «безвідповідальність»

Брехня з високого амвону

    Учора Росія зробила дві заяви, щодо бранців, по яких на весь світ плачеться Україна. Перша стосується Надії Савченко. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков прокоментував заяву президента України Петра Порошенка про готовність Києва обміняти Надію Савченко.  Зокрема, Пєсков заявив наступне:

"Ми, безумовно, зафіксували вчорашню заяву президента України, більшого я сказати не готовий, можу також сказати, що ми також зафіксували сьогоднішню заяву адвоката Савченко, в якому він заявив, що підсудна вийшла з голодування. І ще раз хочемо нагадати, що йде судовий процес". Президент України Петро Порошенко заявив про готовність обміняти утримувану в Росії українську льотчицю Надію Савченко, якщо надійде відповідна пропозиція. При цьому, Порошенко підкреслив, що за два роки жодної пропозиції про обмін Савченко не надходило.

Друге - питання щодо повернення в Україну інших політв’язнів. Міністерство юстиції РФ повідомило СЬОГОДНІ про отримання звернення від України щодо передачі режисера Олега Сенцова і ще трьох засуджених громадян України та розгляне його протягом 30 діб.

         Про що це все свідчить? А про те, що Банкова впродовж майже двох років жодного разу (!) не заїкнулося перед РФ про захист інтересів своїх громадян. Дехто просто безчесно брехав усьому суспільству, матері Надії Савченко, що докладаються всі зусилля для звільнення наших хлопців і дівчат з полону. Ви ж, сподіваюся, пам’ятаєте, як було заявлено, що штурман вертольота повернеться до Марії Іванівни Савченко не пізніше травня 2015 року? Правда нарешті відкрилася.

         Знову обман, злуда.

         Іще пів року тому завершився судовий процес над Олегом Сєнцовим та Олександром Кольченком. Уже тоді потрібно було ставити питання про обмін цих патріотів, Геннадія Афанасьєва та інших. Про необхідність відбування ними покарання в Україні.

         Але в Києві щодо цього жодного поруху. Тим самим вся бюрократична машина фактично допомагає ворогам знущатися над нашими героями. Лише 10 березня ц.р. десь, у когось щось проснулося, нарешті підготували звернення до Московітів щодо обміну полонеників. Просто ті відбірні ідіоти, які б мали підготувати чолобитну ще шість місяців тому, пройти з нею всі відповідні узгодження (уночі, якщо потрібно!), напевне, ніколи не сиділи в тюрмі. Не знають, що це за муки нелюдські насправді. А їх би за таке святокрадство бодай на п’ятнадцять діб за черствість посадити на нари! Заразом, звичайно ж, з першими особами, які обманюють, брешуть, пиячать, забуваючи про все. Дорвалися, бачите, до влади. Ненамилуються своєю ілюзорною високістю, яка зміліла в народі до жаб’ячого хвоста.

         Тому я просто радий, як рашівці познущалися над всією пихатістю небожителів Банкової, розігравши, зокрема, прес-секретаря глави держави. Доказавши тим самим всьому світові, що чиновники АП ні разу з липня 2014 року. часу викрадення Надії Савченко з України, не спілкувалися з адвокатами мужньої льотчиці. Не кажучи вже про патрона пана Цеголка. (У цьому можна переконатися наяву тут).

         Де вихід?

         Я його для себе побачив у новому вірші, який у стилі Тараса Шевченка написаний, як мені пояснили, священнослужителем Московського патріархату, котрий прізвище своє засвічувати поки що не може:

Спи, Тарасе, маєш часу, не прийшла година,
Ще на ноги не піднялась твоя Україна,
Ще торгується ж… з ляхом, а москаль сміється,
Кров невинна українська на Донбасі ллється.

Ще не впала Божа кара лютому злодію,
Що доконує в темниці молоду Надію,
Ще розбійники у Раді лице своє білять,
А тим часом між собою Україну ділять.

Не поділять — не допустить Бог Всевишній глуму,
Не продасть народну волю Порошенко куму.
За молитви чистих серцем вистоїть держава,
І вернеться в Україну і сила, і слава.

Усміхнеться брат до брата, Дніпро звеселіє,
Близиться година свята, радуйся, Маріє!
Об ’ єднаються за правду християнські люди
Спи, Тарасе, любий батьку, ми тебе розбудим.

 

Вапріс

Зосередьмось і спробуймо уявити, що новий "закон" про наклеп раптом застосували до всіх, а не вибірково.

Скільки років в сукупності отримав би гаспадін азіров ?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

85%, 17 голосов

0%, 0 голосов

15%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Бути сильним щоб відмовити

  На минулих вихідних я був на весіллі, дотого ж не просто гостем, а дружбою(свідком), як в якому регіоні називають. Здавалось би вихідні пройшли вдало,  музика, дівчата, хороша забава, тим паче, що у зв'язку з обов'язками дружби в мене була дружка,яку доводилось  часто цілувати, оскільки гостям чомусь  було дуже гірко)))) наче б то їм молодої пари не хватало, щоб підсолодити. Одним словом забава удалась,але мова не про це.
  Справа в тому, що я ще років 3-4 тому відмовився від вживання горілки, а рік тому вирішив принаймні на рік відмовитись від вживання будь якого алкоголю. І мова зараз не про причини а про реакцію. Для ні кого не секрет, що не п'ющий на будь якій забаві часто стає  об'єктом уваги, а для декого стає просто метою всієї забави щоб ця людина випила, а в ідеалі напилась. Перші реакції на заяву "Я не п'ю." чую: "ти що бабтист/свідок Єгови?", "хворий?". Не вже християнин не можу бути не п'ющим, і боліти - наче нічого не болить, навпаки ті хто пили то їм наступного дня, а декому і в той же день, було погано. А за столом "ти що не мужик?", "не поважаєш пацанів?"...але ця перевірка "на слабо" на мене абсолютно не подіяла. Але років 6-7 тому діяла))) В більшості всі люди з віком перестають вестись на такі речі, стають більш відповідальні і не йдуть на повідку компанії і не роблять всяких безглуздих вчинків які виходять за рамки: моралі, культури чи просто здорового глузду. Люди погоджуються на такі вчинки з двох причин: через занижену самооцінку і не вміння настояти на своєму, а бо через брак відповідальності. В більшості випадків - люди після скоєння якогось безрозсудного вчинку, потім соромляться цього  і шкодують про скоєне. Бо на справді, піддавшись "на слабо" ми не покращуємо самооцінку, не переборюємо якісь свої страхи і не виростаємо в очах компанії. Бо так насправді ми просто пішли на повідку іншої особи, зробили те що хотіла інша особа а не ми. Ми як дули в дудку так і дуємо а диригент і далі махає перед нами своєю паличкою:) Більше того часто така слабка особа стає просто таким  собі об'єктом розваг в компанії, навіть якщо вона і формальний лідер, і часто сам вигадує всякі "слабо", для компанії це просто об'єкт розваги, а компанія(глядачі) є тим диригентом.
   Є ще один аспект цієї ситуації. Якщо ми вже трохи свідомі, є розуміння того, що насправді потрібно мати достатньо впевненості в собі, щоб не піти на повідку, не піддатись на "ти шо не пацан?" і при цьому не відчувати себе не зручно і не оправдовуватись. Тоді починаємо розуміти своє місце в компанії і справжнє відношення до себе друзів. Справжній друг не буде виставляти тебе на пробу і не спонукатиме до якихось безглуздих чи обезбашених вчинків. Для нього твоя думка важлива навіть якщо він з нею не погоджується.