Біле-біле поле, Тишини бенкет, Білі-білі бджоли Носять білий мед. Біле буйноцвіття, Біле – на коні В білім-білім світі, В білім-білім сні. Все до небокраю Білим замело. Чорного – немає, Навіть не було.[Приєднана картинка]

Поклич мене, моя від світу втечо Туди, де ночі родять таїну, Туди, де гнізда дивляться лелечі У всесвіту безсмертну глибину. Поклич мене у безвість первозданну, Від сотворіння бідну на біду, І я, твоя дитина неслухняна, Розкаюся, нарешті, і прийду.[Приєднана картинка]

І вечір. І небо.І добре. І тихо.Стриножений місяцьпасеться між хмар.Доба загубилаприроджену пихуІ річка пускаєтуманний муар.А у далині,в почорнілому полі,Що снігу ковтнулоостанню сльозу,Вже духи веснипозбиралися в коло,І кличуть приховану часомкрасу.Малюнок Олега Шупляка[Приєднана картинка]

Закладаю півдня в ломбард (небагато, на погляд, ніби), Може доля оцінить жарт? Може дасть хоч цілушку хліба? Краще житню, щоб заздрів світ (не поділюся, хай не просить), Замість солі – звичайний піт Від роботи. Здається, досить. А як буде іще азарт, І слова без хули й омани, То закладене у ломбард Відкуповувати не стану.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Лише для тебе барвами весниВ моєму серці щастя квітне.І навіть посеред холодної зимиВ твоїх очах знаходжу я волошки літні.Лише тобі віршуються слова,Палким коханням й ніжністю зігріті.Цілую я твої п"янкі вуста...Ти моє сонце,найрідніший в цілім світі.Для тебе пристрасть шовкових ночей,Ванільний присмак пастельних світанків.Тільки для тебе блиск моїх очейЛюбові полум"я запалює щоранку.

Кохання у домі в твоїм не згасаяк вечір духм'яний приходеказка щира у вікно залітаі ціла ніч прекрасна у сні. Розкажи мені про сон про сон чарівнийяк у небі в хмарах зустрічаються квітисе тілько мрії мрії твої загадковіта щоб мрії збулись треба лишевіра надія любов! Кохання у домі в твоїм не згасаі не згасне ніколи вонобо у вечір духм'яний завждиказка щира у вікно заліта для віри надії любові! Розкажи мені про сон про сон чарівнийяк у небі в хмарах зустрічаються квітисе тілько мрії ...

Читати далі...

Сині, жовті, Зелені, білі, Трохи з рожевим І з фіолетовим - Різні за кольором Всі мої біди. І трохи - відверті, І трохи з секретами. Мертві, живі, Уявні, приховані, Різні за густотою І наміром, Та всі вони - лише До мене приковані, Мої - за часом, Об'ємом і напрямом... Приймаю їх щиро, Тихо і зболено - такі відразливі Й дивно-покірні. Мною, моєю душею Їх холено, От і приймаю їх, Бо вони мені - вірні.

Біле і чорне. Ворони і сніг. Дивляться в небо дерева цукрові. Сонце за день укорочує біг, Вітер складає пісні гонорові. Щось у підвалах шукає пітьма, Може, одежу якусь до вечері. Все як учора, то просто зима Світом блукає і стукає в двері. [Приєднана картинка]

Моя мета - далеко не свята... Для праведників - Ні! - бо з бруду... Чи світ не той? Чи я не та? Не тою - не святою! - буду. Й, мабуть, довіку я нестиму Мету-каліку... І нестримно Хотітиму...всьогО! Та більш за все - Того, Чужого, Забороненого, Вже - не мого - Кохання. Хеппі енду. Відсунься, праведник! Чекання На рай - Не буде. Буде лише вкрай Знервована особа, Що вірить Глобі, читає Камасутру та зрідка посуд б'є... І скрізь, усюди, Завжди, всім Безглуздо...

Читати далі...

Останній лист, О, чистий лист, Розхристані думки Збери у жмуток, Збери мій хист, Й, мов хитрий лис, Сховай в роки, В рудий свій смуток... Сховай в слова, У дивні фрази Мого життя Всі радості й обрАзи. Усі розписані дива, Що в слові оживають, Та не живуть - А лише на листі зринають. І будять душу До тепла... Протягується вже чиясь рука, Тут - ефемерна, Там - жива... Такі дива! Такі - слова. Така душа... Не поспіша За фатумним, Морганним, Напівживим...

Читати далі...