хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «ревізіонізм»

"С любой ложью нужно бороться" - интервью с Юргеном Графом

Представляем вашему вниманию интервью нашего журналиста с Юргеном Графом – известным историком, публицистом, автором ряда научных и публицистических бестселлеров, в которых он раскрывает тайные механизмы мирового порядка и подвергает критическому анализу общепринятую концепцию холокоста.

1. Господин Граф, со времени вашего предыдущего публичного интервью прошло немало времени, однако вы регулярно радуете читателей своими новыми книгами и ревизионистскими эссе. Помимо чисто исторических исследований вы в последнее время занимаетесь также изучением тайных пружин мировой политики. Что сейчас является предметом вашего научного интереса?

К сожалению, мне сейчас остается сравнительно мало времени для исследований, так как я должен заботиться о своей семье, и поэтому большую часть своего рабочего времени занимаюсь переводами (перевожу на немецкий язык книги и статьи с различных языков, преимущественно с английского, русского и итальянского). Во второй половине 2013 года я хотел бы написать, если мне позволят обстоятельства, книгу о подоплеках вторжения Третьего мира в Европу. Эта массовая иммиграция не является случайностью, ею управляют определенные круги, которые преследуют этим весьма конкретные цели. Чтобы европейские народы смирились с тем, что они постепенно становятся меньшинством в собственной стране, нужно сломать их уважение к самим себе, разрушить их естественные инстинкты. Это происходит в первую очередь посредством лжи о Холокосте, во вторую очередь с помощью разжигания комплекса вины за рабство, колониализм и т. д. Все это я хотел бы показать в моей будущей книге, естественно, опираясь на доказательства из безупречных и неоспоримых источников. Впрочем, относительно аналогичных явлений в США, очень большую и полезную работу в этом плане уже проделал Кевин Макдональд в своей превосходной книге "The Culture of Critique".

2. На многих форумах и блогах в сети интернет тысячи исследователей-любителей ежедневно подвергают критическому анализу не только каждый нюанс легенд холокоста, но и сопутствующих легенд и реальных исторических событий. Каково, по Вашему мнению, главное направление ревизионистских исследований холокоста? Какими темами должны заниматься сегодня ревизионисты интенсивнее всего?

Если Вы под «ревизионизмом» понимаете ревизионизм Холокоста в узком смысле, то я сказал бы, что существует комплекс тем, исследованный ревизионистами пока в весьма неполной мере, а именно – масштабы расстрелов евреев на оккупированных советских территориях. То, что такие расстрелы были – абсолютно бесспорный факт. Но мы не знаем их масштаба, так как наличествующие документы, прежде всего, донесения «айнзацгрупп» (оперативных карательных отрядов) ненадежны. Они опровергаются частично другими документами; против их подлинности или правильности содержания свидетельствует также то, что братские могилы с таким большим количеством жертв, о котором утверждают, так никогда и не были найдены. С этим трудным заданием и должна разобраться команда исследователей-ревизионистов; работа уже началась. По причине сложности вопроса и изобилия обнаруживаемого материала не следует рассчитывать на то, что результаты этих поисков появятся раньше начала 2015 года.

Конечно, помимо Холокоста, другим сферам также требуется ревизионизм, так как это слово означает просто «перепроверка». То, что исторические утверждения подвергаются проверке на их обоснованность, является абсолютно нормальным процессом. Большое политическое значение имеет, прежде всего, ревизионизм событий 11 сентября. На эту тему существует уже большое число хороших книг и видеофильмов, и не только в России, но и на Западе все растущее число людей ставит под сомнение официальную версию, согласно которой террористические нападения 11 сентября 2001 года были совершены арабами-радикалами. Даже одного того факта, что под вечер 11 сентября обрушился еще и третий небоскреб, о котором никто не утверждает, что и в него попал самолет, достаточно, чтобы отправить официальную версию в царство легенд. К царству легенд относится также мнимая ликвидация Усамы бен Ладена. Разоблачение этой лжи было бы для ведущей державы Нового мирового порядка, США – врага всего мира номер 1, безграничной катастрофой, которую господствующая каста этой страны не смогла бы пережить.

3. Какие положения из ваших работ вызывают наибольшую критику со стороны оппонентов?

Антиревизионисты принципиально не разбирают суть аргументов ревизионистов. Единственное исключение – это группа антиревизионистских блогеров – Джонатан Харрисон, Джейсон Майерс, Роберто Мюленкамп, Сергей Романов и Николас Терри – которая на своей странице в Интернете „Holocaust Controversies“ («Дискуссии о Холокосте») разместила очень подробную критику ревизионистских книг о Белжеце, Собиборе и Треблинке („Belzec, Sobibor. Treblinka: Holocaust Denial and Operation Reinhard. A critique of the falsehoods of Mattogno, Graf and Kues“ – «Белжец, Собибор, Треблинка: Отрицание Холокоста и Операция Рейнхард. Критика ложных утверждений Маттоньо, Графа и Кюеса»). Наш ответ, который вдвое длиннее атаки против нас, появится приблизительно через месяц. Мы докажем, что наши противники оперируют ложью и искажениями.

4. Какой прогресс был достигнут в ревизионистских исследованиях со времени выхода Вашей книги «Миф о холокосте»?

Три основных комплекса вопросов Холокоста таковы:

a) Освенцим

b) Так называемые «восточные лагеря смерти»: Белжец, Майданек, Собибор и Треблинка

c) Расстрелы на Востоке.

Со времен выхода в середине девяностых годов моей книги "Der Holocaust-Mythos" («Миф о Холокосте») ревизионизм в первой области, Освенцим, достиг очень больших успехов, во второй области, так называемые «восточные лагеря смерти», – огромных, а в третьей области, касающейся проблемы расстрелов на Востоке, только очень скромных успехов.

В отношении Освенцима следует назвать, в первую очередь, фундаментальные исследовательские работы Гермара Рудольфа и Карло Маттоньо, которые отражаются в многочисленных статьях в „Vierteljahresheften fr freie Geschichtsforschung“ (Ежеквартальном журнале за свободные исторические исследования), а также в целом ряде книг, из которых, прежде всего, следует выделить книгу Маттоньо „Auschwitz. The Case for Sanity“ («Освенцим. Дело для здравого смысла»).

Что касается «восточных лагерей смерти», то с момента появления «Мифа о Холокосте» был опубликован ряд монографий, причем как на немецком, так и на английском языке. Я приведу здесь только английские названия, так как в России сегодня гораздо больше людей понимают английский язык, нежели немецкий:

- Jrgen Graf and Carlo Mattogno, „Concentration Camp Majdanek. A historical and technical Study“ (за прошедшее время вышло уже третье издание);

- Carlo Mattogno and Jrgen Graf, „Treblinka – Extermination Camp or Transit Camp?“;

- Carlo Mattogno, „Belzec in Propaganda, Testimonies, Archeological Research and History“;

- Jrgen Graf, Thomas Kues and Carlo Mattogno, „Sobibor. Holocaust Propaganda and Reality“.

Относительно Белжеца и Собибора наше задание было очень сильно облегчено глупостью противоположной стороны. Американский музей Холокоста поручил польскому профессору археологии Анджею Коле произвести раскопки и пробурить скважины на территории этих мнимых лагерей смерти. Хотя Кола, сознавая политическую взрывоопасность своей работы, и сделал желаемые от него лицемерные признания в пользу Холокоста, но результаты его исследований, проанализированные в наших книгах о Белжеце и Собиборе, категорически доказывают, что в этих лагерях погибла только очень небольшая доля от тех жертв, которые должны были погибнуть там согласно официальной версии. Несмотря на все свои усилия, Коле не удалось найти даже самые незначительные следы изображенных свидетелями «зданий для убийства людей с помощью газа». Но без зданий для убийства газом никого нельзя было отравить газом, ни в Белжеце, ни в Собиборе.

Что касается масштабов расстрелов евреев, а также, в более общем плане, немецкой политики в отношении евреев на оккупированных немцами советских территориях, то тут я должен обнадежить вас уже упомянутым исследованием, которое, вероятно, выйдет через два года. Разумеется, я могу с уверенностью сказать вам, что команда исследователей-ревизионистов сможет ответить далеко не на все вопросы.

5. В последнее время можно заметить следующее явление. Пропагандисты Холокоста все меньше внимания уделяют уже дискредитировавшим себя газовым камерам и направляют свои усилия в сторону «Холокоста от пуль» на оккупированных советских территориях. Мы видим, как возле предполагаемых мест расстрела появляется все больше памятников, хотя при этом там напрочь отсутствуют места захоронений. Куда на ваш взгляд исчезли останки жертв, если они вообще существовали?

Относительно газовых камер положение ортодоксальных историков совершенно безнадежно. У них, кроме абсурдных свидетельских показаний, нет ничего, на что они могли бы опираться, а мы располагаем огромным количеством документальных и вещественных доказательств против официального тезиса. Потому вполне логично, что противоположная сторона в течение последних лет придает все большее значение расстрелам на Востоке. В соответствии с этим так сильно пропагандировалась книга французского мошенника Патрика Дебуа о «Холокосте от пуль». Если указанные Дебуа места действительно содержат братские могилы с трупами расстрелянных евреев, то следовало бы раскопать все эти могилы и провести эксгумацию трупов. Но этого не сделали, по крайней мере, пока. И почему же не сделали?

6. Утверждают, что в Бабьем Яре в Киеве состоялся самый большой расстрел в истории человечества, однако там также не обнаружено никаких вещественных доказательств этого. В Вашей книге «Великая ложь XX века» вы писали, что у ревизионистов в этом вопросе очень много пробелов. Были ли за прошедшее время заполнены или же все еще остались эти пробелы в знаниях относительно Бабьего Яра?

В упомянутой запланированной книге, естественно, большое внимание будет уделено Бабьему Яру. На сегодняшний день я не могу пока ничего сказать больше на эту тему.


7. В «Мифе о холокосте» Вы высказываете мнение, что если доводы ревизионистов победят, мир фундаментально изменится. Довольны ли вы темпами, с которыми распространяются идеи ревизионистов?

Естественно, я не могу быть доволен этими темпами, но успехи на самом деле есть. Всюду высказываются новые и новые ревизионисты. Последний пример – английский еврей Питер Эйзен, который в своем блоге представляет чисто ревизионистские позиции. Однако я полагаю, что Холокост не лопнет, пока не погибнет или, по меньшей мере, существенно не ослабнет система финансового капитализма. До тех пор, пока эта система существует, она будет защищать ложь всеми средствами, в крайнем случае, с помощью усиления репрессий. В Германии один процесс против ревизионистов следует за другим. Это показывает, как отчаянно нуждается противоположная сторона в этой лжи.

8. Считаете ли Вы, что результаты Нюрнбергского трибунала раньше или позже будут пересмотрены?

Для пересмотра Нюрнбергского приговора требуются весьма радикальные политические изменения, прежде всего, в Германии. Почему державы-победительницы Второй мировой войны должны снимать вину с немцев, если сами немцы вовсе не хотят этого и фанатично настаивают на своей неповторимой вине?

9. Господин Граф, из-за ревизионистских воззрений Вам пришлось эмигрировать из родной страны. Другим ревизионистам даже довелось оказаться в тюрьме. Некоторые люди считают, что исследования исторических проблем не стоят таких жертв, что для сегодняшнего мира практически не играет никакой роли то, является ли официальная версия Холокоста правдивой или нет. Что бы Вы могли возразить на это?

С любой ложью нужно бороться, так как Иисус Христос говорит, что отцом лжи является дьявол. Чем больше ложь, тем вреднее она для мира. Ложь о лагерях смерти и газовых камерах отравляет мир уже шесть с половиной десятилетий. Не только для немцев, но и для белых народов вообще разоблачение этой лжи просто необходимо для их существования, так как тогда противники тех, кто выступает за сохранение идентичности белых народов и против иммиграции из Третьего мира, больше не смогут использовать против них аргументы вроде: «Такие идеи ведут к Освенциму».

10. Даже сторонники официальной теории Холокоста признают в своих работах, что ревизионисты выглядят в глазах многих людей бесстрашными рыцарями, выступившими на борьбу со злом. Господин Граф, сегодня можно без преувеличения сказать, что вы вписали свое имя в историю, сумев радикально изменить взгляды миллионов людей. На постсоветском пространстве вы являетесь едва ли не самым известным исследователем-историком в этой сфере. Приносит ли Вам это удовлетворение? Вы никогда не чувствовали в себе желания сменить такую славу на тихую и уютную жизнь?

Во-первых: То, что я самый известный ревизионист в постсоветском пространстве, ничего не изменяет в том факте, что заслуги других исследователей, таких как Фориссон, Рудольф и Маттоньо, значительно больше, нежели мои.

Во-вторых: У меня есть еще тот или другой проект книг – необязательно на тему Холокоста, но по другим также политически очень актуальным и взрывоопасным темам.

В-третьих, наши враги не оставили бы меня в покое, если бы я умолк или даже сам отказался бы от написанного мною. Эти люди не знают прощения и милости. Единственное, что они вынужденно и неохотно уважают, – стойкость. Посмотрите, что произошло с Дэвидом Ирвингом. Он не справился с постоянным давлением и попытался подлизаться к холокостному лобби, указав общее число жертв Треблинки, Белжеца и Собибора в 2,4 миллиона человек, тогда как сами еврейские историки Холокоста довольствуются полутора миллионами. Это сальто-мортале совсем никак не помогло Ирвингу; средства массовой информации продолжают ругать его как «отрицателя Холокоста», а сами ревизионисты теперь его презирают. Он потерял своих старых друзей и не приобрел новых. Я буду остерегаться подражать ему в этом.

Март 2013 г.



См. также:
Обыкновенный ревизионизм. Интервью с Юргеном Графом
Суд в Швейцарии над Юргеном Графом и Герхардом Ферстнером 
Юрген Граф. О пересмотре количества жертв концлагеря Майданек
Юрген Граф. РЕВИЗИОНИЗМ ХОЛОКОСТА
Юрген Граф. Миф о холокосте
Юрген Граф. Транзитный лагерь Собибор: еврейские мифы и реальность
Юрген Граф. Треблинка: критический анализ официальной версии
Юрген Граф. О наказуемости «отрицания геноцида»

Манштейн. Втрачені перемоги.

Недавно дочитав книжку під вказаною у заголовку назвою, російською "Утерянные победы".
Для того щоб ніхто не маніпулював що там написано, як робили деякі аккаунти на "i.ua", я вирішив прочитати її самостійно.
Хочу поділитися деякими цитатами з цієї книги.
Наскільки це актуально на сьогоднішній день, судити Вам, моїм друзям і товариству сайту в загальному.

Про дружбу між Третім Рейхом і СРСР :

" Радянський Союз тільки до тих пір буде підтримувати дружні відносини, поки у нашому розпорядженні готова до наступу армія"

" ..... що Німеччина у зв"язку з можливим рано чи пізно вступом Радянського Союзу, який став тепер безпосереднім сусідом (як би Кремль і не здавався тепер миролюбно налаштованим у відношенні до Німеччини), знаходилась під прихованою загрозою війни"

" Він (Гітлер) боявся експансіоніських устремлінь російської держави...."

"В будь-якому разі, зосередження сил на нашому, а також на угорському та румунському кордонах було достанньо загрожуучим".

А нам досі комуно-більшовики і їх нащадки плетуть казочки про солом"яного бичка, якого хотів з"їсти страшний сірий вовк, ну, тобто про "віроломний напад підлих фашистів", а виявляється що сірий бичок, тобто червоний, сам хотів затопити своєю смолою всю Європу.

Про комісарів : (відносно наказу верховного командуванння, який пізніше отримав назву "наказ про комісарів".
Суть наказу заключалась в тому, що в ньому говорилось про негайний розстріл всіх політруків, які попали  в полон і були носіями більшовицької ідеології.
 
" З точки зору міжнародного права політичні комісари навряд чи могли користуватися привілеями, які поширювались на військовослужбовців. Вони звичайно не були солдатами. Я навряд чи зміг би розглядати як солдата, наприклад гауляйтера, прикріпленого до мене в якості політичного наглядача. Але так само не можна було зараховувати цих комісарів до осіб, які приймали участь в бою, як наприклад медичний персонал, військових кореспондентів. Навпаки, не будучи солдатами, вони були фанатичними борцями, власне борцями, діяльність яких по традиційних війскових поняттях могла вважатися тільки нелегальною.
В їх завдання входило здійснювати не тільки політичний контроль над командирами, але й надати війні більш жорстокий характер, який повністю суперечив попереднім уявленням про ведення бойових дій. Комісари якраз
і були тими людьми, які в першу чергу ввели ті методи ведення бойових дій і поводження з військовополоненими, які були у явному протиріччі з положеннями Гаагської конвенції про ведення сухопутної війни.
Але якої б думки ми не були відносно статусу комісарів з точки зору міжнародного права, іхній розстріл після взятття в полон під час бою суперечив будь-яким уявленням солдатської моралі.... Виконання цього наказу загрожувало не тільки честі військ, але і їхньому моральному духу. Тому я був змушений доповісти моєму начальнику, що у військах, підпорядкованих мені, цей наказ виконуватися не буде.....",
і далі зноска №27 :
"невелика кількість комісарів , які не дивлячись на це, були були розстріляні, не були взяті в полон в бою, а схоплені як керівники або організатори партизан. З ними поводились згідно військового права"

А що кажуть комуністи? Що комісарів знижували в першу чергу тому, що "хатєлі унічтожіть пєрвоє в мірє соціалістіческоє государство". А виявляється, що згідно міжнародного права, комісари не вважались солдатами!
.
Про смертні вироки і згвалтування :

"Коли на початковому етапі війни двоє солдат мого корпусу були засуджені до смертної кари за згвалтування і вбивство літньої жінки, то це було справедливо".

А що маємо з іншого боку? Вислів Іллі Еренбурга : "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок".

Про військовополонених (власних та армії противника):


"В Феоосії більшовики вбили всіх наших поранених, які перебували там в госпіталі, частину ж з них, яким був накладений гіпс, вони витягнули на берег моря, облили водою і заморозили на льодяному вітрі"

"Доказом того, що ми добре відносились до військовополонених, був їхній особистий вчинок  під час висадки радянського десанту під Феодосією. Там знаходився табір з 8000 полонених, охорона якиї розбіглася. Однак ці 8000 осіб, не кинулись в обійми своїм "визволителям", а навпаки, відправились маршем без охорони в напрямку Сімферополя, тобто до нас".

А пам"ятаєте казочку зі школи про генерала Карбишева, якого заморозили "азвєрєлиє есесовци". Виявляється що "гуманні НКВДисти" зробили це ж саме, але декількома роками раніше.

30.12.2012.                                   Рівне


9 травня. Міфи історії

 1. Так є Фашиська Німеччина віроломно без оголошення війни, порушивши Пакт про ненапад напала на Радянський Союз. Ноту про оголошення війни посол Шуленбург вручив в 05:30, коли бойові дії почались. Замовчується  Радянський Союз віроломно напав на Фінляндію. Нота про оголошення війни була вручена так само після початку бойових дій. Чим кращі??? 2. Так є Радянські військовополенені утримувались у нелюдський умовах на відміну від військовополонених інших країн, тому що фашиська Німеччина "хатєла унічтожіть первоє в мірє соціалістічєскоє государство, государство рабочіх і крєстьян". Замовчується Радянський Союз НЕ РАТИФІКУВАВ Женевської конвенції утримання військовополонених яка регламентувала ці питання, тому Третій Рейх мав ФОРМАЛЬНЕ право не дотримуватись цих вимог. Фашиська Німеччина звернулась до СРСР через Міжнародний Червоний Хрест з просьбою, щоб дозволити отримувати посилки з продуктами тим військовополоненим, родичі яких знаходяться на окупованій території, так, як це було з полоненими західних держав. Радянський Союз відмовився КАТЕГОРИЧНО! Cаме тоді Сталін сказав свою відому фразу, що у нас немає військовополонених, а є зрадники Батьківщини. Окрім того на початку війни Німеччина відпустила велику кількість військовополонених з території України та Білорусії. 3. Так є Маршал Жуков вважається "Маршалом Пабєди", який чуть не давав зуботичини самому тов Сталіну. Замовчується "Чем больше хохлов ми уничтожим в етой войне, тем меньше после нее придется вивозить в Сибирь" Окрім того він був катом власного народу і придушував селянське повстання у Тамбовській губернії. При штурмі Берліна погнав власних солдат прямо по мінному полю!!! Окрім того за свідченнями маршала Рокосовського Жуков завжди пасував перед Сталіним коли потрібно було проявити твердість характеру. На його совісті поразка танкової баталії на лінії Рівне-Дубно-Луцьк. 4. Так є День перемоги 9 травня Замовчується Перемогу над фашизмом у Європі святкують 8 ТРАВНЯ! День перемоги ПОЧАЛИ СВЯТКУВАТИ через 10 років після закінчення війни. 5. Так є Втовкмачують в голови що війна почалася 22 червня і називають іі Великою вітчизняною. Замовчується На українських землях війна почалася значно раніше, нападом Угорщини на Підкарпатську Україну. 6. Так є На озброєнні армії СРСР знаходився чотирьохгранний багнет. Замовчується Даний багнет був заборонений міжнародними договорами, але Сталін відмовився його ратифікувати. Не достатньо вивести людину з бою (санітарні втрати), а "єслі біть то уже навєрняка" (безповоротні втрати). Збочена логіка азіатів. 7. Так є Процес над Іваном Демянюком був організований показово, на весь світ, постійно наголошувалось що він УКРАЇНЕЦЬ!!! Замовчується Іван Демянюк був ОПРАВДАНИЙ Верховним Судом держави Ізраїль. Ви знаєте ще хоча б одну країну у світі, яка ставиться більш прискіпливо до нациських злочинців чим Ізраїль? Отож бо! Окрім того німці, які достеменно служили в концтаборі Собібор, і з якими нібито служив І. Демянюк були ОПРАВДАНІ! А де хвалена німецька законність??? 8  Так є Багато хто, особливо комуністи, оперують даними, що на Нюрнбергському процесі перемогла демократія, і всі нацисти,  організація СС, включаючи і "пособніков фашістов - украінскіх буржуазніх націоналістов і іх прєдводітєля С. Бандєру" були засуджені як військові злочинці Замовчується Визнати С. Бандеру і ОУН військовими злочинцями це була мяко кажучи сексуальна, і як виявилось нездійсненна мрія радянського керівництва. Держави коаліції обвинувачення НЕ ПІДТРИМАЛИ! Далі, військовими злочинцями були визнані не всі СС, а тільки ЗАГАЛЬНІ (АЛЬГЕМАЙНЕ) СС, які займались охороною концтаборів та ін, але ВАФФЕН (ЗБРОЙНІ ЧАСТИНИ)  СС не були прирівняні до військових злочинців. Далі ще цікавіше!  Готлоб Бергер (16.07.1896-05.01.1975) обергрупенфюрер СС і військ СС. З квітня 1940 р керував Головним управлінням СС. 14.04.1949 р Військовим трибуналом  в Нюрнберзі по звинуваченню у знищенні євреїв був засуджений до 25 років тюрми, В січні 1951 р. вирок розрекламованого і пропіареного Нюрнбергського процесу переглядають, (хто після цього, скажіть будь-ласка є ревізіоністом?!), і термін увязнення скорочують до 10 років, а 16 ГРУДНЯ 1951 РОКУ  Бергер вийшов на свободу!!! Іоганнес Хассеброек (1919-1975) Ангійським військовим трибуналом приговорений до 15 років тюрми. Звільнений у 1954 році!!! Август Хейссмейер (11.01.1897-16.01.1979) обергруппенфюрер СС. В структурі СС очолив власну службу, яка займалася питаннями націонал-соціалістичного виховання членів СС. Тюремний строк аж 18 міс! Підіть розбийте вітрину у супермаркеті, і вам дадуть більше! Вольдемар Ховен (1893-02.06.1948) Військовий злочинець, гауптштурмфюрер СС. Проводив над людьми експерименти у концентраційному таборі "Бухенвальд" з збудниками тифу і вірусами., складав фальшиві документи про причини смерті. (Боже мій, до чого приводить хвалена німецька педантичність! Вдумайтесь, вони ФІКСУВАЛИ ПРИЧИНИ СМЕРТІ,  осіб, яких хотіли знищити!) А архіви концентраційного табору Аушвіц знаходяться в Росії, і досі є ЗАСЕКРЕЧЕНИМИ!  З якого б це дива? Чи не тому, що там вказані безпосередні причини смерті увязнених, і ці причини не вкладуються у історію написану переможцями. Вольдемар Ховен був заарештований трибуналом СС у вересні 1943 року. Тобто військових злочинців арештовували не тільки війська коаліції, але і СС! Страшна справа! Шановні комуністи знайдіть мені історію, коли функціонер НКВД був заарештований органами НКВД за негуманне поводження з вязнями??? І на останок : Пауль Хаусер -оберстгруппенфюрер СС і генерал-полковник СС. Звання "оберстгруппенфюрера" за всю війну отримало лише 5 осіб. Думаєте засуджений Нюрнбергом? На Нюрнбергському процесі виступав як свідок захисту СС!!! 9. Так є Ніхто і ніколи не говорить про подальшу долю деяких концентраційних таборів. Замовчується Концтабір Грос-Розен. До 1945р утримувались карні злочинці. З 1945 по 1947 р. спецтабір НКВД. Концтабір Заксенхаузен серпень 1945 по 1948 рр спецтабір НКВД №7 Концтабір Бухенвальд до 1950 р спецтабір НКВД №2 10. Так є "Совєтскага армія нєсла асвабаждєніє жітєлям Європи от немецкого іга" Замовчується "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей" - Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист. Достатньо почитати Ентоні Бівора "Падіння Берліну. 1945р". Книга доступна російською на militera.ru. Окрім того "визволителі" відзначилися у Польщі та Румунії, які формально були СОЮЗНИКАМИ! І в сам кінець картинка в тему. Хай Бог милує від таких "братів" і такого "звільнення". Габбі Кьопп " Навіщо я народилася дівчинкою?". з серії "Нетабачна історія". Правда тираж невеликий - 1000 примірників. І на остаток хочу сказати всім, хто захоче звинуватити мене у антисемітизмі, неофашизмі, чи ще у чомусь. Вся взята мною інформація є доступною в інтернеті чи на паперових носіях. Я не використовував у своїй маленькій замітці праці А. Розенберга, А. Гітлера, Девіда Дюка чи Юргена Графта, людей якмх звинувачують у антисемітизмі. Всі книги та сайти якими я користувався                                           Є ВИКЛЮЧНО РОСІЙСЬКОМОВНИМИ!!! З святом Вас, дорогі українці! 05.05.2012.                                                                                                Рівне

Бабин Яр: Критичні питання та коментарі. 70 років брехні

 У цих матеріалах – жодного натяку на заперечення Голокосту, що, до речі, заборонено законодавством багатьох країн. Утім автор, Герберт Тідеманн, критично ставиться до окремих сторінок історії, які не тільки стали загальновідомими легендами, але й з часом обросли величезною кількістю вигадок та пропагандистської брехні.

Чи відомо, наприклад, читачеві, що трагедію у Бабиному Яру свого часу заперечував Микита Хрущов? Чи відомо, що докази масових вбивств євреїв у цьому місці не ліпляться докупи? Інша теза: заявлена кількість жертв не співпадає з кількістю євреїв, які станом на 1941-й рік могли перебувати у Києві під німецькою окупацією. Саме на цьому ґрунтуються твердження автора про те, що насправді Бабин Яр є більше новітнім міфом, аніж об’єктивною правдою.

Але що може стояти за такою неправдою? Намагання перебільшити трагедію? Намагання московської влади перекласти відповідальність за свої злочини на будь-яку іншу сторону? Нам сьогодні вже відомі подібні факти, коли за у розстрілі польських офіцерів біля Катині Москва звинувачувала гітлерівців. І так само з’являються роздмухані процеси як у випадку з Іваном Дем’янюком. Нарешті, і звинувачення проти вояків УПА виглядають як намагання перекласти чиюсь вину на плечі тієї воюючої сторони, яка не опинилася у числі переможців Другої світової війни.

Пропонуємо читачеві ознайомитися з твором Герберта Тідеманна та спробувати самостійно визначитися з оцінками його об’єктивності.

Завантажити матеріали ТУТ :

Герберт Тідеманн. Бабин Яр: Критичні питання та коментарі

Вас багато що вразить. Особисто мене найбільше вразили два моменти.

Перший - яким чином можна було плакатом, розклеєним у палаючому Києві 28 вересня повідомити ВСІХ євреїв про те що на 8.00 29 вересня потрібно зібратися З РЕЧАМИ? ДЕКІЛЬКОМ ДЕСЯТКАМ ТИСЯЧ ЄВРЕЇВ ЗІБРАТИСЯ З РЕЧАМИ НА РОЗІ МАЛЕНЬКИХ ВУЛИЦЬ? Ви собі уявлеєте таке? Я - ні.

Друге. Дійсно, а чому євреї ЖОДНОГО разу не вимагали проведення криміналістичних експертиз, розкриття поховань і опознання? На відміну від тих же поляків які багато років вимагають такого на рівні Президентів в Катині, Биківні, Харкові? І ще, чому ми стільки років шануємо невідомо що в Бабиному Яру і не вшанвуємо біля ВСТАНОВЛЕНИХ ПОХОВАНЬ Биківні сотні тисяч наших громадян закатованих ЧК/НКВС? Я вже уявляю ту істеричну клоунаду що почнеться наприкінці вересня в Бабиному Яру...

Знов з нас будуть робити дурнів, а ми будемо підігравати...