хочу сюда!
 

Катерина

36 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 31-40 лет

Заметки с меткой «мои стихи»

Я намалюю вечір на стеклі

Я намалюю вечір на стеклі, Зірву із неба сонця жовту латку, Допоки світ не схований в імлі, Туман налляю з білого горнятка. Мене чекають зорі. Навзаєм. Давно не був в космічнім океані І не дражнив натхнення солов’єм У білому бузковому дурмані.08.04.2016

Мой закон

Мой закон – то не радости дня И не пара иссушенных фраз, Мой закон – он внутри, для меня, Он не писан для правильных вас. Мой закон не простит, он не Бог, Он не может быть добрым таким, Мой закон – это мой поводок, Да с ошейником твёрдым, тугим. Крикнет он – и я падаю ниц, И теряется крик в вышине, Мой закон не имеет границ, Ведь вселенная бьётся во мне. Без него я инертен и слаб, Он владеет моей тишиной, Мой закон. Я его тленный раб...

Читать дальше...

Последний день… Обычная рутина

Последний день… Обычная рутина, Хоть кажется событием порой, Он дверью, словно сталью гильотины, Отрежет всё, что было за спиной, Что связывало, заставляло драться, Ползти на свет из непрозрачной мглы. Последний день… Мне б до тебя добраться И сбросить наземь тела кандалы.08.04.2016

Я Вас лишив у прожитих роках

Я Вас лишив у прожитих роках, Коли чекав на долі добру милість, Носило небо серце на руках І зорями до снів моїх хилилось. І грались пісні. Тисячі пісень. Про це мовчали тисячі книгарень, Про це ліричний шепотів Дассен Із вікон тисяч затишних кав’ярень. Про це писали у своїх віршах Забуті та звеличені поети, І квіти у нев’янучих садах Навіювали радісні сюжети. Тепер Ви стали сіллю на щоках І відстаней поставили сторожу, Я Вас лишив у...

Читать дальше...

Вік смокче днів одвічна монотонність

Вік смокче днів одвічна монотонність, Жадає жертв із поглядів, чуттів, Де ж взяти стільки слів, аби бездонність Залляти до самісіньких країв? І як зібрати літери в намисто, Якщо вони, нестримані, течуть? Як віднайти хоча б краплину змісту Й змастити нею свій життєвий путь?07.04.2016

Небом – в окно

Небом – в окно, Ветром – в окно, И всё равно Что всё равно. Скажешь – уйду, Скажешь – сгорю, Но тишины Не подарю. Хочешь – не верь, Это – не ложь, Скажешь: «Молчи!» Значит, убьёшь. Значит сожжёшь Всё, чем я есть, Ради чего Я ещё здесь. 07.04.2016

Идёте?

Идёте? Идите, Но знайте – Платочком вслед, Слезою вслед Не вывернусь. И камни в меня Не бросайте, Мне их складывать Некуда, Я без них, острых Обойдусь.06.04.2016

Я нікому нічого не винен

Розірвався ланцюг пуповини, Що губилась у нетрях стосунків, Я нікому нічого не винен, Закривайте подяки рахунки. Не чекайте, що буде відплата Доки я не зітлію на порох, Бо одвічні борги – гірше ката, Бо одвічні борги – перший ворог. Не шукайте моєї провини, Що мій запал для вас перевівся, Я нікому нічого не винен, Я давно з усіма розплатився.06.04.2016

Ми у небі вічнім

Ми у небі вічнім Роїлися, Душі, легше світла Летючого, Та одного разу Спустилися, В пошуках свого Неминучого. Та земля, то зовсім Не килими, Нас на неї боляче Кинуло, І ціна тепер нам Один п’ятак, І назад, на небо, Немає як. Ніби ми були Не ворожими, Ніби ми були Чисті в задумах, Та тепер гріхи Тільки множимо На своїх життєвих Екзаменах.05.04.2016

Менуэт

Нас ночь, как обычно, не слышит, Как-будто на свете и нет, А молча танцует на крышах Космический свой менуэт. В чернильно-прозрачной вуали, Усыпана звёзд конфетти, Чуть шаркает кожей сандалий И держит ладонь на груди. С дыханием хвои целебным Её продолжается путь, А музыка – это волшебно, Вот взять бы и в ней утонуть. Вот взять и не видеть рассвета, Он так не умеет, как ночь, И к чарам живым менуэта Он с детства не слишком охоч.05.04...

Читать дальше...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
638
предыдущая
следующая