хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «віталій кличко»

Записи анархіста 21 ст. від 09.08.19 р. Віталій Кличко – так!

09 серпня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 09.08.19 р. 

Віталій Кличко – так!



З   НАРОДУ   ДО   НАРОДУ  ч.3


А тепер, як за давньою вічевою традицією, я починаю об'являти-вигукувати імена тих, кого я вважаю гідними певних посад в нашій Державі Україна. Перше ім'я: Віталій Кличко на посаду Президента України!
Знаю наперед, скільки про кожну людину можна зробити закидів проти і ми спільно обов'язково їх обговоримо в подальшому, бо так має бути – на те воно і віче. Просто спочатку давайте визначимось чітко в темі: якого президента України ми хочемо мати? Пропоную варіанти, що це має бути:
а) духовний месія, руки якого нічого не брали, але якого сила моральної волі сотворила чудо державного ощасливлення всіх і вся;
б) суворий вождь нації, який «вогнем і мечем» створить могутню державу світового обширу від Сяну до Дону;
в) могутній господарник, який твердою рукою наведе лад в державі, зробить її багатою і процвітаючою, як сусідня Білорусь;
д) витончений інтелектуал, який в образі мудрого наставника, створить в державі суспільну гармонію, де багаті будуть помагати бідним, а бідні – багатим;
е) просто нормальний порядний чоловік, такий, як і всі ми: щось є добре, а щось – не дуже.
Перелік можна продовжувати, однак головні типажі правителів подано, тому зупинюсь, оскільки краще звернути увагу на наступне: у багатьох людей чомусь складається враження, що вони повинні обрати обов'язково якогось напівбога – це щонайменше, бо тільки такому «напівбогу» вони згідні упокоритись і служити... Тим самим люди обумовлюють ефект так званої «зіркової хвороби» (не буду вказувати пальцем, але то Ю... і загрожено – Я...), що має як діагноз повне параноїдальне зазнайство і найтупіше самодурство. І правильно: обраний на посаду каже самому-собі: – Вони обирали напівбога і обрали мене, отже я – другий після Бога! Та й то за умови, що Бог існує...
Особисто я пропоную обирати на посади виключно людей і виключно за принципом, що це навіть не отой підступний «слуга народу», а звичайний найманий робітник-службовець. І звичайна людина! Я більш ніж переконаний, що якщо ми всі будемо ставитись до посадовців будь-якого рангу просто як до людей, що роблять певну роботу, як і всі ми разом – то і ці посадовці будуть нормальними людьми, а не зухвалими жлобами. Звичайна європейська норма «перший серед рівних», до якої нам ще доводиться привчатись у всій її повноті.
Зважаючи на титули і перемоги Віталія Кличка, можна було сподіватись, що він давно «підхопить зірочку» і почне вчиняти «гастролі» в стилі Тайсона чи ще чимало кого з боксерів найвищого злету, які не витримали випробування славою. Можливо хтось і бачить у Віталію Кличко зазнайку і епатованого чоловіка, а я – ні. Для мене Віталій Кличко – це приємна, проста, розумна людина, без зарозумілості і напускної бравади, при тому, що як прийнято говорити: «Знає собі ціну» Ще про таких людей кажуть з повагою: «Він зробив сам себе» – тобто вийшов на вершину успіху виключно завдяки власним зусиллям, а не користуючись потаємними кулуарними інтригами чи протекцією впливового боса. Сам! Всього сам досяг Віталій Кличко у непростому світі елітного боксу і загалом у житті – як таку людину не поважати і не припрошати до відповідальної посади? Вже ясно, що Віталій Кличко є незалежна особистість, що він нікому не підлягає і не прислуговує: ні доморощеним олігархам, ні закордонним царькам. Як і добре зрозуміло, що випробування на «зірковість» Віталій Кличко успішно пройшов. Тільки такій людині можна довірити найвищу посаду в державі.
Не вважаю за потрібне вдаватися в тонкощі психоаналізу, бо не про то йдеться. Зупинюсь на одній важливій темі, яку, можливо, вважають найбільшою вадою Віталія Кличка задля обрання його Президентом України – це його надто слабенька так би мовити українськість. Що є – то є. Але! Виявляється, що це зовсім не вада, а навіть значна фора для обрання! Саме так! Подумайте розкуто: якщо ми хочемо досягти перемоги над Віктором Януковичем в наступних президентських виборах, то нам потрібен який кандидат? А такий, який би найбільшим чином міг сподобатись електорату Віктора Януковича і щоб він проголосував за «нового свого». Кращого кандидата за Віталія Кличка для цього не існує! Принаймні я не уявляю. А ви? Тут навіть зайве щось пояснювати – все зрозуміло простіше-простого!
Виникає тоді логічне запитання: а національно-патріотичний електорат проголосує за Віталія Кличка? Відповідь більш ніж однозначна: обов'язково проголосує! Чому? Та як чому? Який націонал-патріот не хоче мати Президента України проєвропейського настільки, що ще більшого важко уявити. Де Віталій Кличко став тим, ким він тепер є? В славній Європі! Це є людина, яка досконало знає і розуміє європейство на ментальному рівні. Вся Німеччина закохана у Віталія Кличка, а то є найбільший опонент щодо входження України в Євросоюз. Які тут можуть бути ще питання?! Більше того: Віталій Кличко знаний по цілому світу і вхож до таких світових елітарних кіл, куди багатьом президентам зась попасти! Не те, щоб Януковичу, але і самому Путіну зась! І Путіну зась? І Путіну!!! То ж світова аристократія, а не плутократія! Сумнівів не може бути: всі націонал-патріоти України одностайно проголосують за Віталія Кличка.
Водночас «вада українськості» постане важливою домінантою під час президентської каденції Віталія Кличка, тому що саме його опанування українським культурним обширом постане еталоном-взірцем для багатьох аналогічно Віталію Кличку громадян України, що не проти українського, але якось немає відповідного настрою чи імпульсу, аж ось він є! Питання досить складне і дуже важливе, тому зупинюсь на ньому детальніше.
Всі знають прислів'я: «Найкраще – ворог кращого». Особливо цей принцип стосується міжетнічних відносин. Ніхто не піддає сумніву, що Україна для свого фактичного державного об'єднання в одну унітарну єдність повинна українізуватись. Тут я мушу чітко роз'яснити одну просту річ щодо українізації: мова не йде про все населення України, як «найкращий» варіант, а виключно про державний апарат. Виключно! Інакше держава, як єдиний механізм, буде постійно давати збої, чого ніяк не може зрозуміти діючий президент: начебто робить все правильно, а виходить чорт зна що. Можливо колись Віктор Янукович і зрозуміє, що неможливо керувати армією, де одну команду розуміють по-різному. Мова – це в першу чергу засіб комунікації! Для злагодженої роботи державний апарат повинен бути одномовним! Так і тільки так! Інакше буде бардак, що і є в наявності. Ось вам наслідки горезвісного мовного закону.
За тим визначаємось: хто отримує платню з державного бюджету, той на роботі повинен користуватись тільки державною мовою, тобто – українською! На роботі! Поза роботою говори хоч турецькою, хоч санскритом – це приватна справа. Звичайного населення чи приватного бізнесу така українізація взагалі не стосується. В цих сферах все має йти на добровільних засадах, але за певної підтримки держави. Головне не викликати якогось почуття упередженості чи примусовості, бо тоді почнеться озлоблене відторгнення всього українського. І тут  саме Віталій Кличко як ніхто інший зможе відчути і проконтролювати межі, де процес нормального формування вседержавного україномовного простору почне деформуватись і може образити певні регіони чи етнічні групи, що є у нас на Україні. Чи потрібно вказувати, що саме етнічні конфлікти є чи не з головних причин руйнування багатьох держав. З іншого боку відсутність мовної єдності вседержавного характеру позбавляє країну стабільності: унітарність держави завжди буде під загрозою при існуванні мовних автономій. Впевнений, що Віталій Кличко це добре розуміє, тому зуміє правильно скерувати цей процес, користуючись європейським досвідом, і зробить все як має бути. Наголошую, що мовна єдність є константою державної єдності – інакше не буває. Всі інші питання політичного чи економічного характеру допускають момент помилки – етнічні питання помилки не допускають. Тому і тільки тому гарантом Української Державності я б волів бачити Віталія Кличка – в його поміркованість я вірю беззастережно.
На цьому я завершую своє обгрунтування потреби всенародно запросити і підтримати на виборах в Президенти України  представлену мною кандидатуру Віталія Кличка. Зрозуміло, що це є суто моє суб'єктивне розуміння, яке помножене на розуміння значної кількості інших учасників цього глобального народного Інтернет-Віча поступово набере силу об'єктивного виміру.
Зрозуміло також, що жоден з інших лідерів опозиції навіть близько не дотягуються до переможних параметрів Віталія Кличка як кандидата в Президенти України, але хіба в наші великій і прекрасній державі не існує інших величних і значимих посад? Є! І я далі опишу, подібно як це зробив вище, як і куди наше народне віче має, якщо буде на те спільна згода, припросити і Арсенія Яценюка, і Олега Тягнибока. На даному етапі важить зробити перший і найважливіший висновок, від якого піде подальша система дій і зобов'язань. Просто якщо на виборах Президента України у 2015 р. від опозиції буде висунутий кандидатом хтось інший, особливо не доведи Боже – звільнена для цього Юлія Тимошенко, то однозначно вибори знову виграє Віктор Янукович. А вся подібна моїй підготовча робота стане просто пшиком...
І навпаки: єдиний кандидат від опозиції в Президенти України Віталій Кличко виграє вибори однозначно! З таким відривом, що жодні фальсифікації не спроможні будуть того перекрити. Хто не вірить – прошу перечитати все, що викладено вище, або дочекатись самих виборів і перевірити.

Богдан Гордасевич
серпень 2013 р. (6-ть років тому написав)

(Щоденні записи анархіста 21 ст. по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)

Київ велика скотобаза, а кияни безсловесна худоба?


Ну, як тут не згадати слова одного українського політика - усі ми "скотиняки"?

Що б Ви сказали, якби Вас почали доглядати, як худобу ?


Що б Ви сказали, якби Вас почали доглядати, як худобу ? Ну, звісно не вдома, а, наприклад, у київських медичних закладах. Вас обурить навіть думка про це? А між тим КМДА планує зробити з усіх медичних закладів Києва великі ферми. Думаєте, що це маячня і нісенітниця?  Зовсім ні.

А все почалося з гарної ідеї децентралізації. У нас в Україні завжди так - ідея гарна, а коли починаємо щось гарне втілювати у життя, то отримуємо, те що отримуємо. І з цим потім живемо і нестерпно мучимось. Ось тепер мучимось з децентралізацією. Тому що, принципи децентралізації бюджетів, задекларовані нашими політиками трансформуються в особливу форму використання державних коштів через систему рамочних договорів. Особливо це стосується сфери охорони здоров’я, де гравцем з «крапленими картами»  виступає місцева адміністрація, а споживачем – всі без винятку лікувальні установи.

Ця зухвала технологія контролю та дерибану бюджетів дісталась Україні в спадщину від Партії Регіонів. Вона декілька останніх років успішно функціонує у КМДА і продовжує функціонувати далі. В КМДА вона навіть отримала найвищу ступінь безконтрольності, коли споживач не має можливості вибору і повинен лише використовувати те, що йому пропонують «спеціалісти» державних закупівель Київської адміністрації.

Зокрема, запропоновані медичним закладам Києва препарати чітко визначають обраного постачальника або виробника.

Ось тільки один приклад, як це відбувається.

В офіційному переліку лікувальних засобів прописані конкретні торгові назви препаратів, хоча ті ж самі вітчизняні аналоги вдвічі, чи втричі дешевші.  Як це можна пояснити?

Особливо показово виглядає перелік засобів для забезпечення санепідеміологічного режиму.   

Департамент охорони здоров’я КМДА направляє УСІМ керівникам лікувальних закладів міста Києва офіційний перелік, де конкретно вказані назви продуктів, що в даному випадку  представляє ТОВ «ВІК А» або іі виробнича дочка ТОВ «Мадар».

Будь яка альтернатива неможлива. Хоча запропоновані засоби  на 30-40% дорожчі в порівнянні з аналогічними препаратами на ринку України.

20150611_093507.jpg

І що показово, в переліку Департаменту охорони здоров’я КМДА є продукти, які імпортуються із Ізраїля. Ну і що, скажете Ви, це ж добре, ізраїльські ліки відомі своєю якістю. Так, але в Ізраїлі ці препарати використовуються виключно у ветеринарії!!! Найчастіше на свинофермах. І навіть більше. Умовою використання цих препаратів є відсутність тварин на місці проведення дезинфікаційних заходів. Це стосується класичних препаратів вже згаданої компанії «ВІК А» - «Септодор Форте» та «Септамін».

20150611_093543.jpg

Що ж говорити про інші продукти в переліку Департаменту охорони здоров’я КМДА, якщо найпростіші  засоби санітарної гігієни такі «специфічні».

Чи у Департаменті охорони здоров’я КМДА думають, що ми не знаємо,як перекладається « Not for human consumption . For veterinary use only »?

 20150611_093450.jpg

Напевно це якийсь медичний діагноз, якщо ми говоримо про сферу охорони здоров’я. Але чомусь  Департамент охорони здоров’я КМДА вважає, що Київ велика скотобаза, а мешканці Києва  безсловесна худоба!

Цікаво, що думає про це наш мер Віталій Кличко? Коли в нього, за його спиною роблять з киян тварин!

Віталій Кличко: День Соборности – это вера в себя



История повторяется. Сегодня, как и в начале ХХ века, украинцы вынуждены искать свое место в мире, переосмысливать ценности. Почти сто лет назад люди точно так же жили по разные стороны Днепра, чтили разные традиции, поддерживали разные идеи. Но, не смотря на свои различия, они вышли на Софийскую площадь в Киеве и сказали: мы – единый народ.

Единство – огромная ценность. И сегодня она приобретает новый смысл для нашего общества. Скажу больше, единство – это главное условие для развития Украины. В то время, когда политики разделяют страну, сталкивают друг с другом Восток и Запад, только наше единство даст Украине шанс на будущее. Без него перспективы Украины очень туманны.

Понятно, что нынешним политикам выгодна раздробленность. Их принцип – "разделяй и властвуй". Вот они и разделяют Украину. Ведь гораздо проще управлять народом, который ищет различия в соседе, считает, что в другом конце страны живут враги. Поэтому и создаются всякие мифы про Донбасс, Западную Украину, Крым... Но такая политика ведет лишь к разрушению государства. И люди, которые стоят у руля страны, делают все, чтобы вбить клин между нами.

Да, разделение Украины есть. Но она разделена не по географическому или культурному принципу. У нас огромная пропасть между большинством граждан, которые влачат существование и кучкой людей, рассматривающих Украину, как инструмент для получения собственной выгоды. Для них Украина – это, как сказала Оксана Забужко, не страна, а территория, где можно сделать карьеру и увеличить свой счет в банке.

Эти люди не заинтересованы в реальном объединении общества. Да, они могут говорить высокие слова о единстве, но что они сделали для того, чтобы это единство было в реальности? Все, на что они способны, это – рассказы о том, что они "любят Украину" больше, чем их оппоненты. Любовь, правда, получается какая-то странная – садистская и извращенная...

Им не нужна ни соборная, ни сильная Украина. Но это нужно нам с вами. Конечно, многое зависит от экономики, но по-настоящему успешной Украина станет тогда, когда все ее граждане – от Луганска до Чопа, от Чернигова до Севастополя – поймут, что мы – одна страна. Разная, многоликая, но единая. В таком разнообразии наша сила и преимущество.

И сегодня нам нужно показать свою солидарность. Если вы согласны со мной, начните с малого – просто повесьте в этот день у себя на балконе или на окне наш украинский двухцветный флаг. Скажите этим, что вы верите в Украину, верите в себя.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/klitchko/4d3abb3e9dba2/