Чи знаєш ти, як сильно в душу б'є безжальний дощ?
Так ніби він завжди чекав лише мене.
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.
Така як Ти
буває раз на все життя
і то із неба.
Така як Ти -
один лиш раз на все життя
не вистачає каяття,
коли без тебе я...
Забути все, здається, я б ніколи не зумів.
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі,
І погляд твій - він вартий більше ніж мільйони слів
Вічно далеких, як і твій улюблений Далі.