Петиція про перенесення храму Десятинного монастиря
- 21.12.15, 12:00
СТАРОКИЇВСЬКА ГОРА ПРОСИТЬ ПІДПИСАТИ ПЕТИЦІЮ ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ ХРАМУ ДЕС. ЧОЛ. МОНАСТИРЯ
Публікація: 14.12.2015 13:40
Автор петиції: Кошарний Олександр Миколайович
Залишилось: 83 дні
Петиція: Перенести в інше місце Храм Десятинного чоловічого монастиря УПЦ МП, за адресою вул. Володимирська, 2. Цей храм був побудований на заповідній території Національного музею історії України всупереч закону. Не відповідає архітектурним, історичним, культурним вимогам України. Був побудований незаконно Московським патріархатом при мері Л.Черновецькому.
На території заповідника, стоїть літописне капище (Капище Хвойки)
Більшість вчених погоджується, що це найдавніше капище, відоме на території Києва. Час його виникнення — межа V-VI ст., воно вже існувало за часів Олега, Ігоря, Святослава. Надзвичайно цікавим є місцезнаходження капища: у самому серці найдавнішої частини Києва, що умовно називається “Городом Кия”. У центрі цієї невеликої цитаделі і стояли два жертовники — кам’яний з чотирма виступами та простіший глиняний.
"Руський літопис" не згадує це капище. Але існує цікаве іноземне джерело — відоме вірменське сказання Зеноба Глака, що переповідає руську легенду про створення у країні палуні — полян міста на честь старшого з братів Куара — Кия. Згадано там і двох ідолів: “Куар (Кий) збудував місто Куари (Київ)... І через деякий час, порадившись, Куар і Мелтей і Хореан піднялися на гору Каркея (Старокиївська гора) і знайшли там чудове місце... там був простір для полювання і прохолода, а також безліч трав і дерев”. (Порівняймо з літописом: “... и бяше около града лес и бор велик и бяху ловяще зверь”). І збудували вони там поселення й поставили двох ідолів: одного на ймення Гісаней, другого — Деметр”.
Нагадаю про події, що сталися 20 серпня 2007 – у неділю в Києві біля невеликого храму УПЦ Московського патріархату, що стоїть поруч із підвалинами Десятинної церкви, між ченцями і рідновірами сталася бійка. Так як каплиця і капище стоять надто близько один до одного, і биття церковних дзвонів заглушало богослужіння язичників, на грунті цього виник конфлікт. Хоч перед язичницьким служінням, представники монастиря були попереджені про святкове зібрання, вони на зло почали заглушати промови громади рідновірів. В наслідок один представник громади язичників отримав вогнепальне поранення, а один прихожанин православної церкви зазнав черепно-мозкової травми.
Галина Лозко: «Історично належний язичникам жертовник біля Історичного музею – це єдине місце, де ми здійснюємо свої богослужіння. Дозвіл на це дано Головним управлінням з питань внутрішньої політики (Київської міськдержадміністрації). Наші люди підійшли до свого капища. Вони взагалі стояли осторонь. Церква має свою загородку, ніхто туди не підходив. Раптом вискочив загін у камуфляжі, озброєний дубинками. Один був з пістолетом, і почав стріляти в обрану ним людину. Прихожани цієї церкви казали: «Вы, хохлы, нечего вам здесь распоряжаться. Здесь всегда была Россия и будет».
Закликаю всі рідновірські конфесії, громади і всіх позаобщинних язичників, нас майже 17 тисяч читачів, якщо хоча б кожен третій підпише даний електр. документ, зможемо досягти величезної доброї справи, на користь народу і захисту САКРАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ!
Петиція про перенесення в інше місце Храму Десятинного чоловічого монастиря УПЦ МП, з території Національного музею історії України:
ПІДПИСАТИ: petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=1459&icf=1
© Духовно-просвітницький, язичницький вісник «Автентична Україна»
Публікація: 14.12.2015 13:40
Автор петиції: Кошарний Олександр Миколайович
Залишилось: 83 дні
Петиція: Перенести в інше місце Храм Десятинного чоловічого монастиря УПЦ МП, за адресою вул. Володимирська, 2. Цей храм був побудований на заповідній території Національного музею історії України всупереч закону. Не відповідає архітектурним, історичним, культурним вимогам України. Був побудований незаконно Московським патріархатом при мері Л.Черновецькому.
На території заповідника, стоїть літописне капище (Капище Хвойки)
Більшість вчених погоджується, що це найдавніше капище, відоме на території Києва. Час його виникнення — межа V-VI ст., воно вже існувало за часів Олега, Ігоря, Святослава. Надзвичайно цікавим є місцезнаходження капища: у самому серці найдавнішої частини Києва, що умовно називається “Городом Кия”. У центрі цієї невеликої цитаделі і стояли два жертовники — кам’яний з чотирма виступами та простіший глиняний.
"Руський літопис" не згадує це капище. Але існує цікаве іноземне джерело — відоме вірменське сказання Зеноба Глака, що переповідає руську легенду про створення у країні палуні — полян міста на честь старшого з братів Куара — Кия. Згадано там і двох ідолів: “Куар (Кий) збудував місто Куари (Київ)... І через деякий час, порадившись, Куар і Мелтей і Хореан піднялися на гору Каркея (Старокиївська гора) і знайшли там чудове місце... там був простір для полювання і прохолода, а також безліч трав і дерев”. (Порівняймо з літописом: “... и бяше около града лес и бор велик и бяху ловяще зверь”). І збудували вони там поселення й поставили двох ідолів: одного на ймення Гісаней, другого — Деметр”.
Нагадаю про події, що сталися 20 серпня 2007 – у неділю в Києві біля невеликого храму УПЦ Московського патріархату, що стоїть поруч із підвалинами Десятинної церкви, між ченцями і рідновірами сталася бійка. Так як каплиця і капище стоять надто близько один до одного, і биття церковних дзвонів заглушало богослужіння язичників, на грунті цього виник конфлікт. Хоч перед язичницьким служінням, представники монастиря були попереджені про святкове зібрання, вони на зло почали заглушати промови громади рідновірів. В наслідок один представник громади язичників отримав вогнепальне поранення, а один прихожанин православної церкви зазнав черепно-мозкової травми.
Галина Лозко: «Історично належний язичникам жертовник біля Історичного музею – це єдине місце, де ми здійснюємо свої богослужіння. Дозвіл на це дано Головним управлінням з питань внутрішньої політики (Київської міськдержадміністрації). Наші люди підійшли до свого капища. Вони взагалі стояли осторонь. Церква має свою загородку, ніхто туди не підходив. Раптом вискочив загін у камуфляжі, озброєний дубинками. Один був з пістолетом, і почав стріляти в обрану ним людину. Прихожани цієї церкви казали: «Вы, хохлы, нечего вам здесь распоряжаться. Здесь всегда была Россия и будет».
Закликаю всі рідновірські конфесії, громади і всіх позаобщинних язичників, нас майже 17 тисяч читачів, якщо хоча б кожен третій підпише даний електр. документ, зможемо досягти величезної доброї справи, на користь народу і захисту САКРАЛЬНОЇ СПАДЩИНИ!
Петиція про перенесення в інше місце Храму Десятинного чоловічого монастиря УПЦ МП, з території Національного музею історії України:
ПІДПИСАТИ: petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=1459&icf=1
© Духовно-просвітницький, язичницький вісник «Автентична Україна»
3
