хочу сюди!
 

Марина

47 років, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «пейзажна лірика»

Розлилось на вулиці тепло

[Приєднана картинка]В вікно відкрите пташка сповістила, Що розлилось на вулиці тепло.На вулиці хрущі з'юрмились, Гули сиренами і билися об скло.[ Читати далі ]

В ритмі вальсу осіннього, в ирій…

[Приєднана картинка] "Раз - два – три!" – Парубки-чорнобривці до айстр Нахиляються: "Будьте ласкаві, Панни Пишні, осінній цей вальс Бурштиново-терпкий, затанцюймо! Закружляймо у вихорі нот "Раз – два – три!" Під каштанове "Боммм!" басовите, В золотавих арпеджіо сонячних арф, В схлипах струнних дощів екстатичних… "Раз – два – три!" Як багато багать - На...

Читати далі...

Бродяга-вітер

Серед пишнот і блиску Ренесансу, Шляхетності осіннього вбрання, Як виклик - танцівник брейк-дансу, Бродяга вітер хуліганить навмання.Лиш порух - і зникають злитки кленів, Злітають згарди літніх горобин.І осідають у його кишеняхПрості намиста, зірвані з калин.А через хвилю полетять пожитки(Хандра вселенська чи осінній сплин?).З кишень посипляться скарби і злиткиНа прядиво доріг, вузьких стежин.І заіскриться світ лимонно-жовтим, Багряним і бурштиново-черленим.Який же пречудовий місяць...

Читати далі...

Осінь роздає автографи

На площі, у самОму центрі міста, Малює осінь золотом картини.Перехопило дух від того хисту:Не звикла-бо творить наполовину.Серед стандартів фарб і супокою-Осінній вернісаж як спалах дива.І мліють люди від краси такої:Художниця у згардах так красива!Працює панна майже до знемоги, ВизнАння осені натхнення додає.Летять червінці панночці під ноги, Вона ж автографи на пам'ять роздає.[Приєднана картинка]

Ластівки

[Приєднана картинка]У садочку принишк, зачепившись крильми, Вітерець за гілля. Десь гуркочуть громи.Дежавю чи циклічні житття палімсести:Прослуховую звабні пташині оркестри.Гомінкі ластівки, ці хористи співучі, Ворохоблять то пам'ять, то зранену душу...Важкуваті хмарини посунули містом - Чорно-біле до купки зібралось намисто.Траекторія лету - мов розчерк пера...Залишилась на дроті пташина мала.

Вітер-казанова

[Приєднана картинка]Сині присмерки осінню землюЗоряним окутають серпанком.Винограду пишні лабрекениЗанавісять паркову альтанку.Модернові ліхтарі освітять Лабіринти хащ, пусті алеї, Личка відвертатимуть від вітруЗасоромлені стрункі космеї.Адже вітер, пустотливий вітер, Твердив, що краса їх безборонна, Говорив, що облітав півсвіту,- З ними почувається, мов вдома.І повірять квіти, що з них взяти:Молоді і зовсім ще зелені...А назавтра зникне друг крилатий, До пригод і авантюр шалений.Бо хіба...

Читати далі...

Подумала: неначе у раю...

Подумала: неначе у раю!Співали птиці, ніби в травні, Гули джмелі, такі забавні, Творили музику свою.Шовковиця пругке гілля, Немовби руки, простягала, Мені плоди пропонувала.Медами повнилась земля.А я шовковички рясніЗривала й тамувала спрагу.Краса приносила наснагу.І птиці щебетали навісні![Приєднана картинка]

До сонця пролісок молився

До сонця пролісок молився, Складав докупоньки долоні.Тремтіла крапелька росиці На вічках і пливла по скроні. Пташині ввись неслися співи, Немов хоралів суголосся.Молилась квітка ревно й щиро, Їй сонце Всесвітом здалося.[Приєднана картинка]

Літня замальовка

Наморений вечір пірнає у тишу, Стуляє повіки, в тумані пливеНад синім озерцем, що хвилі колише, Над світом, що тисячі років живе.І я розчиняюсь у літечку-літі, Де світ не порушують звуки живі, Лиш птаха мала підпадьомкне у житіТа жабка промовисто кумкне в траві.[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Ти не плач, берізко...

Відбула сніги ти і міцні морози, І січневу хугу, люту заметіль.А весна вернулась - покотились сльозиНа купоннолисту трав'яну постіль...Ти не плач, берізко, не тужи, рідненька, Ждати вже недовго - згинуть холоди.Подарує серги квітень-місяченькоІ покриє листям - це надасть снаги.Зацвітуть кульбабки - зарояться бджоли, І запахне медом сад, ліси й луги.Ну чому ж ти плачеш, сестро білокора?Витри свої очі - гарно ж навкруги! [Приєднана картинка]