Надворі похмуро і темно. Щоб працювати, необхідно вимикати світло. Нічого не пофоткаєш, б мокро, будно і похмуро. Хочеться тільки спати.

Попросили не розголошувати, тому без подробиць. В принципі, нічого нового. Але мені вже й старий підробіток набрид. Відчуваю, що запрацювався. Цього року взагалі не було "відпустки". Часто працював з одним вихідним на тиждень або без вихідних. З одного боку, розширення роботодавців — це плюс. Однак чи буде той "плюс" фінансовим? Це питання.

Початок листопада не радує. Від відсутності подорожей і вилазок не спиться. Новий знайомий вкотре морочить голову (треба було його забанити - шкода, не додумався), а лазити одному стрьомно. Робота така... складна. Виходить зробити дуже мало. І це ще більше відбиває бажання працювати. А цієї ночі майже не спав. Вночі так прикрутило дихалку. Став шукати ліки — старі скінчились, а нові невідомо де. Вже думав, що старі ліки — це і є остання упаковка. Але знайшов. Тільки несу в свою кімнату —...

Читати далі...

Нещодавно писав про нашого нового кота. Так ось, все-таки наважилися звернутись до ветклініки. Дізнався, що без огляду кота встановити діагноз і призначити лікування неможливо (а хто б сумнівався, крім батьків? Хоча, можна зрозуміти — треба було дізнатися про можливі витрати). Потім дзвонив. Аж два рази) Перший, щоб дізнатись графік. А другий, щоб викликати лікаря. Тому що довезти кота до клініки — дуже складна справа. Батько не придумав нічого кращого, ніж віднести на руках. Кіт шипів, нявчав, ...

Читати далі...

Вуличний кіт ночував надворі (ну або не ночував). Інколи просився погуляти після обіду. Іноді затримувався до пізнього вечора. І ось, декілька днів тому прийшов кульгавим і подряпаним. Мабуть, десь бився. Тепер вже другу ніч ночує вдома. Майже третю добу не виходить на вулицю. Як бачив у Києві кота, що стрибає на трьох лапах - так і наш так само.Не знаємо, що робити. До ветеринарки нема в чому нести. Сумку для котів він порве. В кошик, який залишився від Рижика, він не влізе. На руках нести...

Читати далі...

Давно не ходимо у гості. Але цього разу з'їздили до маминої знайомої в село. Вона до нас на Дні народження приїжджала — і не раз. А ми до неї востанне приїздили аж 17-18 років тому. Уявіть, як це давно було. Однак і обійстя, і хату, і двір — все запам'яталось. Картина — як у фільмах про село. Хоча те село ближче до Києва, ніж моє місто))) А краєвиди звідти які!Пару годин погостювали. Завезли гостинців. Ну і нас пригостили. Заодно "вигуляв" батька і маму (вони вже рідко виїжджають далі ...

Читати далі...

Як же ж класно, коли знаєш, хто співає! При прослуховуванні радіо на смартфоні іноді вказують що звучить у ефірі. Не треба шукати по інтернету і запитувати у "Відповідях" (все одно там ніхто нічого толкового не напише).[Приєднана картинка]

Ні, це не реклама інтернет-магазину. Це спостереження дивного явища: коли вставляю штепсель зарядки під корпусом розетки іскрить (то синьо-зеленим, то помаранчевим). Причому під'єдную непідключену зарядку. Іскрити не повинно, бо немає замикання на споживача: акумулятор чи телефон не під'єднано. Причому Чому ж тоді іскрить? Мама каже, що то я наелектризований, від того що довго проводжу час біля комп'ютера.Батько вставляв — іскор немає. В чому річ?!Часто таке явище буває, коли вилки штепселів...

Читати далі...

Писав про те, як позичив гроші. Так що товариша реабілітовано. А взагалі, здивований. Бо зазвичай, якщо не повернули борг швидко — значить і не повернуть. Особливо, якщо кажуть, що то забув, то поряд не було терміналу. А тут, аж через пів року. Причому не нагадував.

Сьогодні коротко. Гарна погода. І це радує. Дівчата красуються. Сонячно. Тепло.Правда, фотік ніяк не почнуть ремонтувати. Окуляри, які хочу, не підходять. А які підходять — не подобаються.Працювати лінь. Країна із новою владою летить у дупу. А в решті: "Всё хорошо, прекрасная Маркиза. Всё хорошо, всё хорошо".