7381АК

   Життєві ситуації - це не фільм. І рішення у більшості випадків приймаються людиною не залежно від сторонніх факторів. 

  На минулих вихідних я був на весіллі, дотого ж не просто гостем, а дружбою(свідком), як в якому регіоні називають. Здавалось би вихідні пройшли вдало,  музика, дівчата, хороша забава, тим паче, що у зв'язку з обов'язками дружби в мене була дружка,яку доводилось  часто цілувати, оскільки гостям чомусь  було дуже гірко)))) наче б то їм молодої пари не хватало, щоб підсолодити. Одним словом забава удалась,але мова не про це.
  Справа в тому, що я ще років 3-4 тому відмовився від вживання горілки, а рік тому вирішив принаймні на рік відмовитись від вживання будь якого алкоголю. І мова зараз не про причини а про реакцію. Для ні кого не секрет, що не п'ющий на будь якій забаві часто стає  об'єктом уваги, а для декого стає просто метою всієї забави щоб ця людина випила, а в ідеалі напилась. Перші реакції на заяву "Я не п'ю." чую: "ти що бабтист/свідок Єгови?", "хворий?". Не вже християнин не можу бути не п'ющим, і боліти - наче нічого не болить, навпаки ті хто пили то їм наступного дня, а декому і в той же день, було погано. А за столом "ти що не мужик?", "не поважаєш пацанів?"...але ця перевірка "на слабо" на мене абсолютно не подіяла. Але років 6-7 тому діяла))) В більшості всі люди з віком перестають вестись на такі речі, стають більш відповідальні і не йдуть на повідку компанії і не роблять всяких безглуздих вчинків які виходять за рамки: моралі, культури чи просто здорового глузду. Люди погоджуються на такі вчинки з двох причин: через занижену самооцінку і не вміння настояти на своєму, а бо через брак відповідальності. В більшості випадків - люди після скоєння якогось безрозсудного вчинку, потім соромляться цього  і шкодують про скоєне. Бо на справді, піддавшись "на слабо" ми не покращуємо самооцінку, не переборюємо якісь свої страхи і не виростаємо в очах компанії. Бо так насправді ми просто пішли на повідку іншої особи, зробили те що хотіла інша особа а не ми. Ми як дули в дудку так і дуємо а диригент і далі махає перед нами своєю паличкою:) Більше того часто така слабка особа стає просто таким  собі об'єктом розваг в компанії, навіть якщо вона і формальний лідер, і часто сам вигадує всякі "слабо", для компанії це просто об'єкт розваги, а компанія(глядачі) є тим диригентом.
   Є ще один аспект цієї ситуації. Якщо ми вже трохи свідомі, є розуміння того, що насправді потрібно мати достатньо впевненості в собі, щоб не піти на повідку, не піддатись на "ти шо не пацан?" і при цьому не відчувати себе не зручно і не оправдовуватись. Тоді починаємо розуміти своє місце в компанії і справжнє відношення до себе друзів. Справжній друг не буде виставляти тебе на пробу і не спонукатиме до якихось безглуздих чи обезбашених вчинків. Для нього твоя думка важлива навіть якщо він з нею не погоджується.

Нещодавно відкрив для себе новий цікавий напій - Ель яблучний. Відбулося це цілком випадково, але і закономірно у одному з магазинчиків "Живого пива". 
Цей напій має певні особливості: він добре освіжає, має цікавий смак схожий на бражку, приємну кислинку та натуральний яблучний післясмак... Не путайте його зі смаком яблука від "Сандори" чи "Садочка"... Напій дуже добре "розв"язує язика", і за пляшкою можна сидіти до пізньої ночі та розмовляти з приємною людиною. Але має він і свою "хитринку" - він практично зовсім втрачає свої смакові і інші чудові якості коли намагаєшся куштувати  його вдома з чашок чи келихів, та повною мірою розкривається ввечері на лавці, коли п"єш його прямо з пляшки...

П.С. це мої внутрішні враження і переконання. Можете перевірити, погодитися чи дискутувати з цього приводу.
П.П.С. Бажаю всім гарного настрою та приємну компанію на вихідні!