Поетам-формаліс там
- 10.11.12, 18:48
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Загорнувшись у пледи амбіцій,
Виринають з пітьми поети -
Палачі віршовИх інквізицій.
В дикім шалі рахують метри,
У бажанні хвастнути умінням.
Не у милях - у кілометрах
Відміряють віршів безгоміння.
Наче й форма, і зміст у вірша,
І натягнуті рими, як нитки.
Тільки зникла із творів душа,
А у них не виспівують скрипки...
Загорнути б той опус плащем,
Пригорнути б до серця близенько -
І пролитись сльозами-дощем,
Щоб полити квіт-віршик рясненько!
Щоб побачивши квітку-вірша,
Від краси неземної зомліла,
І тужила б, й співала душа,
І, розбуджена, щиро б раділа!