Після поїздки на дачу привожу з собою нежить та запалення горла. Це або дача не відпускає. Або акліматизація. Цікаво, що це відбувається в день від'їзду.  От напередодні вранці було дуже холодно. Може в цьому річ? А може протяги в машині.

Думав, як назвати цей знімок: "Вечірнє сонце", чи "сонячний захід". Промені відблискуються від сріблястого профнастилу, чи як воно там називається, заводської будівлі. Краса!
Хоча такі краєвиди цікавіше спостерігати на природі, у подорожі. Ех... Ну, літо ще попереду.

Давно не було так поганенько. Чомусь з мамою отруїлися. І це при тому, що меню в нас було різне. Думав, що попустить і лише "дно знесе", але через декілька годин потягнуло проблюватися. Сподівався, що не доведеться довго "лякати унітаз". Однак нудота розтягнулася на всю ніч. Коротше, так і не спав. І не знаю чим міг отруїхтися? Підозра впала на зелену цибулю (домашню), магазинний твердий сир і квас.

Зараз трохи відійшов, але здається, у шлунку знову намічається буря.

Відвідав військово-історичну реконструкцію в селищі Пирогів (Київ). Дорога була довгою і складною. Але на щастя дощу не було.
А сам фестиваль був цікавим. Хоча уявляв його масштабнішим, ніж він виявився.

Ось коротеньке відео. Під ним — посилання на фотозвіти, якщо вам буде цікаво переглянути фотки.

Помітив, що блог на Дрімі підтуплює. Але не можу зрозуміти причину. При перегляді запису прокрутка зупиняться і тупить секунду — і тільки після того можна продовжити перегляд. Ось, для прикладу https://maxiwell.dreamwidth.org/134570.html .
Що цікаво, коли вставляв фотки з Яндексу, такого гальмування не було.

В мене лише такі здогадки:
1) Занадто довгий код на Флікрі — комп не встигає кешувати данні.
2) Повільний інтернет.
3) Браузер або комп.

З телефону перегляд нормальний. Але ж там фото масштабуються під розмір екрану.

Розпочав дачний сезон. Причому круто розпочав. Їздив на дачу з ночівлею. Хоча розраховував тільки на один день, але мама на умі тримала дводенну поїздку. Ну, з ночівлею — так з ночівлею. Хоча думав, що після того, як не стало Рижика, не зможу спати в дачному будинку. Значить не буду спати.

Взяли з собою кицьку — так вона по дорозі обісцялася від переляку)  По дорозі назад теж надзюрила)  На дачі в туалет так і не ходила.

До речі, про туалет. На цей раз народу зібралося багато — здається, з'їхалися усі сусіди, ще й почали обробляти пустирі. Одним словом — посцяти ніде. Сортир? Так сортир шикарний: ні сидячи, ні стоячи не потрапиш в дірку. А ще там штаб величезних павуків.

З розвагами теж негусто. Мобільний зв'язок кращий, ніж в попередні роки, однак інтернет лише 2G. Добре, що по тєліку показували фантастичний бойовик — якраз на "сон грядущий".

Трохи попрацював на городі. Хоча першого дня мати хвалила. А наступного жалілася. От як її зрозуміти?!

Спалося як не дивно, добре. Зазвичай, на новому місці важко заснути. Та за ніч з'явилась ангіна і нежить.

Ну а в цілому на дачі гарно. Особливо якщо без ночівлі.

Звучить майже як вірш: "Робота на дому не кожному до смаку". По-перше, були підозри на вірус на компі. По-друге, працювати вдома для мене в дивину. Ну, може звикну. А поки про такі аспекти фрілансу.

Звільнивши з роботи, запропонували підробіток на дому. Задачі майже ті самі, що і в офісі. "Дистанційна" робота, або фріланс — називати це можна по-різному. Так само, як по-різному оцінювати таку зайнятість.

— Вдома важче концентруватись на роботі, бо обстановка і оточення не змінюється. Та й більше спокус відволікатись — наприклад, на соцмережі або новини. Та й офіс більш дисциплінує.

— Важче робити, бо нема доступу до товару, який розписуєш. На роботі можна піти на склад і подивитись характеристики, які цікавлять. Або хоча б дізнатися, як виглядає те, що описуєш. А вдома джерело інформації — лише інтернет.

— Схожа до попередньої обставина: гірший зв'язок з фірмою. Бо через старий комп частина програм не працює.

— Менші гроші. По на роботі сплачують за "трудодні", а тут за конкретну роботу.

З плюсів:
— Не треба витрачати гроші на проїзд, штовхатися у маршрутках і пролазити в електрички.

— Сам собі плануєш робочий час і навантаження.

— Запропонували хоба б якусь роботу. Нехай і на дому.

От такі справи. А ви щро на це скажете? Працювали на дому?

Давно хотів зареєструватись напроситися на реєстрацію на Урбані.  І от тільки зараз наважився. Можете почитати - https://urban3p.ru/vivarium/7871/ . Пишуть, що можна попіарити свої пости.
Це репортаж з учорашньої вилазки.

А взагалі, коли треба або хочеться зареєструватись на якомусь сайті довго думаєш: 1) страшно; 2) чи буде толк?
Цікаво, чи набере рейтинг? Хоча можуть провести по блату.

Збирався поїхати на Софійську площу, на Головну ялинку. А в результаті...

1. Батько просрав, що на лікарняному забув поставити печатку. Довелося бігти у поліклініку.

2. Поліклініку, суки, обгородили так, що поставили паркан на тротуарі.

3. Відніс лікарняний на батькову роботу. Там сказали, що необхідне пояснення.
Чортова бюрократія. П%здець!

4. Під диктовку написав пояснення (бо батько не навчився писати).
Відніс вдруге.
Батя подзвонив на роботу і обклав їх "теплими і лагідними" словами. Так що пояснення прийняли без питань.

5. Настрій зіпсовано. Так що вирішив поскаржитися на перегороджений тротуар (пункт 2).
Запитав у відділі архітектури і благоустрою. Сказали — це до мера.

6. Накатав звернення. Роздрукував. Сходив до міськради аж на інший край міста.

7. В міськраді якраз була перерва. Тож довелося годину маятись.
Був би при собі фотоапарат - но проблем. А так, не знав чим себе зайняти.

8. В міськраді сказали, що поліклініка не їхня, а в підпорядкуванні району. Але заяву прийняли.

9. Їхати в Київ пізно. Та й погода зіпсувалась (дощ і мряка).

Єдиний плюс — поки чекав перерву, знайшов залаз на одну заброшку.

На стінах конденсується волога. Це не дивує в прохолодну і мокру погоду. Але випадково глянув — і побачив таке.
Не дивно, чому я весь час кашляю і горло болить.

І тільки ж нещодавно витриав. Знову назбиралось. І вологи стало ще більше.


Стіна навіть почорніла.


Здається, що це результати економії на опаленні. Чи може вікна такі? Раніше начебто такого і не було.