хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «родители и дети»

Що би я сказала собі десятирічній



1.    Ходи на уроки танців. Будь-де і за будь-яких умов знайди викладання. Ходи на уроки танців, роби все, що викладають, розтягуйся та формуй себе. Це можливо тільки з дитинства, потім - буде надто пізно. А ще це позбавить тебе хлопчакуватості у майбутньому.

2.   Не довіряй мамі. Ні в якому разі не слухайся. Краще, взагалі не роби нічого з того, що вона вимагає. Тримайся де завгодно, аби подалі.

3.   Здорова їжа – це білок та овочі з невеликою кількістю рослинних і тваринних жирів. Білок – це головне. Виймай білок з яєць і споживай мінімум 7 шт на день. А також за кожної можливості знімай шкіру з сала і також споживай – це колаген, він корисний для твоїх суставів.

4.    Клізма – це така гумова груша, в яку набирають воду, і вводять у задній прохід. Знайди можливість дістати грушу, і користуйся кожного разу, як тебе нагодують якоюсь гидотою до зупинки кишківника. В інакшому разі – тобі буде важко рухатись, і почнуть набрякати ноги. Люди ходять по великому кожного дня, а не раз на тиждень.

5.   Відмовлятися їсти жирну гидоту – це є добре, і не ведись на докори. Завчи здорові продукти, що описані тут в пункті 3. Небезпечні продукти для тебе – вершкове масло, хліб та мучне, жирне та смажене, молоко (бо в тебе природньо недостатня кількість ферментів, що перетравлюють молочні продукти). Прислухайся до себе, коли тобі бридке молоко, і не ведись на докори, не пий його через силу.

6.   Отримувати найвищі оцінки – не принизливо. Не вір всім дітям у школі, що створюють такий стереотип. Після школи подивишся, хто принижений непотріб, а хто куди поступив і ким по професії став.

7.   Не відмовляй тренеру з бойових мистецтв, який хотів, щоб ти навчалася. Навіть сама знайди таку секцію якомога раніше, і займайся.

8.   Не роби вибір на користь музичної школи заради мами, коли тебе змусять обирати щось одне між художньою і музичною школами, через відсутність можливості встигнути все. Думай в першу чергу про себе, і те, що любиш ти. На маму забий – вона в своєму житті розбереться.

9.   Не ведись на докори мами, що ти думаєш тільки про себе  - думати та піклуватись про себе це добре, а не погано. Повір, вона про себе піклуватиметься в першу чергу, а не про тебе.

10.         Не віддаляйся від найрозумніших хлопців, що намагаються спілкуватися з тобою. Ні, це не збочення. Вони просто відчувають розумну людину. Бо в тебе майже чоловіча логіка. (Але будь обережна про всяк випадок).

11.         Те, що з тобою спілкуються здебільшого хлопці – це не збочення, а тому, що ти мислиш майже по-чоловічому. Але не дозволяй їм нічого зайвого.

12.         Ні, - коли хлопець хапає між ніг, або за груди – це не дружній жест. Так – треба розізлитися і образитися . Так – це не варто ігнорувати і вважати, що це по-дружньому, це не по-дружньому, і від таких слід триматися подалі. Або розважатися, якщо хочеш, але ні в якому разі не дозволяй себе переконати, що то є нормою. Такі ніколи не поважатимуть тебе, і за твоєю спиною казатимуть про тебе погано, якщо будеш ігнорувати і дозволяти таку їхню поведінку.

13.         Добрих чужих дядь не буває.

14.         Коли чужий мужчина на вулиці щось хоче запитати – не ведись. Він не щось запитати хоче, а зробити тобі зле. Нормальний – запитає все у дорослої людини. І вже точно не серед парку або безлюдної вулиці. Найкраща поведінка для дівчинки в такій ситуації – проігнорувати, а якщо починає наближатися  - втекти чим скоріш. Якщо ж вирішила заговорити – тримай відстань від цього мужчини у кілька метрів, говори здалеку і відходь або тікай, навіть якщо він робить вигляд, що йому не чутно. Небезпечними можуть бути і не тільки чоловіки, а й жінки, і молоді люди теж. Не переживай – як виростеш, ще наспілкуєшся з незнайомцями.

15.         Коли від тебе силою вимагають якоїсь інформації – не вигадуй якісь фантазії тільки тому, що втомилася віднєкуватись. Краще продовжуй казати «ні» та «не знаю». Втома краще  за те, до яких наслідків можуть призвести вигадки.

16.         Не вір у те, що чорні цяточки на зубах дитини – то нормально. Змушуй себе переборювати страх і лікувати в стоматолога зрання будь-які потемніння на зубах. Молочні зуби – то не пусте. Якщо не лікувати молочні зуби – вони заражатимуть нові корінні, що поруч, і взагалі всю ротову порожнину. Тоді – все життя лікуватимешся, і вилікуєшся тільки якщо пощастить.

17.         Ніколи не зустрічайся з хлопцями тільки тому, що інші вже зустрічаються.

18.         Ніколи не бійся тих хлопців, що насправді подобаються, бо втратиш їх назавжди, і зустрічатимешся тільки з тими, хто не подобається заради того, щоб подружки не сміялися з тебе, що ти ні з ким не зустрічаєшся.

19.         Ніколи не говори хлопцю, що він тобі подобається, якщо сам не запитує про це. Найкращий вихід – робити  знаки уваги (посміхатися, дружити, кокетувати), але без зайвих слів. Поки він сам не зацікавиться. Якщо ж не зацікавиться – змирись, і знай, що зайві слова – не  вирішують нічого, а тільки гірше тобі ж.

20.         Запам’ятай – краса це абсолютно відносне поняття, і не комплексуй ні за якого приводу. Коли ти виростеш, і подивишся фотографії, то будеш сміятися над тим, кого в школі вважали супер-красотками. І зрозумієш, що люди до якогось віку (кожен по-різному) здатні бачити тільки обгортку – красивий одяг, прикраси, або фарби на волоссі – і не здатні бачити зовнішність за тим всим, а тим більше – людини. Ось чому більшість красунь у дитинстві не були примітними. Краса дитини та підлітка – це кропітка праця над його стилем і зовнішнім виглядом батьків (або тих, хто  піклується). І твоя мама не винувата, що їй не вистачає часу й коштів на ці «дрібниці».

21.         Пий чисту воду. Постійно пий воду, багато води. Не звертай уваги на дорікання «водохльоб». Ті, хто критикує чи висміює «водохльобство» – дурні.

22.         Слідкуй за своїми бажаннями, аналізуй, і роби те, до чого тягне. Нарікання «та ти робиш те, що хочеться» також тільки дурні кажуть. Можеш відповісти «так, я роблю те, що хочу я, а не те, що хочеш ти». Але слідкуй, щоб твої бажання були корисними тобі. Бажання проспати школу – тобі ж нашкодить. Краще наступного разу, коли мамі захочеться вночі з тобою гуляти – відмовся і ляж раніше спати.

23.         Завжди відмовляйся від всього, що тобі шкодить. Мама хоче всю ніч тобі розповідати про життя – не шкодуй її, відмовляйся, хай подружок шукає, їй же краще буде. Мама на тебе зпихує якусь провину, бо їй соромно від того, що то вона зробила -  не бери на себе ніяких чужих провин, бо потім тобі не довірятимуть, а не їй. Відмовляйся від всіх авантюр у які тебе втягують, навіть дуже близькі люди. Відчуваєш, що тобі це не подобається – прислухайся до себе, і не ведись.  Повір – це буде правильно, як би тебе не пресували чи не намагалися висміювати за це. Думай тільки про себе.

24.         Не слухай матір, коли вона перешкоджає тобі у спілкуванні з батьком і родичами, розповідаючи, що то дуже погані люди. В них свої відносини – в тебе мають вибудовуватись свої власні. Не відомо що між ними сталося і хто винний. Поки в тебе хороші відносини з людьми – концентруйся на саме на цьому, а не на розповідях того, чого ти не бачила на власні очі, і не знаєш правди. Якщо ж ти бачиш, що люди справді неприємні – тоді вже приймай рішення.

25.         Не слухайся ніколи і не за яких умов, коли тобі матір (чи родичі) перешкоджають у спілкуванні з іншими людьми. Слухняність тут зовсім недоречна. Тікай з дому – це правильно. Слухатися і перетворюватися на одинака – не правильно. Деякі батьки хворобливо самотні, і намагаються зробити такими самими своїх дітей, щоб ті стали для них компанією. Не ведися – це прірва, крах. Ти все правильно робиш, коли тікаєш і гуляєш у компаніях. Тільки не дорікай собі за це, і не відчувай себе паскудно через це. Ти все правильно робиш, коли не слухаєшся.

26.         Ніколи не знайом друзів з батьками, якщо сумніваєшся в їх адекватності. Це може перетворитися на неприємність для тебе. А можеш навіть втратити цих людей. Більшості з дітей незрозумілі  неадекватні відносини у сім’ї. І коли мама починає наговорювати на тебе – вони більше схильні їй повірити, аніж у те, що у вас погані відносини, і можуть припинити спілкування. Запам’ятай – сумніваєшся в адекватності батьків – зроби так, щоб вони ніколи не могли дістатися твоїх друзів, і особливо – бачитися з ними. Кажи всім, що вони надто зайняті, і не мають часу.

27.         Якщо стикаєшся з протизаконною поведінкою дорослих або дітей у школі – найгірше рішення ігнорувати. Правильно – письмове звернення до керівництва з викладенням всього у заяві. Керівництво – це класні керівники, завучі, директор.  Якщо звернення усне – вони можуть це ігнорувати. Письмове (ще собі сфотографуй копію) змусить їх щось вирішувати. Якщо і письмове ігнорують – є вищі інстанції, у навчальних закладах це Міністерство освіти. Тощо. Ти все правильно робиш, що не вдаєшся до сварок. Сварки – не вирішення. Можна спокійно все вирішувати, просто робити правильно. Присікай будь-які намагання батьків, друзів чи родичів йти бити морди.  Бо твоя мама не боксер і не мужик, і все це буде тільки смішно, і тобі ж мінус в репутації. Навіть якщо знайдеться мужик, що піде всіх переламає – все одно це тільки тобі ж піде на гірше, бо то неадекватний варіант.

28.         Ніколи не слухай чиїхось сварок в свою сторону. Відгавкуватися – погана ідея. Ігнор – правильно. Людина, що свариться - для тебе не співрозмовник. Покидай такі розмови одразу ж. І припиняй спілкування з такими. «та ти не можеш відповісти» - не повинно бути для тебе приводом продовження розмови. Такі люди намагаються витягти з тебе енергію. Не піддавайся і просто покидай.

29.          Не дозволяй мамі жити з тобою в одній кімнаті. Якщо у квартирі є вільні кімнати – просто переходь туди жити, і не дозволяй їй жити із  тобою в одній кімнаті. Вона хворобливо самотня і має навчитися сама вирішити це. Якби ти так зробила – можливо, вона би образилася, психанула і на зло всім почала би жити нормальним життям і знайомитися та товаришувати з людьми.  Або й з родичами миритися.

30.         Не дозволяй нікому бити свого домашнього улюбленця. Перешкоджай насиллю. Якщо треба – хапай улюбленця і тікай з дому з ним, комусь про це розкажи, та знайди йому інших власників. Так ти збережеш життя тваринці, що ні в чому не винна, і тоді тобі не доведеться про це згадувати і шкодувати.

31.         Не погоджуйся, коли мама приводить додому цуцика. Вона все-рівно не буде за ним нормально дбати. Попроси її не робити цього, не брати цуценя.

32.         Якщо бачиш, що хтось у сім’ї хворіє, а дорослі це заперечують – не зупиняйся, навіть коли тобі кажуть, що без згоди дорослого нічого не поробиш. Шукай тих, хто може щось зробити, не покладаючи рук! Бо ігнорування хвороб може призвести до непоправимих наслідків. В майбутньому ти можеш опинитися під тягарем догляду за інвалідом. А може бути все інакше, і замість того, щоб стати інвалідом – людина могла би жити повноцінним життям бути твоїм повноцінним родичем.

33.  Ні за яких умов не вдавайся до поринення з головою в захоплення, які виконуються наодинці (читання, малювання, готування їжі, в'язання тощо) - хибна думка, що вміння готувати забезпечить щасливе сімейне майбутнє. Навпаки. Найшвидше вискокують заміж і нарождують ті, хто відзначився як місцева шалава, дівка легкої поведінки, або безповоротня гуляка. Таке життя - всі відомі мені хазяйновиті дівчата самотні й бездітні, всі шльондри - заміжні здебільшого за хорошим мужчиною і виховують красивих діточок.
Можливо, якщо приховувати свої хазяйновиті схильності - можна уникнути самотності.
А ще помітила - ті, хто разом з хазяйновитістю, ще й релігійні традиції підтримують, чи ходять до церкви - також лишаються самотніми й бездітними. А ще ті, хто зберігав цноту для одного єдиного.
Уникай всього, що лишає тебе наодинці - тримайся всього того, що забезпечує присутність у компанії одноліток. Обирай хоббі, що з'єднують з однолітками - групові види спорту , ансамблі, тощо.
А ще - хибна думка, що  потрібно розвивати розум. Світу не потрібні надто розумні люди. Головне - щоб не відставати від оточення. Просиджування за книжками зробить тебе настільки розумною людиною, що світ просто не здатен буде тебе осягнути, і лишишся на самоті. Або ще гірше - тебе намагатимуться знищити, як дещо неконтрольоване і підозріле.


Ребенок за компьютером: творец или беглец?

Когда ребёнок получает свободный и неограниченный доступ к компьютеру, я говорю, что это ребёнок, которого родители «потеряли».

Елена Окулова,
детский психолог

Ребенок за компьютером

Такие дети превращаются в Алису из сказки Льюиса Кэрролла и ускользают от своих мам и пап в виртуальный мир — Страну Чудес и Зазеркалье одновременно.

Но вот парадокс. Эти современные вундеркинды, лопоча на профессиональном жаргоне программистов, решая в первом классе задачи, которые раньше мы осиливали только в третьем, доставляют своим родителям те же хлопоты, которые их мамы и папы полвека назад доставляли своим родителям. Они, как и прежде, трусят и капризничают, ленятся и задираются, грубят и получают двойки. И как прежде — отчаянно нуждаются в утешении и помощи взрослых. Да вот беда! Зачастую эту помощь получить не могут. Потому что понять своего ребёнка, живущего в параллельном, компьютерном, мире родителям становится все сложнее и сложнее. Как и ему нас. Выход только один: учиться говорить на одном языке заново. Вот только как?

Почему сбежал Гекльберри Финн

Часто ли дети сбегают от родителей? И по какой причине? Героев чеховского рассказа «Мальчики» поманила в далекую Америку романтика. А куда и от чего бегут современные дети? Может показаться странным, но жажда приключений со времен Чехова нисколько не уменьшилась, и до сих пор остается одной из главных причин детских побегов. Все остальные причины не столь романтичны — это детская безнадзорность, ссоры с родителями, чувство протеста семье, школе, образу жизни, стремление к свободе. Рост числа побегов связывают с такими неблагоприятными социальными сдвигами, как рост числа разводов, миграция семей в поисках лучшей жизни, заполнение детского досуга телевизором и компьютером, что заменило повседневные контакты с родителями и ослабило эмоциональную привязанность к ним. Часты побеги из-за жестокого обращения с ребенком, суровых наказаний и непосильной домашней нагрузки. Нередко подростки совершают демонстративные побеги. В этом случае беглеца можно отыскать в соседнем дворе или дома у приятеля. Ведь цель такого ухода — не жажда свободы, а стремление обратить на себя внимание, надежда быть пойманными и возвращенными домой.

Казалось бы, в основном «романтиками больших дорог» становятся дети из неблагополучных и малообеспеченных семей. А как обстоят дела в семьях обеспеченных? Где к услугам ребенка и телевизор, и компьютер, и различные игровые приставки. Логика подсказывает, что бежать таким детям не зачем и некуда. Ан нет. Я до сих пор не могу забыть своего первого пациента — беглеца в виртуальный мир.

На прием ко мне двенадцатилетнего Антона сопровождала вся семья. Возглавляла эту немногочисленную процессию энергичная мама. Вслед за мамой неторопливо вышагивал солидный, в летах, папа. И замыкала шествие моложавая бабушка, не спускавшая с внука тревожных, любящих глаз. Сам же Антон — пухлый доброжелательный мальчик, — держался чуть в стороне от своих родителей. Поводом для консультации у психолога послужило легкое заикание Антона. Помимо этого у мамы и папы накопилась масса вопросов к сыну, ответов на которые они добиться от него не могли. Почему стал учиться на тройки? Почему не хочет заняться спортом? Почему перестал ходить с папой в театр, а с мамой — кататься на роликах? И самый главный вопрос: «Почему целыми днями просиживает у компьютера»? «Неужели ему ничего больше не интересно»? — вопрошали они.

Как выяснилось, мама и папа мальчика — волевые, активные, — контролировали каждый шаг сына, полностью подавляя его волю. А за малейшее несоответствие Антона тому идеальному образу сына, который сами себе придумали, следовало «наказание». Папа стыдил ребёнка за тройку и ставил в пример маму, которая окончила не только школу с золотой медалью, но и институт с красным дипломом. Когда Антон просил вместо похода на нелюбимых лыжах сходить в кино, мама ставила в пример папу, который каждое утро делает зарядку и обливается холодной водой. Театр, выставки, кружки — все выбирали мальчику родители. Уроки с Антоном делала бабушка.

Полгода назад родители, не интересуясь желаниями сына, записали его в секцию карате. Водила двенадцатилетнего мальчика на занятия все та же бабушка — не дай Бог перейдет дорогу на красный свет! Полноватому и добродушному мальчику было и так неуютно среди подвижных и агрессивных сверстников. А после того, как в спортивной секции кто-то крикнул ему — «Эй, толстяк! А в школе бабушка за партой с тобой не сидит?» — Антон наотрез отказался идти на следующее занятие карате. На любое занятие вообще. И появилось заикание. И тройки в дневнике. Полностью подавив волю ребенка и лишив его уверенности в своих силах, мама и папа стали удивляться, почему на все их вопросы Антон стал отвечать «Не знаю», «Мне все равно», «Мне ничего не хочется».

Передо мной лежали два рисунка. На одном листе был нарисован высокий стройный рыцарь на коне, командовавший огромным войском. На другом — супермен из будущего, преодолевающий сложнейшие препятствия и хитрые ловушки, чтобы уничтожить врага. Это были любимые герои Антона из компьютерных игр. В виртуальной реальности он был не толстым безвольным мальчиком, а сильным, храбрым воином, бравшим на себя ответственность и принимающим важные решения. Каждый день бедный Антон совершал побег из дома, спасаясь от тирании родительской любви. Побег в виртуальный мир…

Понадобилась длительная работа и с самим Антоном, и главное, с его родителями, прежде чем у мальчика вновь появился интерес к реальной жизни, и почти исчезло заикание.

Антон был первым в моей практике беглецом в виртуальный мир. Но после него таких детей я видела у себя на приеме немало.

Страницы: 1 2 3

Несчастные дети

Системно-векторная психология
о родительстве

Дети могут чувствовать себя плохо только в неблагополучных семьях? Или бывает так, что у вполне нормальных родителей дети тоже ощущают себя несчастными по некоторым причинам?  Методы воспитания из прошлого для детей нового поколения не применимы? Заметка по теме: Несчастные дети



Видео: Битые дети - убитое будущее. Системно-векторная психология


[ Еще видео ]

Если ваш ребенок...


Если ваш ребенок:
– не слушается
– не поддается контролю
– спорит с вами во всем
– часто болеет и проявляет аллергические реакции

Это значит, что пора оставить старые замашки и освоить новый революционный подход, не оставляющий места для родительских ошибок. 
На бесплатных онлайн-лекциях Юрия Бурлана вы поймете, как правильно воспитывать вашего человечка, чтобы воспитание нравилось и ему и вам. Вы получите полноценные психологические знания, не о детях вообще, а о вашем ребенке в частности. Более 500 отзывов о поразительном улучшении отношений с детьми и психического здоровья самих детей.
Регистрация на бесплатные онлайн-лекции здесь  http://www.yburlan.ru/training/registration-deti

Продвинутая акушерка



Маленький сверток на руках у мамы... Чудо ты наше, чудо, что тебя ждет? И понеслась фантазия, придумывая ему увлечения, профессию, семью. Так же, как наши бабушки и дедушки примеряли к нашим родителям профессии космонавта и тракториста, так же и мы пытаемся отдать самое лучшее: думаем, как он станет директором банка, веб-дизайнером или футболистом с миллионным гонораром. 

Мы совсем упускаем из виду, что мир не статичен. Судя по темпам современного развития, вот этот самый малыш будет жить в совершенно новом мире, который ему только предстоит построить. Каким он будет, нам невдомек, но уже сегодня мы можем догадываться и постараться дать ребенку то, что будет ценно в его (а не нашей) взрослой жизни. 

Объявляя крестовый поход против компьютера, взрослые не учитывают одной "маленькой" детали - именно за экраном компьютера и в интернет-пространстве учится, узнает новое, работает развивающееся человечество. Лишить ребенка этого - все равно что отобрать важнейший инструмент для реализации и успеха в будущем. Почему они так не похожи на нас, и что с этим делать? Читайте в статье: http://www.yburlan.ru/biblioteka/konflikt-pokolenii-v-kogo-oni-takie

Передовые технологии и что-то еще – грамотное воспитание сегодня

Развивающие игры и занятия, разработанные по последним методикам – все это сегодня доступно не только специалистам, но и родителям. Правда, все эти знания разрозненны, и разобраться в них непросто. От этого страдает качество воспитания. 

К тому же, ответы специалистов на различные вопросы детского воспитания порождают еще больше вопросов, а причины такого нестандартного поведения ребенка, как гиперактивность, заторможенность, страхи, истерики, и вовсе не распознаются. 

Чего не хватает воспитателям и родителям для грамотного подхода? Статья: http://www.yburlan.ru/biblioteka/vospitateli-dou



Системно-векторная психология twitter.com/sistema_8

В их глазах я всегда была сильной, уверенной в себе

"Это больше, чем вся моя предыдущая жизнь..."

У сильных на первый взгляд людей тоже могут быть серьезные проблемы, котом они не находят решения. Особенно тяжело, когда это связано с родными людьми, и ты не можешь ничего сделать, не знаешь, как вести себя правильно. Родители и дети, отношения разных поколений с натяжением. История из жизни от Елены: http://vestnik-svp.com/2013/11/elena-ajdogdyeva/


Дети – это не мое или твое. Это наше будущее

Это мой ребенок, а это – соседский. В чем разница? Когда речь идет о будущем народа и государства, то разницы нет  все дети наши, общие. Они  наше будущее, продолжение.  Фрагмент конспекта лекции Второго Уровня по теме «Дети и родители»:  http://www.yburlan.ru/biblioteka/deti%E2%80%93eto-budushchee-naroda


В твиттере: https://twitter.com/sistema_8

У отца было свое видение относительно того, как мне нужно жить

 Отзывы о тренинге по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана www.yburlan.ru

Никита, программист:

"У моего отца было свое видение относительно того, как мне нужно жить, куда двигаться и чем заниматься. Я чувствовал, что не оправдываю его ожиданий, и только после тренинга понял, что это не так работает. Мы разные. Есть вещи, в которых наши родители не могут нам подсказать. Системно-векторная психология - это жизненно важное знание о том, кто ты есть на самом деле..."



Подписывайтесь в https://twitter.com/sistema_8

Мне было очень сложно пережить негативный опыт из детства

Отзывы о тренинге по Системно-векторной психологии Юрия Бурлана www.yburlan.ru

Екатерина, юрист:

"Мне было очень сложно пережить негативный опыт, который тянулся из детства. У моих родителей были неурядицы, постоянные ссоры, алкоголь. Я пыталась уйти от этих воспоминаний, но рано или поздно спотыкалась о свое прошлое. Видела выход только в разрыве отношений. После тренинга мое тяготение прошлым стало рассеиваться, понимание родителей и окружающих мне теперь дает такое знание, которое раньше я бы нигде не получила..."


Подписывайтесь в https://twitter.com/sistema_8