За адресою вул. Воровського, № 17 розташовувався відомий широкому загалу Центральний критий ринок (Сінний ринок). Ще за часів Київської Русі на цьому місці було торжище – якраз біля Львівських (Жидівських) воріт стародавнього Києва, споруджених одночасно з іншими укріпленнями міста Ярослава близько 1037 р.

Дивитись ще на сайті про Сінний ринок, вул. Воровського, № 17

Досить дивний в архітектурному та функціональному плані будинок, розташований на вул. Воровського № 34. Побачити будівлю не так просто, оскільки вона закрита новобудовами над дорогою і лише невелика її частина проглядається через арку.

Дивитись ще на сайті про Будівля ремісничого училища, Київ, вул. Воровського №34

На вул. Воровського, № 51 знаходиться прибутковий будинок ковбасного бізнесмена німецького походження Карла Івановича Бульона, який володів одним з найвідоміших ковбасних заводів в Києві, де почали виготовляти ковбасу промисловим способом із застосуванням парового двигуна.

Дивитись ще багато про Прибутковий будинок Карла Бульона, Київ, вул. Воровського №51

По вул. Воровського № 27 знаходиться особняк інженера шляхів сполучень, статського радника барона Рудольфа Васильовича Штейнгеля. На початку 70-х pp. 19 ст. садиба належала родині Сетгофер. 28 серпня 1872 р. Олена Львівна Сетгофер продала садибу княгині Софії Кудашевій, а в 1877 р. її викупив барон Рудольф Васильович Штейнгейль. На той час особняк був типовою для тих часів садибою-кам’яницею.

Дивитись ще багато про Особняк барона Штейнгеля, Київ, вул. Воровського №27

На вул. Воровського № 24 знаходилось Перше комерційне училище. Ініціатором будівництва закладу був підприємець Миколай Чоколов, який підняв це питання на купецькому зібранні.

Дивитись на сайті Перше комерційне училище

За інформацією Департаменту охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації, 21 січня з ушкодженнями, отриманими через ожеледицю, у лікарні Києва звернулося 579 осіб, що в чотири рази більше середніх показників у столиці. При цьому в Києві нараховується щонайменше 78 тисяч безробітних (дані Головного управління статистики у м.Києві). Виникає просте питання: де логіка у команди проффесіоналів? Припустимо, з цих 78 тисяч половина здорові молоді чоловіки. То чи не погодилися б вони, скажімо, за 100 гривень в день, взятися за розчистку столиці від ожеледі? Якщо Попов не здатен керувати міськими службами (бо ж всі бачать, що комунальники палець о палець не вдаряють), то це є рішення проблеми. Випереджаючи заперечення регіоналів, що, буцімто, немає грошей – 24 мільйона, заплановані на бесідку Януковича вистачить, щоб зробити столицю придатною для пересування.

Якщо ж Янукович, отримавши в поразку на виборах у Києві, вирішив його здати і задобрювати лише свої базові регіони, то хай так і скаже. І повертається у крісло губернатора Донецької області, а Попов – у рідний Комсомольськ. Думаю, країна буде тільки рада.

Розгром ПР на мажоритарних округах Києва і перемога одразу двох кандидатів від націоналістичної "Свободи" в столиці викликали різну реакцію представників влади. Мовчання Януковича, істерика Симоненка, звичне хамство Азарова. Хорошу міну при поганій грі зробив і лідер фракції ПР Олександр Єфремов, звинувативши у невдачі керівництво київського осередку партії. Регіонали не розуміють чи вдають нерозуміння причин поразки. Адже комунальні тарифи уКиєві нижче, ніж у багатьох інших містах, хліб дешевше. Достатньо активно розвивається інфраструктура міста: завершено будівництво багатостраждального Дарницького мосту, реконструйовано Московську площу, за два роки здано в експлуатацію 5 станцій метрополітену. Очевидно, що в питаннях управління господарським комплексом міста команда Попова значно випереджає Омельченка і, тим більше, Черновецького. Однак в Києві ПР отримала розгром. Причина проста.

Кияни ніколи не підтримували і не підтримають представника політичної сили, яка принижує геополітичну роль Стольного граду Києва, схиляє голову перед його віковічним противником – Москвою. І ніякі ешелони гречки чи заколисування мантрами про"стабільність" це не змінять. Амбіції Києва набагато більші, ніж здатні осягнути Янукович чи Азаров. Вперто продовжуючи сповідувати ідеологію холуйського малоросійства, влада вимушена штучно утримувати в Києві значно завищений,порівняно з середньоукраїнським, стандарт життя, перевантажуючи містонаселенням з інших регіонів та знекровлюючи провінцію.

Причини прості – мешканцю столиці їхати до Майдану одну годину. Жоден даішний патрульне завадить йому дістатися в центр міста. Ночувати він може у себе вдома. Щоб ця трьохмільйонна діжка не вибухнула, влада уникає кроків, що можуть її запалити. Не підвищуються тарифи – в цьому році на Київ передбачено 3,4 млрд.грн. дотацій на комуналку з 6 млрд. загалом по країні, тобто понад 60%. 1 млрд.грн. виділено з державного бюджету "на виконання функцій столиці",хоча зрозуміло, що столичний статус і так приносить місту великі гроші через розміщення штаб-квартир більшості великих компаній та центральних органів влади. Мільярди йдуть на доплати столичним пенсіонерам, медикам, вчителям, тодіяк в провінції ці люди отримують копійки.

Боляче дивитися, як загинаються малі українські міста ісела, як люди кидають свої хати і їдуть в Київ, щоб усе життя батрачити на бетонну коробку. На міст Кирпи було витрачено 10 млрд. грн. – цієї суми би вистачило, щоб перебудувати кілька невеликих областей. Будь-якому економісту відомо, що віддача від капіталовкладень найбільша там, де капіталу найменше.Невідомо це тільки геологу. Нам не потрібен ситий хутір обслуги банди Януковича посеред зруйнованої та спорожнілої країни. Нам потрібен Київ – столиця потужної країни, економічний, політичний та релігійний центр Східної Європи та всьогоправославного світу.

Допоки влада цього не зрозуміє, літатиме над Києвом, як фанера над Парижем. І керівництво київського осередку не винне. Просто не по Януковичу шапка Мономаха. 

До дня визволення Києва кияни звільнили місто од міліардерів-гречкосіїв. (Не влізло у заголовок повністю)

Риба гніє з голови.

Україна оживає з Києва.

Київ – це не лише Другий Єрусалим.

Це такоє і Другий Сталідград.

Міліардери вдавились гречкою.

Надія не вмирає!...

Стирено тут

Пишаюся своїм рідним містом!