Я люблю тебе,Боже,найпалкіше за все.
Я люблю тебе,Боже,як ніхто і ніде.
Я люблю тебе,Боже,всім бідам наперекір.
Я люблю тебе,Боже,я ж твій образ і твір.Я люблю тебе,Боже,бо не можу не любить.
Я люблю тебе,Боже,кожен день,кожну мить
Я люблю тебе,Боже,із любов’ю бажаю я жить,
хоч і від неї дуже, моє серденько болить.З любов’ю жити мушу,про неї лише говорить,
щоб свою грішну душу у її полум’ї зцілить.
Я мушу,мушу свою душу любов’ю причастить,
бо з любов’ю,шлях до Бога,навпростець лежить.Без любові,повірте,навіть мить
не варто на цім світі жить.
Ця любов – свята,я знаю,вона все зможе,
в тяжку хвилину,нам завжди допоможе.Боже,я люблю тебе,бути хочу з тобою.
Боже,я люблю тебе,завжди,всією душею.
Боже,я люблю тебе і почуття це не мене,
бо в святій любові,вся суть життя є у мене.Боже,я люблю тебе,хоча складне й мінливе моє життя.
Боже,я люблю тебе,бо немає йому вже вороття.
Боже,я люблю тебе і щоб знову не було каяття,
я люблю,люблю тебе,і любові,святе це почуття.Все,що доля нам дає,воно від тебе,Боже,йде.
Легка дорога завжди є,вона в духовні злидні нас веде.
Сильні духом туди не йдуть,бо там гріхи одні живуть,
а вони найтяжчу ношу на себе беруть
і за собою інших до святості ведуть.Боже,Ти сам страшенні муки покірно всі стерпів,
отак і нам,хрест долі,нести смиренно всім велів.
Ближніх всіх своїх,Ти безкорисно любити вчив
і власним прикладом,наочно,слова ділами підтвердив.Тому для тебе,Боже мій
і для тебе,народе мій
любов моя безмежна,
любов моя сердечна.І сила в мене є, і розум, врода,
щоб нести хрест свій до кінця.
Не страшна мені життя негода,
коли іду я, до небесного Отця.Боже, веди мене й надалі
дорогОю дорОгою любові,
а все зайве,прошу подалі
заховай, Ти від моєї долі.Боже, цій молитві, сердечній, щирій,
благаю,хоч крапельку уваги своєї приділи,
щоб на моїй життєвій ниві,серед безлічі подій,
лиш добра й любові,пахучі квіти,рясно зацвіли.Я люблю тебе, Боже, найпалкіше за все.
Я люблю тебе, Боже, люблю... От і все.АМІНЬ,
АМІНЬ,
АМІНЬ.
Вплив уславлення на людину та Природу. Цар Володимир Мономах у своїй “Науці” дає дітям настанови: “Щоб не застало вас сонце в постелі… Віддавши досвітню похвалу Богові, а потім при сході Сонця, й, побачивши Сонце, прославте Бога з радістю”. З правічних часів дійшла до нас традиція уславлення. Коли оминула біда і віруючі, і атеїсти автоматично прославляють Бога вигуком: "Слава Богу!" На рівні підсвідомості вони відчувають як знайти живильну силу. Предки передали нам і те, коли саме відбувається обмін енергією між космосом і людиною. Володимир Мономах вчить уранці тричі прославити Бога. Прошу звернути увагу на те, коли вперше треба дати хвалу Богові: "Віддавши досвітню похвалу Богові". Лікувальні зела збирають вдосвіта, деякі обрядові дії також відбуваються перед сходом Сонця, і Володимир Мономах пропонує проводити славлення у цей час. Чому? За 7 хвилин до сходу Сонця різко змінюється спектр електромагнітних низькочастотних полів, що оточують людину. Це обумовлено дією сходу Сонця на іоносферу. (Б.Владимирський, Н.Темурьянц. Влияние солнечной активности на биосферу-ноосферу. - Москва. 2000). Це довів японський вчений М.Тамаката своїми двадцятирічними слідженнями. "Досвітня похвала Богу" є ніщо інше як молитва. Ця давня традиція наших предків привернула увагу вчених. Марія Грицай про роль молитви говорить: "Слово «молитва» нашими пращурами застосовувалося в тому випадку, коли потрібно було чогось позбутися. В етимологічному словнику української мови слово «молитва» походить від «молити», «молитовний», «випроханий у Бога молитвами». Є в нашій мові слово «немола» - той, хто не молиться, невмолимий - от його треба вимолювати. Там же знаходимо слово «молибіг», що означає «жайворонок, який допомагає молити Бога». Сучасні наукові дослідження Українського інституту екології людини, Санкт-Петербурзького інституту мозку людини РАН, японського вченого Ямото Масари доводять позитивний вплив уславлення і молитви на людину та Природу. Нам довелось фіксувати за допомогою приладів ефект зменшення забрудненості землі радіонуклідами після читання уславлення і молитов до Бога. Широко відомі дослідження канд. біологічних наук Т. П. Решетнікової, яка з 1984 року впродовж десяти років вела науково-дослідницьку роботу при Науково-технічному товаристві радіоелектроніки і зв'язку ім. О. С. Попова. В роботі брали також участь канд. біологічних наук Є. Луцишина, канд. хімічних наук Т. Тернова, канд. сільськогосподарських наук О. А. Кочина та понад п'ятдесят осіб різних професій, двадцять з яких мали яскраво проявлені екстрасенсорні здібності, на даний час їх називають «псі-оператори». Перший дослід був з насінням пшениці п'ятирічної давності, яка мала погане проростання. Частина зерна, яка була залишена для контролю, була висіяна в землю для проростання одночасно з зерном, на яке індивідуально діяли псі-оператори (екстрасенси) і з третьою порцією зерен, на яку було колективно подіяно славленням і молитвою до Бога операторами. Результати трьох посівів були разючі. Перший - контрольний, який не мав впливу славлення і молитви до Бога, дав дуже рідкі, маленькі, ослаблені стебла, а індивідуальна дія псі-операторів дала кращу, але не високу схожість. Третє поле посівів після колективного впливу славлення і молитви дало сильні густі й високі стебла. Аналогічні дослідження проводились з радіоактивно забрудненими зернами пшениці. Тут контрольні посіви - без радіаційного ураження зерен проросли найкраще. Друге поле, де для посіву застосовувались зерна, які попередньо були радіаційно уражені, опромінені (10 крад), дало дуже слабенькі, малі поодинокі стебельця. Третє поле, де для посіву використали зерна захищені славленням і молитвами до Бога і також опромінені - 10 крад радіаційного ураження дало хорошу схожість і міцні стебла, які були тільки на декілька сантиметрів нижчі за контрольні. Праці французького дослідника Луї Керврана з вивчення спонтанної трансмутації, - перетворенню хімічних елементів в природі - показали, що живі системи здатні за допомогою своїх ферментів виконувати обмін протонами всередині різних атомних ядер і переводити одні хімічні елементи в інші. Професор теоретичної фізики Олівер Коста де Бюргард , отримавши дані Керврана, теоретично обґрунтував можливість ферментативного нейтрино і зет-бозонів. Праці Керврана оцінюються авторитетними вченими як революція у фізиці, його монографії про трансмутацію в біології і геології перекладені мовами розвинених країн. Отже, до чого з надзусиллями підходить сучасна наука, було відомо віруючим пращурам, які з глибини часів передали нам відичну науку з розумінням славлення, молитов і пісень - як духовного стрижня в житті людини. Наші давньоукраїнські пісні, - стародавні веснянки, колискові, пісні річного обрядового кола - це пісні славлення, які дають образне сприйняття будови світу. |