Референдум 1 грудня за незалежність України

1 грудня 1991 року на території України пройшов Всеукраїнський референдум за проголошення незалежності. У референдумі взяли участь майже 32 млн людей, що становило на той момент 84% населення України. Підтримали проголошення незалежності 90%.

Ідея проголошення незалежності України відродилася ще у ході перебудови. Наприкінці 80-х років в Україні відбувається консолідація демократичних сил: у вересні 1989 року члени Української Гельсінської Спілки, “Товариства Лева”, “Зеленого світу” при підтримці київських письменників оголосили про утворення “Народного Руху України за перебудову” . Своєю програмою НРУ спочатку проголосив: відродження української мови та культури, необхідність демократизації суспільства, політичної, соціальної та економічної системи. Згодом на перше місце Рух висунув ідею про вихід України з СРСР.

У жовтні 1989 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР “Про мови в Українській РСР”, що забезпечив українській мові статус державної.

Декларацію про державний суверенітет парламент УРСР проголосив ще 16 липня 1990 року. Декларація стала фактично програмою побудови незалежної держави.

17 березня 1991 року в СРСР пройшов Всесоюзний референдум про збереження СРСР. На референдум було винесене питання “Чи вважаєте ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій будуть повною мірою гарантуватися права і свободи людини будь-якої національності”. В Україні на це питання відповідь “Так” дали 70% опитуваних.

Одночасно в Україні за наполяганням Народного Руху України за перебудову було проведене республіканське консультативне опитування: “чи згодні ви, що б Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України”. Це рішення в Україні підтримали понад 80% опитуваних.

У серпні 1991 року сталась спроба державного перевороту, який згодом назвали “Серпневим путчем”. Самопроголошений комітет з надзвичайних ситуацій спробував усунути від влади тодішнього президент СРСР Михайла Горбачова. Путчисти заблокували Горбачова на його дачі в Криму й запропонували добровільно скласти повноваження, проте він відмовився.

Спроба перевороту провалилась, проте він став одним з поштовхів до розпаду СРСР та проголошення незалежності України.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України.

На підтвердження Акту Верховна Рада України вирішила провести також і республіканський референдум. Він був потрібен для того, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, які заявляли, що народ не підтримує Акт про незалежність

1 грудня 1991 відбувся загальнонаціональний референдум за визнання України незалежною. На референдум було винесено лише одне питання: “Чи ви підтримуєте Акт проголошення незалежності України?”.

За відповідь “Так” проголосувала більшість опитуваних у кожній з областей України. Найбільшу підтримку Акт про незалежність отримав у Івано-Франківській (98%), Тернопільській (98%), Хмельницькій (96%), Волинській (96%) та Черкаській (96%) областях.

Зображення взято з uk.wikipedia.org

Цього ж дня в Україні пройшли перші президентські вибори, за результатами яких президентом став Леонід Кравчук. За Кравчука проголосували більше 61% виборців.

Рішення референдуму дозволили Україні затвердитися на міжнародній арені як незалежній державі. До 1 грудня 1991 р. формально незалежну Україну не визнала жодна держава. Протягом тільки грудня 1991 р. вона була визнана понад 40 державами світу. З 1 грудня 1991 року почалась нова сторінка в історії незалежної України.