Президент Петро Порошенко збільшив присутність на телебаченні від початку передвиборчої агітації і за два місяці 2019 року витратив на рекламу 55 мільйонів гривень.

Про це 22 повідомляє громадський рух ЧЕСНО.

У русі відзначають, що обсяги телереклами Порошенка постійно зростають. Зокрема, торік на українських телеканалах вийшли в ефір 4,3 тисячі роликів з рекламою Порошенка, а з 31 грудня 2018 року — ще близько 3,3 тисячі.

Крім того, приблизно 230 мільйонів Порошенко витратив на телерекламу 2018-го та протягом перших двох місяців 2019 року, що у 2,5 рази більше, ніж коштувала вся кампанія Порошенка 2014 року.

Відповідно до розцінок телеканалів, за перший квартал 2018-го на рекламу в Порошенка мали б витратити щонайменше 29 мільйонів гривень.

"Найбільше в Порошенка заплатили ТРК "Україна" Ріната Ахметова. Там за секунду реклами у прайм-таймі в будні правлять до 5 658 гривень. Тобто ролик тривалістю 30 секунд коштує майже 170 тисяч, а хвилинний — до 400 тисяч з урахуванням податків", - повідомляють у ЧЕСНО.

За 2018 рік ТРК "Україна" мали б отримати від Порошенка близько 87 мільйонів гривень за понад 400 роликів, а 2019-го — ще майже 17 мільйонів за більш ніж 100 рекламних роликів.

Відзначається, що з травня-червня 2018 року активність Порошенка на телеканалах знизилася та збільшитись у середині літа. Нова хвиля реклами від президента розпочалась у листопаді та триває досі.

За результатами моніторингу, до початку виборчої кампанії реклама Порошенка коштувала приблизно 175 мільйонів гривень, а від початку 2019 року до 1 березня на телерекламу витратили понад 54 мільйони гривень.

Наразі загальна вартість телереклами Порошенка від початку 2018-го доходить до 240 мільйонів гривень.

Найактивніше транслювання реклами починається в лютому, а пік зафіксували на початку березня.

"3 березня покази 242 роликів на центральному телебаченні мали б коштувати Порошенку приблизно 5,6 мільйона гривень", - зазначають у ЧЕСНО, посилаючись на результати моніторингу та офіційні розцінки телеканалів.

Також відзначається, що найімовірніше, як і на минулих виборах, Порошенко самостійно профінансував власну кампанію.

У 2014 році на вибори Порошенко офіційно витратив 96,5 мільйона гривень.

Крім того у русі вважають, що під виглядом соціальної реклами, Порошенко агітував за себе.

Громадський рух повідомив, що підготував матеріал за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проекту "Моніторинг та верифікація витрат партій на політичну рекламу на телебаченні".

Читайте також: Що треба знати виборцю про Петра Порошенка

Нагадаємо:

• Вибори президента відбудуться 31 березня, участь в них візьмуть 39 кандидатів. 

Центр протидії корупції заявляє, що генпрокурор Юрій Луценко сказав неправду, коли заявляв про нібито передачу йому послом США Марі Йованович списку "недоторканих".

До такого висновку ЦПК дійшов після аналізу листа, яким Луценко підтверджував свої слова. 

"Це єдиний документ, який надав журналістам генпрокурор на підтвердження своїх слів про так званий список "недоторканих". Однак підписаний він був ще задовго до призначення Марі Йованович і стосувався сфабрикованої справи, що свого часу визнавав і сам Луценко", - йдеться в повідомленні. 

Мова йшла про кримінальне провадження за фактом нібито розкрадання коштів Центром протидії корупції, яке 16 березня 2016 року розпочав так званий департамент Кононенка-Грановського.

Тоді слідчі шукали 4,4 мільйона доларів коштів американських платників податків, які, за їхньою версією, мали піти на реформу ГПУ. У ЦПК запевняють, що ніяких коштів навіть не отримували.  

"ГПУ на той час не хвилювали факти відсутності будь-яких претензій з боку уряду США щодо зникнення коштів американських платників податків в Україні. Оскільки ЦПК ніколи не займався реформою прокуратури, це кримінальне провадження було банальним незаконним приводом для слідчих отримати доступ до банківських рахунків, операцій, фінансових і бухгалтерських документів організації", - йдеться в повідомленні.

У ЦПК додали, що 4 квітня 2016 року заступник голови місії посольства США Джордж Кент надіслав листа заступнику генпрокурора Віктора Шокіна Юрію Столярчуку від імені тодішнього посла Джеффрі Паятта із роз’ясненням щодо фейкової справи щодо розкрадання коштів на реформу ГПУ.

"Саме цей лист і передав американським журналістам Луценко у березні 2019 року", - відзначають антикорупціонери.

У ЦПК додали, що навіть після цих офіційних підтверджень від американського уряду про те, що жодні кошти не зникали, ГПУ все одно ще отримала 11 ухвал про тимчасовий доступ до документів організації, її контрагентів та донорів.

А Столярчук навіть планував допитати у цій справі тодішнього посла Джеффрі Паятта.

Антикорупціонери нагадали, що Луценка призначили на посаду генпрокурора 12 травня 2016 року і в той же день у Верховній Раді, він заявив, що справи проти ЦПК є "настільки дебільними, що вони просто ганьблять Генеральну прокуратуру України".

30 травня 2016 року справу в ГПУ закрили через відсутність складу злочину.

Марі Йованович приступила до обов’язків посла США в Україні 29 серпня 2016 року.

"Тобто перша зустріч посла Йованович з генпрокурором Луценком не могла відбутися раніше 29 серпня 2016 року, коли "дебільне" кримінальне провадження, яке "ганьбить Генеральну прокуратуру України" вже було закрите", - підсумували в ЦПК.

Нагадаємо: 

• Раніше генпрокурор Юрій Луценко в інтерв'ю виданню The Hill заявив, що посол США в Україні Марі Йованович дала йому список людей, яких попросила "не переслідувати".
• Також Луценко заявив, що розслідує втручання з України у вибори в США на користь Клінтон.
• 22 березня представник Державного департаменту США на запит "Української правди" відповів, що заяви генпрокурора Юрія Луценка про те, що посол США в Україні Марі Йованович нібито дала йому список людей, яких попросила "не переслідувати", неправдиві.
• 14 березня народний депутат Борислав Розенблат, який є обвинуваченим у так званій "бурштиновій справі", оприлюднив запис, на якому людина із голосом директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситникарозповідає, що допомагала кандидату у президенти США Гілларі Клінтон під час виборів у 2016 році.
• 31 травня 2016 року народний депутат Сергій Лещенко оприлюднив дані, що свідчать про виділення Партією регіонів великих сум на діяльність партії "Наша Україна" і Комуністичної партії, а також для роботи Центральної виборчої комісії в 2012 році.
• У документах також був американський лобіст і політтехнолог Пол Манафорт, який був вимушений піти з передвиборчого штабу кандидата в президенти США Дональда Трампа через скандал з "чорною бухгалтерією".
• У жовтні 2017 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження за позовом нардепа Борислава Розенблата до директора НАБУ Артема Ситника та до нардепа від БПП Сергія Лещенка. Він звинувачував їх у розповсюдженні матеріалів справи для впливу на вибори президента США.
• У грудні 2018 року Окружний адмінсуд Києва визнав протиправними дії Ситника і Лещенка щодо розголошення інформації щодо Пола Манафорта.
• 7 березня суд у США дав екс-політтехнологу Партії регіонів і керівнику виборчої кампанії Дональда Трампа Полу Манафорту 3,9 років в'язниці за шахрайство.
• 13 березня американський суд засудив Манафорта ще до 3,5 років за скоєння ним низки злочинів – відмивання грошей, перешкоджання правосуддю, неповідомлення про лобістську роботу, яка принесла йому десятки мільйонів доларів протягом більш, ніж десяти років.
• У цілому після вироків двох судів Манафорт отримав 7,5 років в'язниці.

Український політв'язень Павло Гриб виступив зі своїм останнім словом у Ростові-на-Дону на судових дебатах. Його обвинувачують у "схилянні до теракту" росіянки Тетяни Єршової. Та Гриб відкидає звинувачення, а натомість вбивцями і бандитами називає співробітників російської ФСБ.