За визначенням екстрасенсів, українські народні пісні створюють найвище, порівняно з піснями інших народів, енергетичне поле. Основний словниковий кістяк української мови утворений від релігійних термінів, насамперед, божих імен. Ра (сонце): віра, рада, радіти, раяти, раяти,рало, раз, разити,образити, райдуга, рай, край, країна, краяти, украяти, порада, ратай, рація, право, прагути, праця, пращур. Ор: горній, гордий, горіти, гора, горнило, орати, орій, оранка, оратай, хор, хорист, хороший...

Читати далі...

або Хто перетворив найкращу в світі мову на предмет насмішки                                                                                                                  Сергій Піддубний Боже милий! Твоя сила Та тобі ж і шкодить. Тарас Шевченко Мене постійно мучить запитання, чому українська мова, „господа слово”, як казав Тарас Шевченко, стала предметом насмішки і глузування? Знаю, що дехто скаже, чи варто звертати увагу на всіляких дурнів – розумна людина ніколи собі не...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Чуєш дзвоники веселі То вже поруч Новий Рік В трійці коней заїжджає Знов до тебе на поріг. Брязкотять підкови срібні По засніженій землі, Кришталевим дзвоном линуть Побажання золоті. Перший крок зробив годинник, Ще одиннадцять - і ти поспішаєш пригадати Все, що хочеш у житті. Щирі мрії линуть в небо І твій ангел чує їх, Він завжди з тобою поруч Вранці, ввечорі й вночі!

Хай весни розмаїття малюнків Прикрашає Вам кожну хвилину, Клич лелечий запросить в мандрівку, У казкову і дивну країну: Березневої повені щастя, Що приходить так швидко й нестримно, Барв чарівних, духмяних квітневих, Що, мов килим, Земля розстелила. І травневих п'янких поцілунків, Солов’їних пісень на світанні, Нескінченних і чистих освідчень, Найніжніших обіймів кохання! Літо лагідним променем сонця Хай веселкою в дощик заграє, Зазирне в чисті очі-озерця, На покосах росою...

Читати далі...

XXIII. КАЦАП Поряд із давнім терміном “москаль” на східноукраїнських землях з XVIII ст. в розмовній мові вкорінився етнофолізм “кацап” і його похідні. Зокрема, ненормативне слово “кацап” українці використовували й у приватному листуванні. У листі до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р. Тарас Шевченко запитує: “Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?” (Підкреслення самого Т. Шевченка).1 Яків Кухаренко — український письменник, етнограф, наказний отаман Чорноморського...

Читати далі...

День української писемності та мови відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Преподобний Нестор-літописець — киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя. Найвизначнішою...

Читати далі...

У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів-ворогів, як українська. Вдалося відшукати низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови поляками, росіянами і більшовиками-комуністами Згадаємо лише окремі моменти з минулого та недалекого сучасного.  Частина 1 - http://blog.i.ua/community/586/180795/  Частина 2 - http://blog.i.ua/community/586/180796/  Частина 3 - http://blog.i.ua/community/586/180797/ Як...

Читати далі...

1932—1933 рр. Сплановано і здійснено за мовчазною згодою «світового співтовариства» акцію ліквідації українського народу. Свідоме знищення більшовицьким режимом українських селян організацію голодомору. Централізоване переселення росіян у вимерлі села України. В Україні, яка володіє 40% світового чор­нозему, умертвлено голодом до 10 мільйонів носіїв української мови, і саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. 1933 р. Скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31...

Читати далі...

1847 р. Розгром Кирило-Мефодіївського товариства і наказ цензорам суворо стежити за українськими письменниками, «не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству». 1847—1857 рр. Десятирічна солдатська каторга із «забороною малювати і писати» геніального поета, маляра й мислителя Тараса Шевченка. А ось що написав про Тараса Шевченка «неістовий» «революційний демократ», В. Бєлінський у грудні 1847 р.: «Здравый смысл в Шевченкє должен видеть осла, дурака и подлеца... Этот хохлацкий...

Читати далі...

У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів-ворогів, як українська. Вдалося відшукати низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови поляками, росіянами і більшовиками-комуністами Згадаємо лише окремі моменти з минулого та недалекого сучасного. 1626 р. Київський митрополит Йосиф Краківський склав акафіст до Св. Варвари. Москва дозволила, але за умови його перекладу російською мовою. Синод наказав Київському...

Читати далі...