Ні, я не плакала, що ти старий
- 08.12.13, 00:57
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Після прочитання вірша землячки Наталі Горішної :
Я плакала, що ти такий старий,
Що ти скоріше пара моїй мамі.
Ходила із опухлими губами -
Я плакала, що ти такий старий.
Дивлюсь на ту закоханість згори
І світло заздрю: вже не буде з нами,
Щоб плакати, що ти такий старий,
Ходити із опухлими губами.
(Н. Горішна)
Ні, я не плакала, що ти старий,
Була б з тобою поруч аж до смерті.
Гортаю спогади, щемливі і затерті.
Ні, я не плакала, що ти старий!
Та розійшлись, на превеликий жаль,
Твоя й моя навік-віки дороги.
Із попелом розвіяні тривоги.
Лиш іноді в полон бере печаль.
Ти був для мене милим, батьком, братом...
Міг Соломон позаздрити, їй Богу,
Бо мудрість ти отримав в нагороду.
В одному схибив: що мене ти втратив.
Я плакала, що ти такий старий,
Що ти скоріше пара моїй мамі.
Ходила із опухлими губами -
Я плакала, що ти такий старий.
Дивлюсь на ту закоханість згори
І світло заздрю: вже не буде з нами,
Щоб плакати, що ти такий старий,
Ходити із опухлими губами.
(Н. Горішна)
Ні, я не плакала, що ти старий,
Була б з тобою поруч аж до смерті.
Гортаю спогади, щемливі і затерті.
Ні, я не плакала, що ти старий!
Та розійшлись, на превеликий жаль,
Твоя й моя навік-віки дороги.
Із попелом розвіяні тривоги.
Лиш іноді в полон бере печаль.
Ти був для мене милим, батьком, братом...
Міг Соломон позаздрити, їй Богу,
Бо мудрість ти отримав в нагороду.
В одному схибив: що мене ти втратив.
25
Коментарі
Triumfator65
18.12.13, 01:48
Неначе мені...)))))))))
Хоч старий ти ловелас,
Схожий ти на проигаз,
Все ж кохаю я без тями,
Та підштовхую до ями.
Ти для мене мовби світоч,
Ти і братик, і отець,
Я без тебе мовби в нІчі,
Ой, без тебе тут...капець.
Дуже вже я поважаю
В тобі мудрість та і честь,
Для інтиму я все маю,
Проте в тебе...просто жесть.
От лиш ти мене обіймеш,
Зразу серце калатА,
І боюсь, що коли ввійдеш,
Прибіжить кістлява та...
Отже, краще без інтиму,
Про духовне ти кажи,
Буде в нас любов без гриму,
Добре...В церкву вже вези! )))
анонім
28.12.13, 01:54Відповідь на 1 від Triumfator65
Не совсем уместная пародия на хороший стих.
sonce-33
38.12.13, 01:59Відповідь на 1 від Triumfator65
???????????здивована
sonce-33
48.12.13, 01:59Відповідь на 2 від анонім
дякую за підтримку
lesya )))
58.12.13, 02:05
анонім
68.12.13, 02:10
38.12.13, 02:05
Что-то случилось.
Серое утро
В мокрый и белый туман провалилось
Не было будто
Мокрые стены унылой квартиры
Меня растворили в тумане Вселенной
В одиночестве мира
Усталое сердце
Молчало, не билось
Жизнь продолжалась законом инерций
Но что-то случилось.
А просто проснулся я
Кажется в воскресенье
И не увидел в зеркале
Своего отраженья.
Что-то случилось.
Игорь Бывальцев.
Человек, написавший эти стихи умер несколько лет тому назад. А его стихи гуляют по инету. Творчество - соломинка, не позволяющая нам утонуть.
Гість: Твоя иллюзия
78.12.13, 02:51
.... у меня нет слов................
*ros e*
Хайбиби
88.12.13, 03:07
Гість: fedik777
98.12.13, 03:18
Mykolaj_58
108.12.13, 05:46