О сообществе

Толерантність - біологічний термін, що означає поступливість живого організму до інфекції, втрату здатності до захисної реакції на зараження, відсутність імунітету до будь-яких шкідливих для організму впливів. Ми проти насаджуваної вимираючим білим людям "толерантності", як засобу їх поневолення і геноциду. Ми проти гомосексуалізму, розпусти, расового змішування, мультикультуралізму, ювенальної юстиції, гендерної політики, та інших факторів, що ведуть до деградації і загибелі суспільства. Проінформований - значить озброєний!
Вид:
краткий
полный

Антитолерантність

Негативні наслідки виховання дітей одностатевими парами

  • 20.04.13, 22:54
Днями Університет в техаському Остіні оприлюднив результати внутрішнього розслідування з питання науковості результатів дослідження американського соціолога Марка Регнеруса, який довів негативні наслідки виховання дітей одностатевими парами.

«Внутрішнє розслідування, проведене Університетом, визнало ці дослідження науково легітимними і вважає їх  методологічно правильним протоколом», - йдеться в заяві університету.

Дослідження Марка Регнеруса з Університету в техаському Остіні (США), в опитуванні якого брали участь 3000 респондентів, показало результати виховання дітей одностатевими парами. Воно було опубліковано в червні 2012 року в журналі Social Science Research.

За даними дослідження:

- 12% дітей одностатевих пар планували самогубство (серед дітей, котрі виховувалися в традиційних сім'ях, цей відсоток становить 5%);

- В дорослому віці вихованці «одностатевих пар» більш схильні до шлюбної невірності - 40%, в порівнянні з 13% вихованих нормальною сім'єю;

- Вихованці «одностатевих шлюбів» переважають серед безробітних: 28% по відношенню до 8% вихідців з нормальних сімей;

- У дитячому віці діти з одностатевих пар змушені звертатися частіше до психотерапевтів, на відміну від своїх однолітків з нормальних сімей, - 19%, в порівнянні з 8% дітей з традиційних сімей.

- 40% вихованців «одностатевих пар» були заражені венеричним захворюванням, яке мають до цих пір - лише 8% їхніх однолітків з традиційних сімей мають ті ж проблеми.

ЛГБТ-організації США організували кампанію проти оприлюднених у червні минулого року результатів дослідження, вимагаючи, серед іншого, відставки вченого.

Університет в Остіні входить в сотню найпрестижніших світових наукових установ. У їхньому рейтингу він знаходиться на 67 місці. Внутрішнє розслідування проводило 18 університетських професорів з Університету Байлор. А науковість результатів, отриманих Регнерусом, підтримали численні психологи і психіатри США.

ЄвроЖОПА уже лізе в Галичину?

  • 13.04.13, 12:04

Європейські педагоги допоможуть запровадити в школах та дитячих садочках Галичини уроки... анонізму ?
13.4.2013

   Диктатура сексу


Про примусову сексуальну освіту дітей у Німеччині й катастрофічні наслідки навчення дітей мастурбації в дитячих садках – розмова з соціологом Габріелою Кубі.

- У своїй книжці «Гендерна революція. Нова ідеологія сексуальності» Ви пишете про «диктатуру сексу» і про кінець християнства в Європі як наслідок цієї диктатури. Чи це не надто сильно сказано?

– Сьогодні кожен може все. З ким хоче і як хоче. Християн змушують мовчати на тему сексу, бо законодавство у країнах Європи і США скероване проти нашого бачення цієї сфери. Я вже не кажу про контрацепцію чи аборти, але нам не можна, наприклад, голосно протестувати проти гомосексуалізму, бо 1973 року американське товариство психіатрів оголосило світові, що це не хвороба. І почалося! Несподівано всі люди нетрадиційної статевої орієнтації відчули, що їх дискримінують гетеросексуальні пари і Церква. Вони вимагають усиновлення дітей. Секс став божком, викривлено його сенс і красу.

   Звідки взялися ці тенденції?


– Треба відступити назад, у 1968 рік. То початок сексуальної революції. Покоління-68 сьогодні сидить у європейських інституціях, утворює владну еліту цього світу. Сексуальна революція триває під криптонімом гендерної політики. Прикриваючись боротьбою за рівноправність, чоловіка зрівнюють із жінкою, стираючи різниці статевості. Аборти зросли до рангу прав людини, порнографія стала нормою. Постійно чуємо про сексуальні зловживання щодо дітей: у 1990-х роках у Німеччині, наприклад, розкрито близько 15-20 тисяч таких випадків.

Дослідження, проведені Німецьким молодіжним інститутом (Deutschen Jugendinstitut), показали, що діти й молодь щораз то більше сексуальних зловживань здійснюють щодо своїх ровесників. Молодь від 14 до 16 року життя скоює сексуальні злочини щодо дітей! І все це – наслідки навчання молодих, коротко кажучи, сексу, на обов’язкових заняттях ще в дитячому садку.


   Як то у садку?


– Сексуальна освіта у Німеччині є обов’язковою починаючи з дитсадків. Існує конкретна програма, є підручники, підготовлені «спеціалістами» від ігор. Наприклад, гра «у лікаря». Обстежуються спеціальні ляльки зі статевими органами, а також іде демонстрація на власному тілі.

  У США за такі ігри саджають у в’язницю…


– У нас це елемент сексуальної освіти. Малечу навчають анатомії статевих органів, а також що їх не обов’язково використовувати для прокреації, можна і для заспокоєння своїх сексуальних потреб. Міністерство освіти недавно видало книжечку «Букварик малого тіла. Словничок для дівчаток і хлопчиків». Він розміром 7х7 см, отже, вміститься у дитячій руці. І все дуже весело й кольорово. 

І цитата – наперед перепрошую, якщо вона порушує межі пристойності: «Торкатися яєчок може бути приємним і гарним», «Клітор знаходиться спереду, поміж малими статевими губами. Доторки до клітора можуть принести багато приємного», або ж «Презервативи можна купити різних кольорів, розмірів і смакових уподобань. Завдяки ним можна запобігти вагітності, уникнути зараження хворобами». 

До цього тексту маємо ілюстрацію – малюнок ерегованого пеніса. І остання цитата: «Бути лесбійкою для багатьох людей незвично, але це повністю нормально. Як можна хотіти шоколаду, так само жінки та чоловіки можуть хотіти сексу з самим собою». Гра «в лесбійки» є нормальною для німецьких дитсадків. Не в усіх садочках це застосовується, але є така течія: дітей розставляють по кутках, кажуть їм обніматися і навчають мастурбації.
Малих дітей? Ви розповідаєте казочки!

– Така дійсність у моїй країні.

Я би свою дитину не віддала до такого садочка! Або вже принаймні не на заняття з сексуальної освіти.

– І потрапили б до в’язниці.

За що? Що захищаю свою дитину від гвалтування її психіки? Але ж батьки відповідають за своїх дітей!

– Не до кінця. Конституція Німеччини таки каже, що «турбота про дітей та їх виховання – це природні права батьків та їхній першорядний обов’язок» (ст.6); але, наприклад, 1986 року баварський Адміністративний суд вирішив, що конституційне право батьків на виховання їхніх дітей обмежується загальною шкільною повинністю. А міністерство освіти впровадило до програми шкіл і дитсадків сексуальну освіту. Отже, вона обов’язкова. Німеччина – це єдина країна Європи, де домашнє навчання заборонене. Був у нас такий гучний випадок 2006 року, сім’ї Плетт. Вони навчали дітей удома, протестували проти програми сексуальної освіти. Поліція вдерлася до їхньої домівки, матір арештовано, батькові з дітьми вдалося втекти в Австрію.


  Але чому в сексуальну освіту включено дошкільнят?


– Вони посилаються на антропологію: діти – створіння сексуальні від народження, і мають потребу сексуального заспокоєння та право на це. І батьки й вихователі мають це підтримувати, бо сексуальна активність дитини від віку немовляти є ознакою здорового психосексуального розвитку.

  Це ідіотизм. Я б на таку державу до суду подала.


– У Німеччині кілька відважних думали так само, навіть подали позови у Європейський трибунал прав людини. Всі позови батьків про звільнення від нав’язаних занять сексуальної освіти відкинено, навіть і ті, що були мотивовані вірою та переконаннями. Коли батьки – кількадесят таких випадків було за останнє десятиріччя – пробували не посилати дітей на такі заняття, їх карали штрафами, були також і випадки позбавлення їх прав опіки над дітьми і кара обмеження свободи.

   А що на це все – організації з захисту прав дитини?


– Нічого. Бо німецькі програми і законодавство не зі стелі взяті. Вони базуються на провідних програмах світу. Ви не читали «Стандарти сексуального виховання у Європі», підготовлені ВООЗ? Наприклад, для вікової межі від 0 до 4 років ця освіта, згідно з ВООЗ, має зосереджуватися довкола питання «Що дає приємність? Моє тіло належить мені». Від 4 до 6 років головною стає тема «Мастурбація в ранньому дитинстві. Одностатеві стосунки. Різні концепції сім’ї. 

Розмова на сексуальні теми». Діти до 9 року життя мають уже знати все про самостимуляцію, стосунки і контрацепцію. До 15 року життя діти вже знають, що таке гендерна політика і біологічна стать. В їхню свідомість уже вписано, що захист від зараження вірусом СНІД і хворобою ВІЛ – це використання презервативів і заняття анальним сексом, а також мастурбація. Як бачите, у програмі ВООЗ немає жодного пункту про родину! Зате там є список організацій, які у Європі та США провадять «сексуальну освіту» і її моніторинг. А організації, чиїм обов’язком нібито є захист прав дитини, кажуть: «Дитина має право на сексуальне заспокоєння. Ми не можемо обмежувати ці потреби».

Що на це німецька Церква?


– На жаль, цю боротьбу програно. Спроби були, але тепер уже ніхто нічого не робить. Підручники з сексуальної освіти для дитсадків і початкової школи затвердило не тільки міністерство освіти і здоров’я, але й Католицька Церква Німеччини. Це все ще відлуння сумнозвісної «декларації з Кенінгштайну» 1968 року. Німецька Церква сказала в ній своє «ні» енцикліці Папи Павла VI «Humanae vitae» – «ні» забороні використовувати презервативи. 

Це відгукується нашим єпископам досі, що не мали сил стати на захист життя. Тому тепер складно говорити про радикалізм і єдність у питанні сексуальної освіти. Сценарій дій виглядав так, що спершу програма сексуальної освіти здавалася прородинною і врівноваженою. Але, згідно з принципом «дай їм палець – відкусять руку», швидко справа дійшла до розмиття принципів.

Більшість батьків просто не знають, 

як підійти до таких розмов із дитиною.


– Обережно і з любов’ю. Обов’язково – вдома. Час такої розмови дитина визначить сама. Ніщо не повинно бути нав’язане силоміць. Освітні програми у Німеччині, або ті, вигадані ВООЗ, не чекають, коли дитина спитає. Вони просто-таки гвалтують невинну свідомість малюка, відбирають у нього дитинство і нищать природне почуття сорому. А сором долається тільки в інтимному любовному зв’язку, гідному, зрілому, а не через доторкання до пластикових статевих органів чи натягування презерватива на банан. Навіть Зигмунд Фрейд вважав, що сексуалізація дітей завдасть самої лише шкоди у вихованні. 

Медицина це підтверджує: рівень статевих гормонів високий тільки упродовж двох місяців після народження, потім він спадає аж до періоду статевого дозрівання. Насильницьке розбудження і стимулювання статевого потягу в дитинстві провадить до розладів особистості. Діти мають право бути дітьми.
          
http://www.octpib.info/News.aspx?idNews=16090
          
http://www.credo-ua.org/2013/02/77442

Голандія і далі лібералізується

  • 11.04.13, 11:16
Голландский апелляционный суд снял запрет на деятельность организации, лоббирующей половые отношения между взрослыми и детьми, после того как пришёл к выводу, что она не нарушает каких-либо законов, действующих в Нидерландах.

В прошлом году суд по гражданским делам в северо-восточном городе Ассене постановил о роспуске фонда Мартейна, указав на то, что его позиция представляет собой «серьёзное посягательство на ценности нашего общества».

Марш націоналістів Німеччини 2013

  • 08.04.13, 16:55
Вже традиційно 15 лютого націоналісти Німеччини проводять траурну ходу в пам'ять жертв дрезденського бомбардування. Вони вже не бояться цього робити, переляк проходить.

Це Магдебург



А це Коттбус


Щоправда своєрідно відмітили день загибелі 200 тисяч мирних мешканців і антифашисти та інші підараси у Дрездені, веселою музикою, пивом і танцями. На жаль 2011 рік не повторився, поліція прикрила виродків, а то і цього б разу отримали б в бубєн 


В Україні 2,5 млн нелегальних мігрантів

На днях премьер-министр Украины Николай Азаров радостно сообщил: впервые за десятилетия наблюдается положительный прирост населения! И записал это в заслугу нынешней власти. Однако демографы поспешили разочаровать - положительный прирост наблюдается исключительно из-за въезда в страну большого количества иностранцев из стран третьего мира. Но далеко не все приезжают и остаются в Украине легально.

Официально количество нелегальных трудовых мигрантов в Украине составляет лишь 7,3 тыс. человек, сообщает Корреспондент. Однако, по подсчетам Сергея Олейника, главы Всеукраинского профсоюза работников-мигрантов, количество проживающих и работающих в Украине иностранцев - 2,5 млн человек. Вице-премьер Сергей Тигипко называет еще более значимую цифру: в стране более 4 млн мигрантов, имеющих различный статус пребывания.

По данным Государственной пограничной службы, за последний год приток нелегалов из постсоветского пространства сократился на 22 %, зато иммиграция из африканских и азиатских стран выросла на 10% - в первую очередь за счет граждан из Сомали, Афганистана и Эритреи.

Многие трудовые мигранты, к примеру, вьетнамцы и африканцы, работают в торговле, рассказывает Татьяна Петрова, ведущий эксперт рынка труда компании Экотрес. Немало их в строительстве, а также перерабатывающей промышленности.

Треть легальных иммигрантов - жители бывшего СССР, утверждает Петрова, остальные - турки, поляки, китайцы, немцы, румыны, вьетнамцы и африканцы (чаще всего из Нигерии, Ганы, Кот-д'Ивуара).

Казалось бы парадокс: при официальной безработице 8,4% (а более 15 % штатных работников - украинцев находятся в условиях вынужденной неполной занятости) в Украине работает такое количество нелегальных мигрантов. Однако нет ничего удивительного - работодателям не нужно платить бесправным приезжим столько же, сколько своим гражданам и платить при этом налоги. В то же время от 2 до 7 млн украинцев работают за границей в условиях, схожих с проживающими в Украине нелегальными мигрантами.

Между тем в России, по данным экспертов, насчитывается 10 млн нелегальных мигрантов, или 7 % от численности населения, это чуть больше, чем в Украине (5,5 %), и значительно меньше, чем, к примеру, в США - 40 млн, или почти 13 %.

http://propaganda-journal.net/6218.html




Місс Франції 2013 занадто біла

  • 05.04.13, 13:56
Организация по защите прав черного населения Франции (CRAN) недовольна результатами конкурса "Мисс Франция-2013", победу в котором одержала белая француженка Марин Лорелин, 19-летняя студентка медицинского университета из Бургундии.

Луи-Жорж Тан, президент CRAN, выразил сожаление по поводу отсутствия среди участниц конкурса выходцев из Африки.

"Участницы конкурса не в полной мере отражали современное население Франции", - говорится в заявлении, которое Тан опубликовал совместе с Фредом Ройе, создателем конкурса "Мисс "Черная Франция".

"Этот конкурс отрицает само существование во Франции лиц африканского происхождения", - гласит заявление.

Из 33 финалисток конкурса, итоги которого были подведены в субботу, 8 девушек были из числа этнических меньшинств и 6 - из французских территорий, находящихся в Тихом океане и Карибском бассейне.

"Видимо, в устаревшем мире, в котором все еще существует "Мисс Франция", черные могут происходить только из заморских колоний", - говорится в заявлении CRAN.

"Что касается француженок, имеющих североафриканское происхождение, то они были представлены всего одной кандидаткой, которая была устранена жюри (возможно, она показалась им "слишком мусульманкой"?)", - вопрошает заявление.

Франция является домом для порядка пяти миллионов мусульман, большинство из них - североафриканского происхождения.

В заявлении CARN также выражается сожаление, что "все Мисс Франция белые, как новогодний снег на французских горах", передает AFP.



Напевно треба було таку мавпу вибрати


Сингапур - відповідь комунякам та ліберастам

  • 02.04.13, 17:26
Отже я так зрозумів часто шаблон такий - або ти знаходиш прихисток у дебілкуватому тоталітаризмі чучхонців в КНДР, зате не маєш підарасів, порнухи і наркотиків, або стаєш ліберастом, зате не голодуєш. Отже, розриваємо шаблони. Знайомтесь - це Сингапур.

Сингапур в свій час, як і багато азіатів (корейців наприклад) зрозумів, що ні фіга в нього немає, окрім каміння. Коли чучхонці і китайці (благо чіни потім опомнилися) кинулися будувати комунізм, Лі Куан Ю, прем'єр-міністр Сингапура почав робити ставку (як і південні корейці) на технології. В економіці Сингапур пішов схожим шляхом на Тайвань та Південну Корею. Спочатку почали виробляти в себе іноземну техніку, потім вкинули грошви у розвиток технологій і поступово створили власний високотехнологічний продукт. Цікаво, що дуже допогла Сингапуру не дуже сприятлива ситуація в регіоні. Сусіди - Малайзія та Індонезія накинули оком на державу, а кількість армії в них була більшою. Тоді Лі Куан Ю вирішив не кількістю, так якістю, почавши стоврення "армії нового покоління". Безумовно, як завжди буває, модерніазація армії потягла за собою увесь шлейф модернізації всієї країни. Отже на сьогодні Сингапур один з лідерів експорту в світі з поставок інформаційних технологій, побутової електроніки, фармацевтики та фінансових послуг. На сьогодні Сингапур лідер регіону та один з лідерів світу за рівнем зросту економіки та за рівнем заробітних плат.

Але це не все. Маючи "просунуте" економічне законодавство, Лі Куан Ю (котрий був прем'єром з 1959 по 1990 рік, що не може не шкульнути ярим демократам, хоча пам'ятайте друзі, що реформи Південної Кореї, за рахунок яких вона зараз живе, провів Генерал армії і за сумісництвом диктатор Південної Кореї (так, так, вона не завжди була демократичною) Пак Чон Хі. Так що диктатура залежить від диктатора, може бути такий полудурок як Кім Ір Сен, а може бути і Піночет або Пак Чон Хі), провів в країни суворе, антиліберальне та антитолерантне законодавство в цивільній сфері. Отже, в Сингапурі заборонено жити педерастам; якщо вас тричі зловлять за тим, що ви кидаєте сміття на вулицю, ви по неділях будете прибирати вулиці з табличкою "Я смітив" і вас покажуть по ТіВі; за росповсюдження порнографії - кримінальна кара від в'язниці то смертної кари; за корупцію - одразу смертна кара; заборонено на вулицях з'являтись в дуже відвертому вбранні; усі машини обладнанні спеціальною сиреною і в разі перевищення швидкості, вона одразу вмикається і поліція все про вас знає (не треба гайців у кущах); в містах немає місця, де б не стояла відеокамера, а отже грабунки на вулиці не прокатять; грабіж, насилля, наркотики, вимагання, корупція - все карається смертною карою одразу ж у вигляді повішення. За деякі злочини - тілесні покарання. Цензура в ЗМІ - заборонено писати про секс та політику. Введена стерилізація неблагонадійних елементів.

На сьогодні в Сингапурі майже зникла як факт корупція, одна з найменших кількість злочинів (найменша в Азії і одна з в світі), друга в Азії по рівню життя після Японії. Щоправда Сингапур лідер Азії по винесенню смертних вироків (навіть Китай обігнав), але воно того варте. 

Отже, друзі, всіх комуністів та ліберастів дружно шліть...в Сингапур.


Ну і власне автор цього дива - Лі Куан Ю



Гей-парад в Осло, 2012 рік

  • 27.03.13, 16:22

все як задумано, серед ходоків тільки білі (я помітив всього одну азіатку), спершу йдуть діти, а згодом і гомо "батьки" з дітьми...Зверніть увагу на музику в перші 10 секунд ролика, здавалося б, до чого тут "самізнаєтехто"...

Навіть єврей обурений толерастією в США

  • 22.03.13, 16:50
Якщо вірити Віні Пуху, то бувають бджоли, що роблять неправильний мед...Не знаю, що там трапилось у Зальцберга, може просто не проінформували, що все йде "по плану" (жарт). Загалом такий антисеміт як я, викладає статтю єврея і підписується під кожним його словом

Прожив 23 года в США и 45 предыдущих лет в СССР, я с ужасом начал замечать поразительное сходство многих общественно-политических явлений в этих двух странах

В последние 3-4 года мне стало ясно, что Америка строит у себя коммунизм, пока еще не замечая этого. Та самая демократия, которая стала основой богатства и могущества этой страны и которая в течение 220 лет была образцом государственного устройства, на моих глазах превращается в то, чему и нет названия. Впрочем, есть. Диктатура. Но не пролетариата, а бессовестного, наглого и бездарного меньшинства.

 

Это меньшинство поддерживается теперь все большим количеством американцев, которых идеологически оболванивают голливудские либералы, лидеры черного населения и бездарные университетские профессора. Без поддержки большинства коммунизма не построишь. Точно так писал Федор Шаляпин о большевизме: «Равенство привело к принижению всякого, кто смеет поднять голову выше уровня болота».

Исчезновение героя. Идет выпускной акт в университете. Вручают дипломы. И кто же, вы думаете, был самым знаменитым в этот вечер? Отличник-выпускник? Начинающий молодой ученый? Человек, известный всему университету своим талантом? Нет. Восторженный прием и речи относились к 28-летней негритянке, учившейся в университете 10 лет вместо четырех и с трудом, с общественной помощью набравшей минимум баллов, чтобы получить диплом бакалавра.

Замечу, что средний студент набирает столько баллов при желании и за три года.

Кто же она? Почему такой восторг и почет? Вот ее краткий послужной список. Мать троих детей, никогда не имевшая мужа, бывшая наркоманка и алкоголичка, частый визитер кутузки. Она много раз бросала непосильное при такой жизни и интеллекте учение. Столько же раз водворялась обратно различными благотворительными и правозащитными организациями. Эта женщина является отражением всей современной американской идеологии.

Благополучное американское общество, точно как когда-то русское, заболело чувством вины перед «меньшей братией». От героев Джека Лондона, на примере которых воспитывались поколения американцев, оно повернулось теперь к социальной помойке, из которой и черпает представление о том, «делать жизнь с кого». Стыдно быть успешным, стыдно быть нормальным. Нельзя урода назвать уродом, идиота — идиотом, гомосека — дефективным. Нельзя черного назвать черным, белого — белым, и Боже упаси заговорить о том, что не все равны, не все одинаково талантливы, не все одинаково полезны для общества.

Куда делся американский герой — стойкий, работящий индивидуалист, надеющийся только на себя? Герой, до изнеможения работающий и знающий, что выживает сильнейший? Ведь именно эти люди создали самую богатую и мощную страну в мире. Именно такие люди 200 лет тянулись в Америку со всех континентов, зная отчетливо, что тут, говоря по-русски, отнюдь не собес. Они надеялись только на себя. Увы, герои Джека Лондона, да и он сам, утекли в социальную дыру…

Что происходит в Америке? Коротко говоря, вот что. За 20 лет население страны выросло на 60 млн. человек, главным образом за счет непроизводительной части населения, к тому же обладающего непомерными аппетитами в отношении материальных благ. За это же время правительство резко увеличило минимальные заработки нижних слоев общества. Намного увеличились суммы выплат по безработице и прочие социальные блага. Резко повысился процент цветного населения. Белые теперь составляют меньшинство не только в Техасе. Сильно увеличилась социальная и правовая защита малоимущих, так же как и материальное содержание минимум 15 млн. откровенных бездельников. В результате эти слои населения стали активно вовлекаться в культурную и политическую жизнь страны. Вернее, их стали вовлекать туда различного рода политические дельцы и представители масс-медиа для собственного продвижения во власть.

В Америке медленно происходит то, что в России в 1917 году произошло внезапно. Эти слои общества не способны понять, куда их и всю страну ведут агрессивные и бессовестные политики, которые, точно как большевики, обещают им светлое будущее и не далее как завтра. В результате в обеих палатах Конгресса, в конгрессах штатов и прочих органах управления появились люди, единственной целью которых является знакомое нам «все отобрать и поделить». В России после 1917 года все стали равны, причем дворник или монтер, как известно из Зощенко, оказались намного равнее тенора в оперном театре. И в США сегодня вся идеология и пропаганда направлены снедаемыми чувством социальной вины журналистами, гуманитариями и телевизионщиками именно на установление того же равенства.

Суды и закон все время на стороне «человека с улицы». Болеет он от чрезмерного курения -отвечает за это вплоть до разорения табачная компания. И это притом что вот уже более 30 лет на всех табачных коробках написано, что курение может вызывать заболевания вплоть до рака легких. Обжигается тот же «несчастный» в кафе горячим кофе из собственной чашки — штраф до 1,2 млн. долларов по решению суда платит кафе. Растяпа не виноват — кофе слишком горячий! За слишком холодный, наверное, скоро тоже будут штрафовать.

Теперь еще одну напасть собираются решать за счет «дяди». Треть населения страны — обжоры. Их вес минимум на 50% превышает нормальный. Толстяки весом от 150 до 300 кг ходят по улицам толпами. Они не влезают в нормальные двери, кресла и больничные койки. Они болеют во много раз чаще, чем нормальные люди. Лечить их практически невозможно, очень дорого и бесполезно. И кто за это в ответе, как вы думаете? Сами обжоры? Нет. Пищевая промышленность! Правозащитные организации всерьез обсуждают вопрос, как привлечь к суду фирмы, выпускающие высококалорийную пищу. Ни у кого и в мыслях нет сказать: «Жрите поменьше». Нельзя, обжоры обидятся.

Монтеры с дипломами и без. Страна катастрофически быстро катится в пропасть полной безответственности людей и за свои действия, и за свою жизнь. Это теперь прерогатива правительства, общественности и суда. Профессор боится задать вопрос черному студенту, так как за двойкой может последовать обвинение в расизме, скандал, суд и расправа. Где прежняя свобода слова? Публично признавать за черными все мыслимые добродетели и таланты можно свободно. Поносить белых, китайцев, русских, евреев — пожалуйста. Но вот вам моя любимая логическая задачка, повергающая в столбняк всех моих либеральных знакомых. Сказать, что черным спортсменам нет равных в боксе или легкой атлетике среди других рас, — это расизм или нет? «Нет, — бодро говорит либерал. — Это правда». Ну а сказать, что среди черных нет ни одного шахматиста или минимально заметного ученого, инженера или дирижера, — это расизм? И глупый либерал тут же орет: «Расизм!». Умный либерал (такие хоть и редко, но встречаются), понимая, что попал в ловушку, оторопело молчит, подавленный собственным либерализмом …

А вот вам еще один пример существования в Америке полной свободы. Мой друг, профессор английской литературы, получил инфаркт после 6-месячного разбирательства жалобы ополоумевшей студентки-феминистки, усмотревшей в его комментариях к Шекспиру «сексизм». Что это такое — никто в Америке толком не знает, но, как и в любом идеологическом случае, важно не знание, а правильная реакция. И все знают, что сексизм — это плохо. Так же плохо, как признание за женщиной некоторых отличий от мужчины. Профессор вот уже 25 лет преподает свой предмет, он автор нескольких хороших книг и множества статей. Но накинулись на него всякие комиссии и активисты. Точно как в СССР, его стали «разбирать». Ректор с удовольствием послал бы взбесившуюся идиотку к черту и выгнал бы ее из университета. Но в этом случае суд присудил бы его к уплате крупного штрафа (в лучшем случае штраф платил бы университет), а с постом ректора и преподавательской карьерой он бы расстался навсегда.

Стало неприлично, а в социальном плане и опасно говорить, что шлюха — это шлюха, а не sex-worker, что наркоман и алкоголик отвратительны, опасны и сами виноваты в своих поступках. Попробуй скажи про гомосека что-нибудь кроме того, что он человек «нетрадиционной сексуальной ориентации». Нет более понятия о приличиях и о нецензурных выражениях, о пристойном поведении и внешнем виде. Все можно, нельзя только открыто осуждать все это. Нельзя притеснять «меньшую братию». Это она может притеснять всех. Я не утверждаю, что каждый представитель нижнего социального слоя подобен зощенковскому монтеру. Беда не в том, что его пустили в университет. Беда в том, что он, обучаемый там либеральными гуманитариями, а также в большинстве своем глупыми, малообразованными и развратными кинозвездами с экранов кино и телевидения и такими же журналистами, остается монтером и получив диплом. Он хорошо понимает, что он герой, что ему это выгодно, что и учиться-то толком не надо. Он теперь на политике себе карьеру сделает.

Ну а с настоящим монтером и того хуже. Спрос на него сегодня такой, что он уже не боится потерять работу, не дорожит своей репутацией. Людей, владеющих домами, автомобилями, моторными судами и тому подобной техникой, требующей постоянного обслуживания и ремонта, стало столько, что честных и знающих специалистов в этой области хронически не хватает, да и они уже давно предпочитают легкую жизнь, несовместимую с высоким профессионализмом. Работой теперь дорожат только высококвалифицированные специалисты: инженеры, ученые, программисты с дипломами докторов и магистров.

«Западоиды» и остальные. И еще одна запретная для открытого обсуждения в Америке тема — расовая. Я уже упомянул о том, что население страны увеличилось за 20 лет на 60 млн. человек. Минимум 15 млн. из них — неграмотные мексиканцы, пуэрториканцы и представители прочих народов Латинской Америки и Африки, столько же чернокожих американцев. Эти люди не принадлежат к европейской культуре (считай, американской), не смешиваются с белым населением нигде, кроме работы, где эта смесь чисто механическая. Они не понимают, что богатая и мощная страна, дающая им такие условия жизни, какие не снятся никому в странах их собственной цивилизации, была создана выходцами из Западной Европы. Что основана она на европейских морально-культурных ценностях, на западноевропейском уникальном и неповторимом человеческом материале. Ведь очевидно уже сейчас, что если не продолжать эту западноевропейскую и американскую традицию, то страна быстро скатится до состояния заурядного государства, в котором по той же причине уже пребывают когда-то великие европейские страны. В Америке и до 80-х годов таких людей было немало, но количество переходит в качество. Концентрация носителей старой культуры и традиций стала угрожающе низкой.

Судите сами. Все институты европейской культуры, такие как точные науки, передовые технологии, симфоническая и камерная музыка, опера, общедоступное высшее образование, музыкальные клипы, по-прежнему являются ценностями «западоидов» (я употребляю удачный термин русского философа Александра Зиновьева). За 23 года жизни в Америке я посетил сотни симфонических концертов, оперных спектаклей и т. п. и могу сказать наверняка, что количество незападных зрителей на всех этих мероприятиях не превышает десятка человек на зал в 1500-2000 мест в любом городе страны. Среди исполнителей классики чернокожих и мексиканцев практически нет. Традиционные движения «западоидов» в защиту животных, окружающей среды так и остаются их прерогативой. А ведь уже с конца 50-х годов, то есть более 40 лет, доступ ко всем этим ценностям был открыт для меньшинств и очень поощрялся государством и обществом. Телевизионные каналы для черного и мексиканского зрителя поражают своим убожеством даже на фоне далекого от высокого интеллекта и классики остального американского телевидения.

С другой стороны, черное население Америки проявляет исключительную политическую активность. К сожалению, эта активность направлена не на всемерное освоение западных ценностей как единственного пути к достижению истинного равенства с «западоидами», а на превращение в откровенных иждивенцев, все время требующих себе социальных, экономических и политических преимуществ и добивающихся их во все более и более устрашающих масштабах. И это на фоне молчащего «западоидного» населения страны, запуганного словом «расист» до такой степени, что вместо слова «черный» давно уже говорят African American (и это после 10 поколений предшественников, родившихся в Америке!), а белый стал каким-то неизвестным Caucasian.

Что происходит с черным и мексиканским населением в образовании и науке? Я с 1985 года работаю на физическом факультете Хьюстонского государственного университета. Моя область — сверхпроводимость, криогеника, сверхвысокий вакуум и космическая техника. Я не преподаю, а работаю в исследовательском отделе, где большинство технических исполнителей — студенты. За эти годы я объехал с научными целями почти все престижные университеты, съезды и конференции по моей специальности. Слушал и делал доклады. Встречался с коллегами на семинарах и в неофициальной обстановке. Но ни разу не встретил я ни среди слушателей, ни среди докладчиков (их были тысячи за столько лет) ни одного черного или мексиканца. Их нет в числе студентов таких специальностей, как физика, математика, химия или механика. И это притом, что эту категорию студентов уже 20 с лишним лет буквально насильно тащат в университеты, давая им стипендии, завышая им отметки на экзаменах или создавая для них облегченную систему тестов. Теперь всерьез обсуждается на национальном уровне вопрос: а не сделать ли для них облегченные программы в школах и вузах? Не начать ли черных обучать на их далеком от правильного английского диалекте времен рабства, а мексиканцев (родившихся в Америке!)  — на испанском языке? Какого качества специалистов на всех уровнях получит страна — это, похоже, мало кого интересует.

Концентрация человеческого материала, способного воспроизводить западную культуру и технологию, в Америке катастрофически снижается. Я не употребил некорректный термин «ухудшение человеческого материала» сознательно. Этот растущий количественно, но не соответствующий западной культуре качественно человеческий материал был бы очень хорош в иной, присущей ему культуре, в которой «западоид» выглядел бы абсолютным болваном. Но в культуре западной единственное, что остается им делать, — это употреблять все силы на приспособление к ней. Их же политические лидеры при потворстве идиотов-либералов делают все возможное, чтобы западную культуру приспособить к их требованиям. Последствия будут катастрофическими и для тех, и для других.

На поводу у природы. Эту статью в Америке никто бы не решился опубликовать. Затравят и черные лидеры, и белые либералы. Ведь профессор убеждает студентов, что разные народы стоят на разных ступенях одной и той же лестницы развития, тогда как очевидно, что они стоят на разных лестницах. Занимаясь всю жизнь наукой, преподаванием и историей науки, я пришел к выводу о постоянстве количества талантливых людей на земле в любые времена истории. Здесь не место для обоснования этого утверждения. Примите его как постулат и следите за выводами. Поскольку количество населения Земли растет чуть ли не по экспоненте, то точно так же падает и концентрация этих талантов в человеческой популяции. С ростом населения, особенно в цивилизованных странах, растет спрос на артистов, профессоров, журналистов, телекомментаторов и прочих деятелей культуры. При постоянстве количества талантливых людей на Земле уровень большинства этих деятелей постоянно падает и чаще всего не превышает уровня аудитории. Вследствие этого катастрофически снижается качество интеллектуальной жизни. Место Бернстайна занял Филипп Гласс, место Ренуара — Поллак, а вместо Фрэнка Синатры — поет и кривляется на сцене Майкл Джексон. То же и в науке…

Во всем этом виноваты не черные и не белые люди, а неумолимые законы природы. Они становятся все агрессивнее и опаснее, но что самое страшное — американское правительство давно уже идет у них на поводу. Вмешательство правительства в бизнес и в частную жизнь напоминает мне советские времена. Государство диктует, кого нужно брать на работу, государство разоряет успешные компании, проводя политику «свободной конкуренции», государство занимается типичной коммунистической уравниловкой, требуя одинаковой оплаты за одинаковую должность, государство поощряет гомосексуализм — разрушитель морали и семьи, государство следит за тем, что можно и чего нельзя говорить и писать…


http://vlasti.net/news/25276