22 липня закінчується термін подачі заявок на конкурс з розподілу частот для цифрового телебачення.Українські політики, як і громадяни, досі не звертають серйозної уваги на цей процес, хоча його завершення найближчим часом перенесе нас у зовсім іншу інформаційну реальність. Деякі медіагрупи мають усі шанси вже до наступних виборів стати абсолютними монополістами в українському медіапросторі, а деякі — повністю з нього зникнути. Спробуємо пояснити, чому це відбудеться і які реальні небезпеки для українського суспільства і держави становить цей процес.

Уже нинішнього літа так звана група « РосУкрЕнерго » може не тільки завершити процеси над опозиціонерами, а й отримати повний контроль над телевізійним простором. У серпні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, контрольована, на думку преси, Хорошковським, підіб’є підсумки цифрового конкурсу.

І якщо в більшості європейських країн перехід на цифру жорстко регулюється спеціальними законами або доповненнями до чинних законів, то в нас процес цей проходить абсолютно безконтрольно й нічим не регламентується. Раніше в країні існувало 15 загальнонаціональних наземних каналів. Більшість з них належать холдингам Пінчука, Коломойського та групі «Інтер», яку пов’язують з Валерієм Хорошковським. Усього два телеканали з числа загальнонаціональних були не залежні від цих груп — «5 канал» Петра Порошенка і «Тоніс» Володимира Костеріна. Останній, схоже, вже втратив контроль над каналом. Пінчук, Коломойський і група «Інтер» поділили ринок мовлення практично порівну — від 25% до 35% в кожного. Усі ці групи, з погляду українського законодавства, є монополістами, оскільки будь-які дві з них контролюють понад 50% ринку. Тепер же в нових цифрових мультиплексах кількість каналів зросте до 28. Але це зовсім не означає, що монополізація зменшиться. Швидше, навпаки. Та ж таки група «Інтер» напевне збільшить власну частку на ринку за рахунок як значного збільшення покриття кожного з існуючих власних каналів, так і новостворених.

[ Читати далі ]

Виталий Портников

От обвинения, по большому счету, ожидаешь не поисков в интернете, а поиска и определения мотива преступления.

Требование обвинения приобщить к делу высказывания Юлии Тимошенко в ее микроблоге - еще одна великолепная возможность для превращения судебных заседаний в фарс. Дальше уже ничего не интересно. От обвинения, по большому счету, ожидаешь не поисков в интернете, а поиска и определения мотива преступления. Даже самый бездарный, самый необученный, самый прогуливавший заседания юрист, дослужившийся до прокурора, читал в детстве рассказы про Шерлока Холмса. И точно знает, что такое мотив. Мотив - это не когда во время судебных заседаний обвиняемый пишет на салфетке (тогда не было компьютеров) несколько вздорных слов в адрес прокурора. Мотив - это когда у него есть личная заинтересованность в совершении преступления, в котором его обвиняют.

А обвинение не может доказать этой личной заинтересованности. Оно не может объяснить, согласилась ли Юлия Тимошенко на цену, которую Виктор Ющенко и Виктор Янукович - может быть, тоже из каких-то своих соображений? - считают невыгодной - из корысти или просто потому, что ей не оставалось никакого другого выхода. Или потому, что руководствовалась политическими соображениями, например, желанием победить на выборах через год и на это время сохранить стабильность в государстве. Но это - не уголовщина, это просто приоритет тактических политических соображений перед стратегическими. Потому что Юлия Тимошенко собиралась жить с этой ценой в качестве президента страны.

[ Читати далі ]

 
В українській армії з’явиться окремий підрозділ - сили  спецоперацій. Цих військових залучатимуть до виконання антитерористичних та інформаційних психологічних завдань.  Сили спеціальних операцій планують сформувати до 2017 року в рамках реформування української армії.

  Про це повідомив начальник генерального штабу, головнокомандуючий Збройними Силами України, генерал-полковник Григорій Педченко на зустрічі з верховним головнокомандуючим Об'єднаними збройними силами
НАТО в Європі, адміралом Джеймсом Ставрідісом.
   Планується, що сили спецоперацій, окрім протидії інформаційним та психологічним війнам, піклуватимуться про безпеку національного морського судноплавства, а також  захищатимуть українських громадян та об'єкти власності за межами України.
   Директор центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак переконаний що військо, яке відстоюватиме інтереси країни в сучасних інформаійно-психологічних війнах створюється в Україні запізно, адже в сусідніх державах такі спецсили вже давно успішно функціонують. «Можна було ще років п’ять тому прийняти це рішення і вже почати його реалізовувати», - зауважив Бадрак.
   За його словами, сили спецоперацій можуть бути адекватною компенсацією відсутності в Україні сучасного озброєння.Ефективність спецвійськ буде залежати від політичної волі влади. Працювати там мають контрактники,
а в окремих підрозділах - виключно офіцери.
   Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко зазначив, що рішення про створення сил спеціальних операцій було прийнято ще три з половиною роки тому - 17 грудня 2007р.
Але найвища українська влада до сьогоднішнього дня так і не зробила конкретних кроків до реалізації цього проекту.