Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

***********************************************


Если голубь почтовый мой
Попадётся вдруг в когти сокола,
Верю я, ты прийдёшь за мной,
Обернувшись злым диким воолком.

Я узнаю Тебя всегда,
И прижмусь я к тебе покрепче...
Если нам суждено страдать,
Улыбайся, -- так станет легче.

Что же голос твой, как хрусталь,
Обещает дальние дали.
Взглядом твёрдым меня, как сталь,
Дорогие глаза проверяли.

Но идти нам одной дорожкой,
Собирать красивые листья.
Ночевать нам в лесной сторожке,
Вновь идти, но только не быстро.

Мы прийдём к твоим городам,
Где я стану твоей королевой.
У фонтана доверюсь словам.
Просто мне суждено быть смелой.

Если счастье моё с тобой
Я доверюсь тебе всегда.
И ты сможешь, когда захочешь,
Захватить мои города.




                                      

Очікування.

Чекаю,

Мрію,

Страждаю.

Марю,

Жадаю,

Кохаю.

Злітаю

У думці

До неба.

Падаю.

Відроджуюсь

У твоїх

Обіймах.

Вірю:

Щастя

Прямує

До мого

Порогу.

Життя на руїнах

Занурююсь

у твої,

незрозумілого кольору 

очі.

Шукаючи у них

ніжність,

спіткаюсь об злість...

Лечу

на крилах фантазії -

розбиваюсь

об скелі

реальності.

Навіщо стільки

тривалості

у наших незустрічах,

і така швидкоплинність

у поглядах.

Так нестерпно жити

на руїнах

мрій.

Кохання

Я кохаю -

І цьoго досить:

Для вірності

Та для зради,

Для гідності

Та для звади,

Для блиску

Та для бруду,

Для чемності

Та для блуду...

Я кохаю -

І цьго досить:

Для вірності

Та для зради?

Для гідності

Та для звади?

Для блиску

Та для бруду?

Для чемності

Та для блуду?...

Осінь.

Багрянцем вкриваються клени,

Жовтим полум"ям займаються берези,

У червоні шати увібрався дикий виноград,

Міддю відливає вбрання дубів,

Жовтогарячою строкатістю красується горобина,

У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -

Всі приготувалися до осінньго балу...

Закружляють у танку,

Захмеліють від жовтневих  п’янощів,bokali

Поскидають своє чудове вбрання

і заснуть... до весни...sleepy

Помеха.)

Не говорите мне о том,
 Чего я не могу понять,
Не принимаю приговор,
Любовь мешает мне.Как знать ...

Не дай Мне, Боже, вас понять.
И осознать.Вы были прАвы.
Тех трезвых и банальных слов
Вдруг ощутить весь вкус отравы.

Мечту свою дать развенчать.
И в сердце тишину впустить...,
Я верю, повод ты не дашь
Что больше не для кого жить ?

heartheartheartheartheartheartheartheartheartheartprey



love love love love love love love love love love love love


cvetokcvetokcvetokcvetokcvetokcvetokcvetok

 

***

У буденності -

гинеш.

У мрії -

відроджена.

Насторожено

линеш,

але очі

зволожені.

До нестями

кохаєш.

Та, кохаючи,

мучишся.

І причини 

не знаєш,

та в докорах

канючишся.

Непорочна

та грішна,

Безневинно 

засуджена.

І цей сон,

ніби вічний,

лине колом

засмученим.

Життя - мить.

Що людське життя?...

Лише миттєвість між минулим і майбутнім.

Немов падаюча зоря - блиснуло і згасло...

Не встиг навіть задумати бажання.

***

Чорна ніч та чорна кава-

Дві супутниці мої

У ці сірі та незграбні,

Сумомвимучені дні.

Щоб триматись, вип"ю кави,

Щоб спочити, піду в ніч-

Пригорну душу загнану до сну.

Бадминтон.




Я -- ракетка, 
Ты -- ракетка.
Я стройна и ты кокетка.
ТЫ -- воланчик,
Наш пацанчик.
Тот же ветер в голове !
Словно белый одуванчик
Разлетелся по траве.
Мы натягиваем сетки.
От ракетки до ракетки
Ты летаешь, нас целуешь.
И, конечно, нас ревнуешь.
Потеряв одну из нас,
Упадёшь ты сей же час.