*************** *************** *************** **
- 07.10.10, 22:19
![](http://i.i.ua/photo/images/pic/7/5/5640157_9674664.jpg)
![](http://i.i.ua/photo/images/pic/2/3/5640532_1add1b8f.jpg)
![](http://i.i.ua/photo/images/pic/8/3/5640538_28f1c4d6.jpg)
![](http://f.i.ua/sp0_k1340044219_u2618926_l0.png)
Чекаю,
Мрію,
Страждаю.
Марю,
Жадаю,
Кохаю.
Злітаю
У думці
До неба.
Падаю.
Відроджуюсь
У твоїх
Обіймах.
Вірю:
Щастя
Прямує
До мого
Порогу.
Занурююсь
у твої,
незрозумілого кольору
очі.
Шукаючи у них
ніжність,
спіткаюсь об злість...
Лечу
на крилах фантазії -
розбиваюсь
об скелі
реальності.
Навіщо стільки
тривалості
у наших незустрічах,
і така швидкоплинність
у поглядах.
Так нестерпно жити
на руїнах
мрій.
Я кохаю -
І цьoго досить:
Для вірності
Та для зради,
Для гідності
Та для звади,
Для блиску
Та для бруду,
Для чемності
Та для блуду...
Я кохаю -
І цьго досить:
Для вірності
Та для зради?
Для гідності
Та для звади?
Для блиску
Та для бруду?
Для чемності
Та для блуду?...
Багрянцем вкриваються клени,
Жовтим полум"ям займаються берези,
У червоні шати увібрався дикий виноград,
Міддю відливає вбрання дубів,
Жовтогарячою строкатістю красується горобина,
У сарі місячного кольору вдяглися тендітні тополі -
Всі приготувалися до осінньго балу...
Закружляють у танку,
Захмеліють від жовтневих п’янощів,
Поскидають своє чудове вбрання
і заснуть... до весни...
У буденності -
гинеш.
У мрії -
відроджена.
Насторожено
линеш,
але очі
зволожені.
До нестями
кохаєш.
Та, кохаючи,
мучишся.
І причини
не знаєш,
та в докорах
канючишся.
Непорочна
та грішна,
Безневинно
засуджена.
І цей сон,
ніби вічний,
лине колом
засмученим.
Що людське життя?...
Лише миттєвість між минулим і майбутнім.
Немов падаюча зоря - блиснуло і згасло...
Не встиг навіть задумати бажання.
Чорна ніч та чорна кава-
Дві супутниці мої
У ці сірі та незграбні,
Сумомвимучені дні.
Щоб триматись, вип"ю кави,
Щоб спочити, піду в ніч-
Пригорну душу загнану до сну.