Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

з настрою (між іншим, щодо...)

[Приєднана картинка]ми всі однотипні в різновиді дивного світу природи.поруч диких стихій руйнівних співіснуємо, тому що ми симбіонти.хоч підступні та хижі, нищителі інших життів заради розширення площта комфорту свого існування.так улаштовані всі ми в жорстокості безкомпромісній......а над землею з землі світ рослинний прямує до неба!чи навпаки - світ рослин проростає життями у землю.від океану річки згори в океани спадають -забинтовують світобудову у води цілющі відтворень.чи вистачить сил їм ...

Читати далі...

з настрою (відторгнений...)

[Приєднана картинка]все якось так змінилося одразу...і онде там, за брамою відторгненнямаячить світотінями буття у сьогоденні.всі кажуть, там, за брамою цією розстріляно гуманність,згвалтовано усі чесноти людства та кинуте зі сміхом звіриніна остаточне знищення...того не може бути! маячня!!!...то поголос людський...і, певне, з переляку.тому що там орудують рашисти (орки, вбивці, злодії, кати) -голодна зграя, зомбована у злиднях в зненависті, ідеями рашизму...во істину, війна - ганьба...водночас ...

Читати далі...

з настрою (коли в паралельному мешкаєш світі...)

коли в паралельному мешкаєш світі,усе тобі з відти забава та диво.смакуєш солоні горішки із пивом...в кімнаті осяяній стишеним світломсидиш, осягаєш добу та події -завзяті бої та змагальні турніриза гідність, кохану, свободу та віру.а ще - за якусь там останню надію.проблеми, питання складні, нездоланні,шляхи у самотність в хаосі марноти.в додачу іще катаклізми в природі!і холод, і голод, з нудьги позіхання...- ...і що то за світ такий?!... - мовиш до себе. -такий суперечний, не зрозумілий.ні...

Читати далі...

under the rock...

а злодій сходами югнув... -ніхто не бачив, ніц не чув!- ...і скільки ж їх?... -не стане чисел!- ...а не суди!... -і не суджу.сиджу за столиком, пишуепоху, міф та славу словом!та олівцем простим в руціслова, жбурляю камінціу світ,в забруднений світогляд... -можливо там, у хащах тих,у схові десь злодюжка ліг,зарив, що вкравв глибокій ямі.та визирає з-поміж спин -чекає миті чи хвилинвід пограбованих шаноби.......не дочекався. втік.сховав себе за нову долю(лиш кілька баксів відслинив...по чим...

Читати далі...

розплатаний день

оця вулиця -вхід без виходу...чи то прірва там?чи стіна?може, море там?Всесвіт зморений?чи то брама там льодова?...і з минулостів обрій подихом,що є осені аналой -у забутості юрма ворохомпадолистамив обрій той.у синизностідень розплатанийв нерухомості мовчазний.лабіринтамиюлиць-вуличокмов розіпнутийтемний птахвесь обплутанийдень без виходу -листя осені на вітрахсередмістюв різнокольорічи вітрильник то,чи вітряк.і вітрила тамгусто латаніна отих ото кораблях,що на...

Читати далі...

з настрою (а на місто спадає дощ...)

а на місто спадає дощта полоще простори площі будинки, завулки теж...і немає цій зливі меж!очі вирячені вітринсяють полисками краплин -їх в далекі несуть країневгамовані ручаї.в дощ уплетений срібний снігтане, падаючи до ніг.мерзнуть в крапельках ліхтарів цій осінньо-зимовій грі.а у променях безліч фарзлива в райдузі супер стар.у лелітки вдяглись авта...пада усмішка на вуста.і не віють вітри від віт.парасолевий різноцвітприкрашає дощу печальв цих осінніх в плачу прощань.і стікає вода зі стріх...

Читати далі...

у дні осінні

  • 21.11.25, 13:21
чи знаєш тикуди іти,тікати,бігтичи повзтивід бруду зрадита брехніу ці осінні мерзлі дні?...коли в очахі сміх,і страх,від глупоти аж з'їхав дахта від словесного лайнане відмиває дощ сповна.та мусиш жить,лайно те пить...а злите зло у мозокзлить!і сміх потворнийсвій від вічкидаєш осені у стріч...крізь дні ідешнемов пливеш.до майбуття,в глибінь гребеш,у глянець сонячнийта блиск...немов від того маєш зиск.......щоб супокій собі знайти -весь в бруді,в зраді,у брехніу ці осіннімерзлі дніне...

Читати далі...

жереб на долю

  • 11.11.25, 12:14
[Приєднана картинка]озовом слово у сферах та зорях...з горя на горій від непокори.місяць оновлений світу старомувійнами з миром до кожного дому.гідність - бідою, здобуток і втрата.звалище значень в обрії хатні.тропіки, стежки - путами плетеньв толеруванні плутаних плентань.і маскарадна з'єднана єдність -гуморна штучність та посередність.сльози від сміху в гламурному часі -вина, горілка, пиво та кваси.диспути - деспоти, спори елітні.картами мапи тисячолітні -битва у дурня уперта і вправнав...

Читати далі...

на стежині з осінню

і як наче з шумурвані хмари в небі.в суєті у тлумі рухатися требата штовхатись ліктемзліва...справа такожта тримати ліки на випадок всякий....де там тії гапти -стежку гаптувати,болота як раптомта залізні ґрати.і тлумить як вітервсі, що в тлумі, долі.а життя як витвір,де не грають ролей.де живуть, існуютьта гостюють люде,здрастують, хворують,день у алілуях.і ці хмари в небібілосірі в шумізовсім без потребив суєті у тлумі.і лягають тініна ліси осінні,степ, гаї...з оселі,там, в якомусь...

Читати далі...

ентропія

розсунути хмари видихом, вдихом... - подихом рівним.слідкувати за тінню наче за часом,який неспинно прямує поперед мене.під ритми кроків своїх складати нескладні рядкиз хаотично розкиданих різнорозмірних літер.прислухатися серця,пульсуючих в скронях думок (ось-ось віддзеркаляться в слові).забути пройдешнє.з заплющеними очима неспішно ступати крізь сьогодення.зі спогадами в сумці у лівій руці,спиратися правою на тростину -просуватися над хідником (усупереч гравітації).блаженно всміхатися вирвам, ...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
попередня
наступна