Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Спитай у себе...

[Приєднана картинка] Спитай у себе, чого ты вартий, Коли у долі поганий настрій? І раз за разом невдалі жарти &nbsp...

Читати далі...

Звезда Надежды

[Приєднана картинка]Для каждого из нас  горит Звезда Надежды. Нам дарит свет свой неземной и сердце греет нежно. Но часто в жизни так бывает, что тучи небо закрывают, а над Землею ураган играет цветы надежды обрывает. Не позволяй задуть, залить огонь живой Любви. Его ты в сердце сохрани И веру сбереги. Тогда проснется вольный ветер Разгонит тучи над планетой, А в небе как и прежде Горит Звезда Надежды!

Думы Великоруса Картина К.Васильева

  • 09.11.10, 19:46
[Приєднана картинка]

Убежать бы...

[Приєднана картинка] Убежать… От тебя… От себя… От печали. Улететь вольной птицей за синие дали. За пределами памяти ночью укрыться, С беззаботной листвой над землёю кружиться. Все слова растворить бы в осеннем тумане, Внушить сердцу, что всё это было не с нами. Только в нём каждый взгляд, каждый день наш хранится… Дождь холодной реальностью в окна стучится. В лабиринтах судьбы два пути разбежались. Шли по краю мечты, только в пропасть сорвались… Вот бы ветром шальным...

Читати далі...

ПЕСНЯ

[Приєднана картинка] Как хотелось бы мне спеть с тобой у костра, под гитару... Чтобы нам подпевали все птицы и ветер напару... Чтобы горный ручей подхватил эту песню... И унес ее к морю, напеваясебе повсеместно... Мой плейкаст на этот стих" ПЕСНЯ" http://www.playcast.ru/view/1003792/929cef21e4b505678e686bc9c1dabbb1ea362e5cpl

Память Предков бьёт по голове

  • 08.11.10, 01:35
[Приєднана картинка] Память Предков бьёт по голове Нас – забывших опыт Древней Жизни. Бог карает слабостью в уме Тех, кто предал жизнестрой отчизны!

Безсоння

[Приєднана картинка] Коли місяць зіркам ночей безсоромно цілує скроні, я напилась з твоїх очей аромату краплин безсоння. І щоночі тепер не сплю, все літаю в нічнім просторі, приворотне чар-зілля п’ю, що в стакан підсипають зорі. Переливом сріблястих нот знов сную ліхтарів проміння і торкаюсь крильми висот чи то блуду, чи то прозріння. У вербове волосся віт заплітаю нічні серпанки і шукаю найменший слід дивних снів своїх витинанки. З неба струшую до землі і збираю...

Читати далі...

Лише хризантеми

[Приєднана картинка] Сумую без тебе...Хвилини роками. Засмучене небо в зірковій імлі…Лечу знов до тебе стрімкими вітрами, знайти тільки ще би тебе в суєті… На тебе чекаю …роки чи століття –байдуже, не знаю,– скінчився вже лік…Без тебе зникаю…Зів’ялим суцвіттямусмішка.Згоряю.Сльоза із повік. Без тебе не мрію.І знову дилеми,«не можу», «не смію» і ще сотні «не»…Лише пломеніють твої хризантеми,даючи надію любити тебе…[Приєднана картинка]

Поза зоною досяжності

[Приєднана картинка] Не повертай… Не зустрічай… І слів кохання не чекай… Не ображайся і не плач… Ти вже в минулому… Пробач. Забудь, як забувають сни… Вимкнене серце… Не дзвони. Перегоріли проводИ, Нема мережі… НазавждИ. Не звинувачуй, не шкодуй… Тепер без мене світ малюй. Доступ закритий, зрозумій. Цей абонент уже не твій.

Загублений шлях

[Приєднана картинка] ЗапалЮ свічу – нічну супутницю. Тихо серце попливе Чумацьким шляхом. Срібне світло зоряної вулиці Намалює йому путь небесним лаком. Розпорошу серце поміж зорями, Білих лебедів на волю з нього випущу. Хай летять вони світами неозорими, Я ж у ніч повернусь краплями дощу. Догора свіча – моя супутниця. Тиша в серці… Заколисані думки. У безмежності світів той шлях загубиться, Слід у пам’яті лишивши на рокИ.