Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Болить, щемить...

  • 27.05.10, 19:01
[Приєднана картинка] Болить, щемить… Кричати?.. Ні… Куди?.. Чому?.. Але спливають дні. Майбутнє… Де тебе знайти? Як взнати, що це саме ти? Побачити, поміркувати?.. Сил нема… Невже минуле все було дарма? Хочу знайти я шлях вперед, Хочу я бачить свою долю наперед. Але блажен небачивший, хто вірить, Блажен, хто Господу життя довірив, Хто за пустелею побачив море, Хто у любові Божій топить своє горе. Болить, щемить?.. Кричати?.. Ні… Куди?.. Чому?.. Але ж ми ...

Читати далі...

У безодні думок...

  • 27.05.10, 11:21
[Приєднана картинка] У безодні думок я блукаю, У темряві очей твоїх тону, Лише погляду твого шукаю, Тебе одного я люблю. В тобі всі мої радощі й болі, Для тебе моє дихання й воля, В тобі моє натхнення зростає, Чому саме тебе кохаю, я не знаю. Але без тебе світ марніє, Без тебе серце моє тускніє. З тобою хочу постійно бути, Хочу, щоб ти не зміг мене забути.

Тобі

[Приєднана картинка] Здавалося б... звичайне собі сонце... Здавалося б... звичайне собі небо... Тримаю промінь світла на долонці І відчуття, що більшого не треба...

Читати далі...

Queen of angels

Смотрю на тебя, и не налюбуюсь, Красивая, умная, неповторимая! Целую тебя, и не нацелуюсь… Богиня, Княгиня, Принцесса, Любимая! Не хватит эпитетов мне для сравнения, Ты сильная, нежная, непостижимая... Я не боюсь выражать свое мнение, Ведь сила любви во мне несокрушимая!

Луна есть тело разлагающееся

ЛУНА ЕСТЬ МЁРТВАЯ ПЛАНЕТА ! !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Пускай ученые страны Не тратят средства,изучая Поверхность,обитателей Луны! А мысли,взоры направляя, Пусть устремляются к Венере. Их ждут открытия! Пусть верят! Луна есть мёртвая планета! И непригодна для жилья. Всё забрано с Луны живое!Это Есть умершее тело,разлагающееся! На кладбище,где смерть и трупы Ты будешь строить жилой дом?.... Так будем же умны!--Не тупы ! Мы лучше Землю...

Читати далі...

Лиш ти

Серед тисячі чужих очей Лиш одні для мене наймиліші. Серед безлічі холодних і сумних ночей Лиш з тобою вони стали найтепліші. Серед посмішок привабливих і щирих Лиш одна так ніжно душу зігріває. Посеред мільйона слів красивих Лиш твоЇ глибОко в серце западають. У моЇм житті всього було немало – Віршів, квітів і приємних подарунків. Тільки так нестримно бракувало ТвОїх найсолодших поцілунків. Твою душу лагідну й красиву Я своєю аж до болю відчуваю. І свого...

Читати далі...

Хрусталь сердец

[Приєднана картинка]С тобой я знаю путь к Эдему… Его я в тайне сохраню, И перечесть все как поэму, Еще смогу, так как люблю. Я знаю, где живут озера, Налитые из наших слез. Они за горизонтом горя И ветер все давно унес. Я знаю, как восходит солнце, Лучами счастья для двоих. Залог любви, все те же кольца, Хрусталь сердец в руках твоих! [Приєднана картинка]

Молитва покаяния

  • 26.05.10, 13:12
[Приєднана картинка] В водовороте жизненных проблем Не видя свет в конце туннеля, Мы мечемся по жизни словно тень, Бороться, ждать и верить не умея. Господь, читая в Слове Божьем обещанья О силе, мудрости, надежде и любви, Прошу Тебя прости мое непослушанье, Когда хочу по жизни быть Тебя я впереди. Прости за гордость и надменность, За зависть, недоверье, суету, Прости за сердца неизменность, Как камень черствое, лишь тянет в пустоту. Отец, прости, что не...

Читати далі...

Между Небом и Землёй

Туманности несбывшихся надежд… Созвездия угасших ожиданий… Меж двух миров невидимый рубеж. Здесь только времени чуть слышное дыхание. За временно-пространственной чертой Законы притяжения не властны. Здесь скорость беспредельная - полнейший есть покой. И смысл иной приобретает слово “Счастье”. Серебряная нить меж небом и землёй Духовный путь с земным соединяет. В небесный храм, построенный душой, Ангел-Хранитель двери открывает. Среди туманностей несбывшихся...

Читати далі...

Желанная земля (сон)

  • 25.05.10, 21:57
[Приєднана картинка] В небесном царстве, недалеко совсем от нас, Где земля встречается с луною, Есть город, не опишет его глаз И сад вокруг с манящей красотою. Там здания из мрамора стоят, И золотом покрыты все аллеи, Там каждый мостик сделан так, Что, кажется, и не придумаешь милее. Там нежно так журчит река, Что забываешь все на свете, И, кажется, достанет дна рука, Такая чистая вода на той планете. Там столько красочных цветов, Что радуги не хватит...

Читати далі...