Ты моя радость и боль,

Весь мир разделю я с тобой.

В моей книге раскрытой души

Ты мелодию звёзд напиши.

Услышь в перезвоне сердечном

Звучание музыки вечной.

Как чистый ручей журчащий

Любовь нам поёт песню счастья.

Под звуки осеннего вальса

Пусть наши сердца закружАтся.

Коснись разноцветных клавиш –

В миг душу от грусти избавишь.

Пройдись по волшебным нотам,

В мой сон упади позолотой.

Звучи во мне чистой капелью,

Подаренной небом свирелью.

Двух жизней одна мелодия –

Парящая и свободная.

Она – словно птица вольная,

В ней радость, любовь и боль моя…

Околдуй меня чудо-сапфирами,

Блеском из-под ресниц очаровывай.

Усмири моё сердце строптивое,

Подари мне дыхание новое.

Утопи в океане сапфировом,

Захлесни голубыми волнАми.

Одурмань, утоми до бессилия,

Покори меня страстным цунами.

Увлеки в бесконечность лазурную,

Растворюсь в ней морскою каплею.

Из сапфирового безумия

Не найти мне пути обратного…

Про тебе я мрію… Зігріваючи ночі осінні, у світанку крадучи проміння, бо інакше не можу… не вмію… Про тебе я мрію… Твої очі малюю зірками, твоїх уст знов торкаюсь дощами і плечей… хоч мабуть і не смію… Про тебе я мрію… Про твою найніжнішу усмішку, «Добрий ранок!» цілунком у ліжку, від якого я вкотре сп’янію… Про тебе я мрію… Кожну мить, кожну долю секунди моє серце з твоїм битись буде… якщо навіть немає надії… про тебе я мрію…

І бачити той блиск в очах,

Осінь листям золотим землю покриває,

Різнобарвні кИлими до ніг простеляє.

А в очах твоїх іскряться золоті краплинки –

То душі твоЄї сяйво, серця намистИнки.

Золотою фарбою зорі ніч малює,

А я золото кохання тобі подарую.

Найцінніший скарб у світі, подарунок неба –

То великий дар любові, то душі потреба.

Золотою квіткою серце розквітає,

Бо його твоє кохання ніжно зігріває.

Золотим ключем світанок новий день відчинить,

Знов мелодії любові із сердець полинуть.

І нехай собі лютують грізні урагани,

Золото душі тьмянішим від того не стане!

 І нехай важкі й тернисті життєві дороги,

Та всі труднощі здолає золото Любові.