Наллю у келих терпкого вина
- 23.10.10, 22:16
- Поезія сучасних авторів.
Наллю у келих терпкого вина
Напівгіркого – як життя чи доля.
Ви не подумайте, я п’ю, ні, не одна, –
Зі мною ніч і зір ясних доволі.
Напівпорожній келих пригублю,
Смакуючи краплинами самотність,
І що комусь люблю чи не люблю? –
Байдуже. Навіть сни зі мною згодні.
В вікні спітнілому сльозити буде ніч
І умиватись в місячнім проміння,
Торкнись думок, очей моїх і пліч
Своїм теплом крізь дотики осінні.
Почуй мене, в політ мене візьми,
Бо я без тебе гасну і німію.
Я п’ю вино, щоб вмити ним думки…
Знайди, прошу, мене моя надіє!
Вдихну осінні пахощі, до дна
П’ючи цю ніч бажану і нестримну.
Ви не подумайте, я п’ю, ні, не одна, –
І повний мій бокал наполовину.
Напівгіркого – як життя чи доля.
Ви не подумайте, я п’ю, ні, не одна, –
Зі мною ніч і зір ясних доволі.
Напівпорожній келих пригублю,
Смакуючи краплинами самотність,
І що комусь люблю чи не люблю? –
Байдуже. Навіть сни зі мною згодні.
В вікні спітнілому сльозити буде ніч
І умиватись в місячнім проміння,
Торкнись думок, очей моїх і пліч
Своїм теплом крізь дотики осінні.
Почуй мене, в політ мене візьми,
Бо я без тебе гасну і німію.
Я п’ю вино, щоб вмити ним думки…
Знайди, прошу, мене моя надіє!
Вдихну осінні пахощі, до дна
П’ючи цю ніч бажану і нестримну.
Ви не подумайте, я п’ю, ні, не одна, –
І повний мій бокал наполовину.
20
Коментарі
анонім
123.10.10, 22:28
Oliviya
223.10.10, 22:29Відповідь на 1 від анонім
Гість: Adamant?
323.10.10, 22:34
Тыльки наполовину?((
п.с.
Oliviya
423.10.10, 22:46Відповідь на 3 від Гість: Adamant?
наполовину - це багато, тільки щоб повний був наполовину!!!
дякую
KURD58
523.10.10, 22:48
Oliviya
623.10.10, 22:49Відповідь на 5 від KURD58
Гість: Adamant?
723.10.10, 22:51Відповідь на 4 від Oliviya
оптиміст!
Oliviya
823.10.10, 22:56Відповідь на 7 від Гість: Adamant?
аякже
анонім
923.10.10, 23:04
та наливай вже
Oliviya
1023.10.10, 23:11Відповідь на 9 від анонім
поїхали!
