[Приєднана картинка] РозкажУ тобі подихом вітру, Тихим шелестом листя осіннього, Різнобарвного серця палітрою, Ароматом жоржини розквітлої, Заспіваю тобі сріблом місячним, Кришталевих зірок передзвоном, Раннім небом, зорею заквітчаним, СвітанкОвим повітрям прозорим Про все те, на що слів не вистачить, Те, про що розмовляють дУшами. Діамантом кохання чистого В серці твОєму сонце розбуджу я.

[Приєднана картинка] Когда приходит вечер,Я прихожу сюда.Я зажигаю свечи.Горит моя звезда. Цветут мои лилеи И я тебя люблю,Уже никто не смеетОтнять о чём молю. Я буду бесподобна,Блистательна, свежа,Решительна свободна,А ты - смелей ножа. Я обнимаю нежно,И уплываю в рай.Потом, что неизбежно,Вино - зелёный чай. Когда приходит вечер,Присяду на кровать,Задую тихо свечи."Харэ" меня венчать ! [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Коли блукаєш ти в моїх думках, нічна зоря тремтить як в лихоманці, а вітер мрій танцює дикі танці і цілий світ тоді в моїх руках, коли блукаєш ти в моїх думках… Коли цілунком дихаєш мені у спину вітром, струшуючи листя, зриваючи з очей сльозинки чисті, я оживаю сонцем уві сні і оживаєш сонцем ти в мені! Коли приходиш ти у мої сни, сідаєш на краєчку мого ліжка, я п’ю до дна хмільну твою усмішку і небо вмить стає мені тісним, коли приходиш ти у мої сни...

Читати далі...

Грусть истекает из меня….[Приєднана картинка](с)*************************************Грусть убегает от меня,её впитало сине море….дорожка, золотом маня,от Солнышка, на склоне дня,блистает в волнах на просторе. умчалась с волнами печаль;заботы, сброшены с плеча.восторженно взгляд брошен вдаль.ушедшего немного жаль….и памяти горит свеча…...

Читати далі...

Чтобы привлечь к себе внимание…. [Приєднана картинка] ************************************************Чтобы привлечь к себе внимание,избрал он «тему» - на «заклание»:«кто есть писатель иль поэт? –слов собиратель иль «эстет»?вот так, «великий» наш прозаик,зевак собрал вокруг и «заек».он возмущался и ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] - А помнишь небо звездное И млечный путь и шепот волн И время очень позднее?.. - Я помню звезд далеких свет, Венок луны на темной глади, Души надеждою согрет… - А помнишь море свысока И город наш и ленту пляжа, Когда в моей твоя рука? - Я помню… за волной волна… И восхищенье миром этим – В него я с детства влюблена… - А помнишь дерево в цвету, Рассвет из ласк, закат в горах… Мою улыбку и мечту? - Я помню сказку как во сне, Твои слова, объятья, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я назову тебя небом – Чистым. Бездонным. Светлым. Следом остаться мне бы Лишь для тебя заметным... Я назову тебя солнцем – Теплым. Волшебным. Ярким. И распахну оконце Лучикам нежно-жарким... Я назову тебя ветром – Словно пьянящим. Дивным. Только однажды встретив И навсегда любимым... Я назову тебя морем – Ласково синим. Смелым. С маленькой щепкой соли И изменю пределам... Я назову тебя сказкой... Здесь не нужны причины – Просто отвечу...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Любовь рождается на небесах, Когда сердца ещё о ней не знают. Мечтою звёздной отражается в глазах Тех, кто её с надеждой ожидает. Она приходит с вечности глубин, По родству душ людей объединяя. И к высоте непОзнаных вершин Доверившихся в её руки призывает. Любовь небесная спускается к сердцам, Их светом нежности с лихвой переполняя. Её сиянье узнаётся по глазам, Она весь мир вокруг собою освещает. Чтоб небеса с землёй соединить, Пред...

Читати далі...

Намалюй мені море, та так, щоб штормило. Сильний вітер і гнівні пориви води… А на березі ми. Вдвох малюємо крила Й не змиваються хвилями їхні сліди. А на березі ми. Не злякавшись негоди, навстріч вітру босоніж по мокрих пісках, міцно взявшись за руки, тамуючи подих, біжимо і сміємось як діти в казках… Намалюй мені море… Де гнатись не треба За придуманим щастям, за мрію у нім. Хай штормить і лютує роз’ятрене небо, А ми вдвох… і нам все ніпочім, ніпочім… А ми вдвох. Але ти не...

Читати далі...

Твій запах розвіює ніч, лишаючи слід на зап’ясті, а дощ стукотить у вікні: Не вдасться, не вдасться, не вдасться… Та я й не тримала тебе, не в цьому ж бо щастя й удача! А дощ… дощ не знає про це і плаче, все плаче, і плаче. Любов не буває гріхом, та як не грішити в любові? Ненавиджу! Злюсь! Всім єством чекаю тебе знову, знову… Засну. А твій запах і в сні чомусь на моєму на зап’ясті… і дощ стукотить у вікні: Це щастя, це щастя, це щастя…