Дивні птахи...))

Бородач, або як його ще називають, ягнятник – птах із сімейства яструбиних. Єдиний вид в роді бородачів. Це досить великі птахи з розміром тіла 95-125 см. Їх вага може досягати 7,5 кг, а розмах крил у найбільших представників доходить до 308 см.

Бородачі живуть в основному в Передньій і Центральній Азії, також зустрічаються в Східній і Південній Африці і в Південній Європі. У Росії цих птахів можна зустріти на Кавказі і зрідка на Алтаї і в Саянах. Але всюди рідкісний через переслідування людиною.

Птах, відомий як «Мона Ліза пташиного царства» через товстого вигнутого дзьоба, схожого на загадкову посмішку. Кілька років тому він був повторно відкритий вченими в Колумбії після 40-річної відсутності.

Вивчення цього виду ускладнюється тим, що живуть вони в дуже важкодоступних тропічних лісах Венесуели і Колумбії. Саме з цієї причини з 1965 по 2004 рік цих птахів взагалі ніхто не бачив.

Малайський калао – один з найбільших птахів-носорогів. Деякі екземпляри досягають в довжину 122 см і важать до 3 кг. Живуть в основному у вологих субтропічних лісах Малайського півострова, Суматри, Яви і Борнео. Основне середовище проживання – порослі лісом схили гір на висоті близько 1500 метрів.

Ще однією особливістю цих птахів є їх тривалість життя. Як правило, в неволі вони живуть по 35 років і навіть довше. Відомі поодинокі випадки, коли представники цього виду доживали до 90 років.

Птах, який своїм зовнішнім виглядом нагадує якогось стародавнього ящера. Не великий – близько 60 см. Живе в Екваторіальній Південній Америці від Колумбії до Болівії. Гоацини майже не літають, більшу частину часу тримаються на деревах і рідко спускаються на землю.

Цікавою особливістю цього виду є їх система перетравлення їжі. Все це відбувається за допомогою ферментації в великому зобу. Від цього гоацин володіє надзвичайно неприємним гнойовим запахом. Саме тому європейські поселенці Південної Америки називали гоацина «смердючим птахом». Крім того м’ясо гоацина має різкий затхлий запах, неїстівне і ніколи не вживається в їжу навіть тубільцями.

Китоглав, або як його ще називають, королівська чапля – дуже великий птах із роду лелекоподібних. У середньому його висота становить 1,2 м, а розмах крил досягає 2,3 м. Найголовніша відмінна особливість китоглавів – великий, схожий на дерев’яний черевик дзьоб, робить його вельми майстерним в рибній ловлі. У той же час, нічого іншого цим дзьобом птах робити не може. І якщо зі звичними кормами стає туго, йому загрожує голодна смерть.

Ще одна незвичайна особливість – очі китоглавів. Вони розташовані не з двох сторін черепа, як у більшості інших птахів, а в його передній частині. Через це він все бачить об’ємним. Батьківщина китоглавів – заболочені райони Африки. Не дивлячись на те, що ареал проживання птахів досить великий, окремі популяції дуже малі і розрізнені.

Великі хижі птахи з сімейства яструбиних. Довжина тіла гарпій доходить до 110 см, а розмах крил може перевищувати 2 метри. При цьому і важать птиці досить пристойно: до 9 кг. Як зрозуміло з назви, живуть ці яструби на рівнині в тропічних лісах Центральної і Південної Америки від Мексики до Бразилії.

У південноамериканських гарпій неймовірною великі і потужні лапи, які здатні тримати дуже велику вагу. Пальці озброєні довгими чорними кігтями. Тож не дивно, що з сіл ці хижаки інколи забирають невеликих поросят і ягнят.

На території колишнього СРСР цей птах широко відомий під назвою «Індокачка», що означає, нібито його гібридне походження від індика і качки. Насправді ж свою назву мускусна качка отримала від приписуваної старим особинам властивості виділяти в області м’ясисти= наростів на голові жир нібито з запахом мускусу.

Вперше мускусна качка була одомашнена ще древніми ацтеками. Пізніше цей птах був завезений спочатку в Африку, потім в Європу, Азію і Австралію, а також Росію. На територію колишнього СРСР мускусні качки були вперше завезені в 1981 році з НДР, а потім повторно в 1988 році з Франції.

Досить великий птах із сімейства голубиних. Мешкає тільки в Новій Гвінеї, в основному в північній її частині. Довжина тіла до 74 см, маса до 2,5 кг. Вінценосні голуби вміють літати, але роблять це вкрай неохоче, лише в разі небезпеки. Велику частину часу проводять на землі, де збирають опалі плоди, насіння і ягоди.

Цей вид голубів потрапив до рідкісних і вразливих видів. Чисельність птахів повсюдно скорочується. В основному це відбувається через непомірне і неконтрольованої полювання заради пір’я, а також з-за руйнування їх природних місць мешкання – заболочених лісів і лісів з сагових пальм.

Це найбільші птахи-носороги з усіх, що існують в світі. Довжина тіла у них може доходити до 129 см, а вага до 6,2 кг. Основний ареал їх проживання – африканська савана, на південь від екватора. Велику частину часу вони проводять на землі, збирають їжу, повільно ходячи по савані.

Крім того, що вони є найбільшими птахами-носорогами, вони ще й єдині справжні хижаки в рамках цього сімейства. Харчуються кафрські рогаті ворони членистоногими і комахами: кониками, жуками, термітами і навіть скорпіонами. Втім, в сухий сезон, цілком можуть добути навіть білку, молодого зайця або мангуста.

Найяскравіший вид з усього сімейства американських грифів. Населяє Південну Америку. Цікаво, що його латинська назва Sarcoramphus papa походить від того, що в поєдинках з іншими грифами за падаль, цей вид, як правило, виявляється переможцем.

Королівські грифи – досить великі птахи. Їх тіло може досягати розміру в 85 см, а вага доходити до 4,5 кг. Розмах їх крил становить близько 2 метрів, тому гриф в польоті справляє сильне враження.