Самый счастливый человек тот, кто дарит счастье наибольшему числу людей. &nbsp...

Читати далі...

Хочу рассказать вам одну историю. Случилось это очень давно – в дикой молодости. Училась я тогда еще в школе в 10 классе. А надо сказать, что учиться мне пришлось в двух школах в связи с переменой места жительства. В школе, где я начинала учиться, мне очень повезло с учителем литературы. Это была необыкновенная женщина, которая нас учила думать в первую очередь, анализировать – во вторую. На урок мы шли с замиранием сердца. Педагог до корней волос, она учила нас все произведения пропускать...

Читати далі...

1945, 30 квітня Перед лицем неминучого покарання за свої страшні злочини закінчив самогубством Йосип Сталін 1945, 2 травня Фашиські війська повністю подавили і примусили капітулювати війська московського гарнізону. Німецькі солдати залишають історичні написи на Кремлівських стінах. 1945, 7 травня Російська командування підписало умови безумовної капітуляції. 1945, 26 червня На конференції в Гамбурзі, створеній від імені Германії, Японії і Італії делегати 50 країн підписали устав ООН. 1945...

Читати далі...

- О знову він пішов! І чого він лазить ? - А хто їх зрозуміє, тих психів. Он Михайлівна живе коло нього, то каже, що майже кожну ніч, якесь бурмотіння від нього чути. Він, що не спить? - Він в день нап'ється і спить. - За що, цікаво, він п'є і взагалі, що їсть? - Ну, певно, пенсію якусь має по інвалідній голові. Тут недавно сказав мені, що він поет, уявляєте? - А я взагалі не знаю навіщо таких з дур-дому випускати. - Ну чому, він не кому не заважає... ”Сьогодні знову прилітали...

Читати далі...

Доброго здоров'я діду ! І тобі сину не хворіти. А які у вас вишні смачні, аж солодкі ! Вони зайшли, як бандити. Вони і були бандитами, за роки життя коло зони Андронович надивився на таких. Стрижені голови і неголені підборіддя; казенна одіж з чужого плеча; бігаючий, затравлений погляд, що намагається бути зухвалим і показна жорстокість та безцеремонність. Так і зараз, просто гепнули ногою по дверях, ось і все, та і які запори у старого самотнього діда. Андронович і прокинутись не...

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

Рассвет… Воздушный рассвет с запахом аниса и кардамона… Прозрачный рассвет цвета янтаря и опала… Сквозь усеянное слезами дождя окно я смотрю на это роскошное апельсиновое небо… На какое-то мгновение облака выстраиваются причудливым образом и рисуют твой образ… Хотя, возможно, этот образ только в моей разгоряченной фантазии… Лёгкий… Такой лёгкий и невесомый образ, соответствующий, пожалуй, только атмосфере храма, наполненного предсвадебным дыханием… Одурманенная этим воздухом, я начинаю замечать,...

Читати далі...

(Две страницы из дневника) Он приехал вчера… Целый день я не находила себе места… Ждала… Господи, а вдруг он не приедет, а вдруг я всё придумала?! А вдруг… Но он приехал… Я сразу узнала его. Да, он такой, каким я видела его во сне… В тот же миг, как он сказал «привет, Карамелька», я поняла, что свести всё на «нет» не получится… Он был…словно мой идеал… мой сказочный принц… нет, он на самом деле был моим идеалом! Мы поняли друг друга, с полуслова. Нам было легко вместе… ...

Читати далі...

Уважаемые жители АЮЭЯ!!!! Всех желающих приглашаю вступать в сообщество! Если Вам есть что сказать в жанре мини-прозы, милости просим! С Ув. Шерри.

[Приєднана картинка] « Пушистые волны разбиваются о берег… Я встречаю рассвет. Он так прекрасен, пожалуй, лучший из тех, которые я видела!... Немного прохладно, я кутаюсь в клетчатый махровый плед… В руке чашечка горячего кофе, его тепло приятно разливается по телу, каждый глоток – как нежный поцелуй, остающийся на смуглой коже… Вдруг, нечаянно выбившийся из солнечной косы лучик падает мне на лицо, я жмурюсь… А, когда открываю глаза, вижу его… Он стоит прямо напротив и поедает меня...

Читати далі...