Снова Юпитер Быком прибитый в знаке Козла:

бедным семитам боком выходит нефтесезам.

О, блиноликий ,жидкобородый, щёлки-глаза!

Я- Катерина, баба навроде в пьесе "Гроза".

.

Доллар утонет. Буша арабы садят в тюрьму.

Я -словно пёсик. Или собака в пьесе "Муму". 

Ты мне не внемлешь! Грех мой что камень, не подыму!

Камо грядеши? Греки, китайцы. Речка Амур.

.

Слева по курсу- город великий Биробиджан.

Я- просветитель, жидкий краситель Сад  де ля Жан,

чёрный кочевник для бледнолицых злых горожан.

Черви да пики: Германн елики дам ублажал...

.

Этот- политик, тот- потребитель, спрос невелик.

Мне бы молитвой Слово насытить, просо полить.

Жизнь моя пробка, а на заборе- слово на "икс".

Я будто голый. Немцы на взводе. Фильм "Коммунист".

сегодня я увидел муху,

она сидела на столе,

ещё подумал :"вот везуха!

а если бы уселся лев?"

ладонь нечаянно расправил

чтоб девку бедную убить...

ещё подумал:"дай бог память,

где буду трупик хоронить?

в горшок с геранью закопаю,

из спичек крестик смастерю,

и тихо тризну отыграю,

косяк набью и закурю.

продам газету в электричке,

поплачет бедный пассажир".

убил летуху по привычке.

пишу. ладонь ещё дрожит.

Цыплёнок тоже хочет жить,

пшено клевать, не воду пить,

на гриль ложить, с котом дружить,

стать Петухом, курей любить!

____________________1______________

Майдан. Увечері над нами

роздерся зоряний вертеп

як український чорний степ

запалений сіма свічами.

.

І дехто в чорному пейсатий

зайшов,не стукнувши, в намет,

згорнув докупи реманент

і загорлав гебрайським матом.

.

І знов маца, не кислий хліб,

і з присмаком чужих молитв

пісок риплячий під ногами.

.

А в моісея мікрофон :

"За все заплатить Фараон!"

А в таці- соросівська манна.

_______________________2___________

Нас вели у Країну Фантазій

розмальовані недозірки.

Ма співали чужі матюки.

Ми жили підбадоьрені сказом.

.

Нас ніхто і нікуди не вів .

Сором"язливі, тихі як миші,

ми чекали аж хто нам накришить

з підвіконня лискучих вітрин.

______________________________________________________

Революція на Майдані- парафраз юдейського свята Сукот (сукА- намет).

Мат- тут - знецінене, зпрофановане Слово, що то було Богом.

Також- останнє, або, як гадають авіятори, заднє слово, що по тому наступає чин, слово, котре спонукає до дії.- прим. авт.

Оце як добре жити в і.уа

братам-вкраінцям купно з москалями!

Буває, лаються, авжеж, з нетями,

рука на себе коца тягне,

орел зозулею кува.

.

У синагозі фарисей річе

свідомим грантоїдам славу.

Пан Президент за вранішньою кавой

штовха в оренду нишком нафтостави,

медалі підлабузникам мече.

.

Не вімо, чим народ святий живе...

Мабуть, почався крах буряководства.

Агов, юж цукор з-за горба завозять.

У віртуалі вистачить молозив:

знеболює,загойдує інет.

.

Оце як добре жити не у нас:

смакує хліб, і шоколад- як стачить,

хатина вбога, нафтогін- тим паче,

Хермон, Арон, оліви ,і роса.

Я живу как англичанин:

по утрам- овсянка к чаю.

За окном- туман. В ЛондОне,

слышно, в чай кладут полоний.

Галичане жёлто-сини

каву хлещут с диоксином.

За окном шумит майдан.

"ТАК" по- русски значилт "ДА".

Съем-ка свежий апельсин.

Не колите диоксин!

++++++++++++++++++

Нам не дано предугадать,

чья на майдане кровь прольётся,

кого Фемида загребёт,

кому Фортуна улыбнётся.

Дубинка с мыслию схлестнётся.

Менты припомнят чью-то мать:

"Усе безпе...отак тримать!"

Ти -як вино, до жили кров,

тебе проллю у файном танці.

Неси мій жаль на фіялковій таці,

Ти- тяжка Ніч, це -твій урок.

.

Я- арфа біля ніг твоїх.

Зіграй на смерть мою востаннє,

из серця вирви ніч туманну,

навічно пам"ять отруї.

------------4----------------------------

Тиша, тиша, глибина!

Чесні дзвони замовкають.

Ти є матір мого сна,

спокій твій мене вбиває.

.

Затуляєш мОї рани,

ті, що скоро розійдуться....

Прохолодними руками...

Ти підеш- я не діждуся.

______________7___________

Моє мовчання зазвучить!

Вигнанця з Саду  тихий зойк

чи стане міцною струной?

Лишись без імені, мовчи...

.

Рости без примх з нутра мого.

Невдалий дзвоне, не звучить.

Нещасний шлюб не розлучить.

Ти- мак із забуття мого.

_________________8___________

Квіти гинучі в грунті чував ,

і джерел потопаючих стогін.

Дзвін надвечір для мене співав.

Ніч стрічала, замислена, вбога...

.

День  у серце острогу загнав

потойбічним промінчастим вОгнем.

_____________9_____________

Я був захоплен тишею, мовчав

як серед буйства мертва пляма...

Пішов був геть із Дома Дня,

у Ніч подався.

.

Відтак у серці оселилась тиш,

холола.

А Ніч сміялась. Чорнії шипи

кололи.

_______________________________________

переклав не все. зараз немає часу доробити------------прим.перекл.

_____________1_____________

Народжені від тіні ницей,

блукаємо у забутті.

Невігласам нема де дітись,

офірам на олтар кортить.

.

Старці, свого нема нічого,

невдахи у зачинених дверей,

сліпі, вслухаємось у шорох,

що наші зойки унесе.

.

Прочане, ходимо без цілі

як хмари гнані вітром геть,

як до вінка приреченії квіти,

що їх рука холодная зірве.

____________________2_______________

Хіба останній муці підкорився,

таємні сили полонили мене,

вони- як вулиця, простА, застигла

де кричимО на холоді скаженом.

.

Присутність їх запалює мій розум.

Доволі! Зірка он де. Дроговказ

В Країну небадАну, і без назв,

котрУ без мрій розвідати не можна.

______________________3_____________________

Ти -темна ніч, темнА душа,

хто вас благенькими малює?

Мерзотні пащі хто милує?

Встає над жалем маски шар...

.

Встає над жалем і над щастям

зкоцюбла посмішка пуста:

з чого налеплена вона?

Мабуть із глини. Ми не знаєм.

.

Над нами ворог височить,

прийдешньой смертію лякає-

і пісні наші замовкають,

и все , що плаче- не бринить.

__________________________________________

далі  скоро буде- прим.перекладача

вам это скажет всякий муж:

тяжёл страстей сердечный гуж.

да стерпит всякий, слаб и дюж

страстей земных сердечный гуж.

.

о Боже, душу вразуми,

а разум волей надели.

существенней молитв моих

страстей земных тяжёлый гуж.

.

Тобой упьюсь, с ума сойду,

Тобою сердце, ах залью,

Тобою полон, а тяну

страстей земных тяжёлый гуж.

.

Кямиль поклонами кладёт

душе в мирском потоке плот.

но сил уж нет, с ума нейдёт

страстеёй земных тяжёлый гуж.

_________________________________________________

Кямиль был крымским ханом, ушёл в монастырь... ханов избираль как гетьманов---------------------- прим. перев.

О чём поёшь ,душа, чего мятёшься,

нейдут с ума заботы и тревоги.

Всевышний, был денёк, тебя утешил:

Судья был добр, и приговор нестрогий.

.

Душа не избежала зла утраты:

попал под шах- недолго ждать и мата,

попал под шторм на море бесноватом-

так не видать родимого порога?

.

О чём тужишь, душа, скажи, что сталось,

в заботах ли, бореньй исчерпалась?

опоры счастия о волны изломались,

и негде якорь во спасенье бросить?

.

Обрёл в делах себя, утратив счастье.

В миру всяк час в страдании и страстях.

Ну вот, известен стал, облёкся властью.

Процесс пошёл- неужто всё так просто?

.

В растяжке дел повязанное сердце-

и нет покоя в дерзких устремленьях.

Итак, кямиль, хотя б себе ответишь:

ты ведь достиг чего...не просто прожил?